Національна безпека

у внутрішньополітичній сфері:

• забезпечення неухильного додержання конституційних прав ісвобод людини і громадянина, захист конституційного устрою, вдосконалення системи політичної влади з метою зміцнення демократії, духовних та моральних підвалин суспільства;
• підвищення ефективності функціонування політичних інститутів влади;
• створення дійових, у тому числі судових, механізмів захистуконституційних прав людини і основних свобод;
• забезпечення політичної стабільності, громадянського миру тавзаєморозуміння в суспільстві, запобігання проявам екстремізму;
• забезпечення прозорості в діяльності державних органів, прийнятті управлінських рішень, інформованості населення, зміцнення на цій основі його довіри до владних інститутів;
• створення повноцінного, ефективно діючого місцевого і регіонального самоврядування;
• формування і вдосконалення політико-правових, соціально-економічних та духовно-культурних засад етнонаціональноїстабільності, відпрацювання ефективних механізмів узгодженняінтересів етнічних спільнот та розв'язання міжнаціональних суперечностей;
• забезпечення міжконфесійної стабільності та запобігання конфліктним загостренням на релігійній основі, недопущенняпротистояння різних церков, у тому числі щодо розподілу сфервпливу на території України;

в економічній сфері:

• забезпечення умов для сталого економічного зростання тапідвищення конкурентоспроможності національної економіки;
• прискорення прогресивних структурних та інституціональнихзмін в економіці, поліпшення інвестиційного клімату, підвищенняефективності інвестиційних процесів;
• стимулювання випереджувального розвитку наукоємних високотехнологічних виробництв;
• вдосконалення антимонопольної політики;
• створення ефективногомеханізму державного регулювання природних монополій;
• подолання «тінізації» економіки через реформування податковоїсистеми, оздоровлення фінансово-кредитної сфери та припиненнявідпливу капіталів за кордон, зменшення позабанківського обігугрошової маси;
• забезпечення збалансованого розвитку бюджетної сфери, внутрішньої і зовнішньої захищеності національної валюти, її стабільності, захисту інтересів вкладників, фінансового ринку;
• здійснення виваженої політики внутрішніх та зовнішніхзапозичень;
• забезпечення енергетичної безпеки на основі сталогофункціонування і розвитку паливно-енергетичного комплексу, в томучислі послідовного і активного проведення політики енергозбереження та диверсифікації джерел енергозабезпечення;
• забезпечення продовольчої безпеки;
• захист внутрішнього ринку від недоброякісного імпорту -поставок продукції, яка може завдавати шкоди національним виробникам, здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу;
• посилення участі України у міжнародному поділі праці, розвиток експортного потенціалу високотехнологічної продукції, поглиблення інтеграції у європейську і світову економічну системута активізація участі в міжнародних економічних і фінансовихорганізаціях;

у науково-технологічній сфері:

• посилення державної підтримки розвитку пріоритетних напрямівнауки і техніки як основи створення високих технологій тазабезпечення переходу економіки на інноваційну модель розвитку, створення ефективної системи інноваційної діяльності в Україні;
• поетапне збільшення обсягів бюджетних видатків на розвиток освіти і науки, створення умов для широкого залучення в науково-технічну сферу позабюджетних асигнувань;
• створення економічних і суспільно-політичних умов дляпідвищення соціального статусу наукової та технічної інтелігенції;
• забезпечення необхідних умов для реалізації правінтелектуальної власності;
• забезпечення належного рівня безпеки експлуатаціїпромислових, сільськогосподарських і військових об'єктів, спорудта інженерних мереж;

в екологічній сфері:

