Науковий вісник «Асканія-Нова»

Починаючи з 12-місячного віку перевагу за живою масою мали ремонтні телички І та ІІ дослідних груп.

У 15-місячному віці також найбільша жива маса зафіксована у телиць І групи. Вона  на 23,2 кг, або 9,3 % більша за ровесниць, кровність яких за голштинської породою 75% і більше.

У віці 18 місяців ситуація майже не змінилася, тобто телиці І групи за показниками живої маси продовжували утримувати перше місце у порівнянні з ровесницями ІІ та ІІІ груп. Найменші середньодобові прирости зафіксовані у телиць V групи, які становили лише 185,6 г, що спричинило значне відставання їх за живою масою від ровесниць інших груп. Так, вони на 34,6 кг, або на 12,9%, були меншими за тварин першої групи. 

Слід відмітити, що телиці досліджуваних груп протягом усього періоду вирощування відставали в розвитку відповідно стандарту породи. У 18-місячному віці вони мали на 14,6-24,3% меншу живу масу, ніж передбачено, в результаті чого вік першого осіменіння збільшився. Так, перше плідне осіменіння відбулося найраніше (майже в 23 місяці) у телиць І групи з найбільшою живою масою – 303,3 кг, а найпізніше – у телиць VІ групи з живою масою 274,2 кг (у віці 25 місяців).

Таким чином, можна зауважити, що до річного віку не було виявлено певної групи телиць, яка б характеризувалася сталими високими темпами росту, проте можна виділити генотип тварин, які протягом усього зазначеного періоду мали найменшу живу масу, що скоріше всього було обумовлено наявністю у породному складі червоної степової породи. З 12-місячного віку лідерами за живою масою визначилися телиці першої групи, генотип яких не містить червоної степової та голштинської порід. Такий результат можна пояснити лише неякісним рівнем годівлі, до якого досить примхливі тварини голштинської породи.

Залежність молочної продуктивності корів від їх генотипів наведено у таблицях 2 та 3. 

 

Таблиця 2. Молочна продуктивність корів різних генотипів за І лактацію, 

Генотип Біометрич-ний

параметр Показник

Надій, кг Вміст жиру, % Молочний

жир, кг Жива маса, кг

АН×ЧД (n=14)

І група 3681,1±232,6 3,87±0,05 142,5±10,2 457,5±1,3

Cv, % 23,6 4,2 22,7 0,8

ЧС×АН×ЧД (n=26)

ІІ група 4355,6±240,7 3,82±0,01 166,5±9,8 450,3±4,6

Cv, % 28,2 2,4 28,3 3,9

Голштини до 25% (n=113)

ІІІ група  

4115,5±122,5 3,84±0,01 158,2±4,9 454,0±2,2

Cv, % 31,6 3,6 30,6 4,4

Голштини до 50% (n=89)

ІV група  

4297,2±144,0 3,81±0,01 163,8±5,5 452,8±2,5

Cv, % 31,6 2,2 30,1 3,8

Голштини до 75% (n=202)

V група  

4907,9±92,4 3,76±0,02 184,7±3,8 452,1±4,4

Cv, % 26,8 5,7 27,8 7,8

Голштини вище  75% (n=68)

VІ група  

4800,5±165,1 3,79±0,01 181,7±6,6 453,5±7,7

Cv, % 28,4 1,7 28,3 6,5

 

З приведених даних видно, що вищий надій по І  лактації мали тварини, генотип яких містить до 75% голштинів (4907,9 кг) і дещо менший мали корови з максимальною «часткою крові» за голштинами (4800,5 кг). Тварини І групи мали надій на 1226,8 кг (33,3%) менше, ніж корови V групи, та на 1119,4 кг (30,4%) менше за VІ групу. 

За вмістом жиру в молоці суттєвої різниці між групами не встановлено. Максимальна розбіжність за цим показником становить 0,11% (Р>0,95) на користь корів І групи, що відносяться до жирномолочного типу. Проте навіть високий вміст жиру в молоці корів генотипу АН×ЧД не вплинув на важливий показник – кількість молочного жиру, отриманого протягом всього періоду лактації. Так, тварини І групи дали менше молочного жиру, ніж корови з кровністю 50-74% за голштинами на 42,2 кг, або 22,8% (Р>0,999); ніж корови з максимальним вмістом «крові» голштинів - на 39,2 кг, або 21,6% (Р>0,99); ніж тварини, що не містять в своєму генотипі поліпшуючої породи, та ті, що мають її в межах 25-49%, - на 24,0 кг, або 14,0%, та 21,3 кг, або 13,0% відповідно (Р>0,90). Такий результат отриманий за рахунок набагато вищих надоїв.

Слід зазначити, що первістки всіх груп, окрім першої, відповідали вимогам цільового стандарту за надоєм  по українській червоній молочній породі. Надій за 305 днів лактації зазначеної групи тварин був меншим на 118,9 кг, або на 3,1%.

За живою масою тварини всіх досліджуваних груп достовірно не різнилися, але перевищували вимоги стандарту.

Аналіз молочної продуктивності корів за другу лактацію (табл. 3) дає підставу стверджувати, що в умовах цього господарства кращими є тварини V та VI груп, тобто особини з високою часткою спадковості голштинської породи. Так, корови V групи мали надій на 26,4 % більше, ніж ровесниці І групи (Р>0,999), на 14,9 % – ніж ІІ (Р>0,99), на 13,9 % – ніж ІІІ та 19,4 % – ніж ІV груп (Р>0,999). Вміст жиру в молоці коливався в межах 0,03 %, максимальний показник встановлений у ІІІ та ІV групах. Молочного жиру отримано більше від тварин V та VI