• здійснення комплексу заходів, які гарантують екологічнубезпеку ядерних об'єктів і надійний радіаційний захист населеннята довкілля, зведення до мінімуму впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
• впровадження у виробництво сучасних, екологічно безпечних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій, підвищення ефективностівикористання природних ресурсів, розвиток технологій переробки таутилізації відходів;
• поліпшення екологічного стану річок України, насампередбасейну р. Дніпро, та якості питної води;
• запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів таполіпшення їх екологічного стану;
• стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах іпромислових центрах Донецько-Придніпровського регіону;
• недопущення неконтрольованого ввезення в Україну екологічнонебезпечних технологій, речовин і матеріалів, збудників хвороб, небезпечних для людей, тварин, рослин, організмів;
• реалізація заходів щодо зменшення негативного впливу глобальних екологічних проблем на стан екологічної безпекиУкраїни, розширення її участі у міжнародному співробітництві з цихпитань;
• у соціальній та гуманітарній сферах:
• істотне посилення соціальної складової економічної політики, реальне підвищення життєвого рівня населення, передусім на основіпіднесення вартості оплати праці, своєчасної виплати заробітноїплати та гарантованих законом соціальних виплат, посиленняцільової спрямованості матеріальної підтримки, зниження рівнябезробіття;
• створення умов для подолання бідності і надмірного майновогорозшарування в суспільстві;
• збереження та зміцнення демографічного і трудоресурсного потенціалу країни;
• подолання кризових демографічних процесів;
• створення ефективної системи соціального захисту людини, охорони та відновлення її фізичного і духовного здоров'я, ліквідації алкоголізму, наркоманії, інших негативних явищ;
• ліквідація бездоглядності, безпритульності та бродяжництвасеред дітей і підлітків;
• в інформаційній сфері:
• забезпечення інформаційного суверенітету України;
• вдосконалення державного регулювання розвитку інформаційної сфери шляхом створення нормативно-правових та економічнихпередумов для розвитку національної інформаційної інфраструктурита ресурсів, впровадження новітніх технологій у цій сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного просторудостовірною інформацією про Україну;
• активне залучення засобів масової інформації до боротьби з корупцією, зловживаннями службовим становищем, іншими явищами, якізагрожують національній безпеці України;
• забезпечення неухильного дотримання конституційного правагромадян на свободу слова, доступу до інформації, недопущеннянеправомірного втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність засобівмасової інформації, дискримінації в інформаційній сфері іпереслідування журналістів за політичні позиції;
• вжиття комплексних заходів щодо захисту національногоінформаційного простору та протидії монополізації інформаційноїсфери України.

 

 

Відповідно до Конституції (254к/96-ВР) і законів України:

Президент України як глава держави, гарант державногосуверенітету, територіальної цілісності України, додержанняКонституції України (254к/96-ВР), прав і свобод людини ігромадянина, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України і Голова Ради національної безпеки і оборони України здійснюєзагальне керівництво у сферах національної безпеки та оборониУкраїни;

Верховна Рада України в межах повноважень, визначених Конституцією України (254к/96-ВР), визначає засади внутрішньоїта зовнішньої політики, основи національної безпеки, формує законодавчу базу в цій сфері, схвалює рішення з питань введеннянадзвичайного і воєнного стану, мобілізації, визначення загальноїструктури, чисельності, функцій Збройних Сил України та іншихвійськових формувань, створених відповідно до законів України;

Рада національної безпеки і оборони України координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сферахнаціональної безпеки і оборони;

з урахуванням змін у геополітичній обстановці вносить Президенту України пропозиції щодо уточнення Стратегії національної безпеки України та Воєнної доктриниУкраїни;

Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органіввиконавчої влади забезпечує державний суверенітет і економічнусамостійність України, вживає заходів щодо забезпечення прав ісвобод людини і громадянина, обороноздатності, національноїбезпеки України, громадського порядку і боротьби із злочинністю;

Національний банк України відповідно до основних засадгрошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитнуполітику в інтересах національної безпеки України;

міністерства, Служба безпеки України та інші центральніоргани виконавчої влади в межах своїх повноважень забезпечуютьвиконання передбачених Конституцією (254к/96-ВР) і законамиУкраїни, актами Президента України, Кабінету Міністрів Українизавдань, здійснюють реалізацію концепцій, програм у сферінаціональної безпеки, підтримують у стані готовності дозастосування сили та засоби забезпечення національної безпеки;

місцеві державні адміністрації та органи місцевогосамоврядування забезпечують вирішення питань у сфері національної безпеки, віднесених законодавством до їхньої компетенції;

Воєнна організація держави забезпечує оборону України, захистїї суверенітету, територіальної цілісності і недоторканностікордонів;

протидіє зовнішнім загрозам воєнного характеру;

правоохоронні органи ведуть боротьбу із злочинністю і протидіють тероризму, забезпечують захист і врятування населення вразі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природногохарактерів;

суди загальної юрисдикції здійснюють судочинство у справахпро злочини, що завдають шкоди національній безпеці України;

прокуратура України здійснює повноваження у сферінаціональної безпеки України відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України «Про прокуратуру України» (1789-12) ;

громадяни України через участь у виборах, референдумах тачерез інші форми безпосередньої демократії, а також через органидержавної влади та органи місцевого самоврядування, які вониобирають, реалізують національні інтереси, добровільно і в порядкувиконання конституційних обов'язків здійснюють заходи, визначені законодавством України щодо забезпечення її національної безпеки; як безпосередньо, так і через об'єднання громадян привертаютьувагу суспільних і державних інститутів до небезпечних явищ іпроцесів у різних сферах життєдіяльності країни;

у законний спосібі законними засобами захищають власні права та інтереси, а такожвласну безпеку.

 

 

Основними функціями суб'єктів забезпечення національної безпеки є:

• вироблення і періодичне уточнення Стратегії національної безпеки України і Воєнної доктрини України, доктрин, концепцій, стратегій і програм у сфері національної безпеки, планування іздійснення конкретних заходів щодо протидії і нейтралізації загрознаціональним інтересам України;
• створення нормативно-правової бази, необхідної дляефективного функціонування системи національної безпеки;
• удосконалення її організаційної структури;
• комплексне кадрове, фінансове, матеріальне, технічне, інформаційне та інше забезпечення життєдіяльності складових (структурних елементів) системи;
• підготовка сил та засобів суб'єктів системи до їхзастосування згідно з призначенням;
• постійний моніторинг впливу на національну безпеку процесів, що відбуваються в політичній, соціальній, економічній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній, воєнній таінших сферах, релігійному середовищі, міжетнічних стосунках; прогнозування змін, що відбуваються в них, та потенційних загрознаціональній безпеці;
• систематичне спостереження за станом і проявами міжнародногота інших видів тероризму;прогнозування, виявлення та оцінка можливих загроз, дестабілізуючих чинників і конфліктів, причин їх виникнення танаслідків прояву;
• розроблення науково обгрунтованих пропозицій і рекомендаційщодо прийняття управлінських рішень з метою захисту національнихінтересів України;
• запобігання та усунення впливу загроз і дестабілізуючихчинників на національні інтереси;
• локалізація, деескалація та врегулювання конфліктів іліквідація їх наслідків або впливу дестабілізуючих чинників;
• оцінка результативності дій щодо забезпечення національноїбезпеки та визначення витрат на ці цілі;
• участь у двосторонньому і багатосторонньому співробітництві вгалузі безпеки, якщо це відповідає національним інтересам України;
• спільне проведення планових та оперативних заходів у рамках міжнародних організацій та договорів у галузі безпеки.

 

 

Контроль за реалізацією заходів у сфері національної безпеки здійснюється відповідно Президентом України, Верховною РадоюУкраїни, Кабінетом Міністрів України, Радою національної безпеки іоборони України в межах їх повноважень, визначених Конституцією (254к/96-ВР) і законами України.

 

Стаття 12. Прикінцеві положення

 

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

 

З набранням чинності цим Законом втрачає чинністьКонцепція (основи державної політики) національної безпеки України, схвалена Постановою Верховної Ради України від 16 січня1997 року (3/97-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 10, ст. 85; 2001 р., N 9, ст. 38).

Президент України Л. КУЧМА м. Київ, 19 червня 2003 року N 964-IV