Науковий вісник «Асканія-Нова»

 

Таблиця1. Молочна продуктивність корів племзаводу «Приморський»

 

Показники Оди-ниці виміру Лактації

І ІІ ІІІ  і ст.

Наявність поголів’я гол. 175 86 43

Надій кг 3627±36,1 4184±54,3 4601±61,7

Жирність % 4,02±0,02 4,06±0,03 4,17±0,048

Молочний жир кг 145,7±1,7 171,36±2,9 192,24±3,6

Жива маса кг 453±3,9 481±6,2 503±6,9

Стандарт породи кг 2900 3300 3700

 

За генеалогічною структурою маточне поголів’я стада відноситься до 13 ліній (Фрема, Цирруса, Міномета, Андалуза, Монарха, Вітерка, Ідеала, Коломбо, Веселого, Казбека, Курая, Нептуна, Рибака). Аналіз молочної продуктивності корів різних ліній показав, що коливання надою між ними знаходиться у межах  2788 – 4505 кг молока, вмісту жиру – 3,83 – 4,32% та виходу молочного жиру – 109 – 194 кг.

Надій нащадків ліній Коломбо, Цирруса, Нептуна, Міномета, Андалуза, Монарха, Вітерка склав  4000 кг молока і більше за лактацію,  відповідно і кількість молочного жиру у їх потомків вища.

Показник вмісту жиру в молоці у корів різних ліній має досить високі значення – 4% і більше, виключенням є лише тварини ліній Казбека, Курая, Рибака у яких вміст жиру складає  3,83 – 3,94%.

Поголів’я сучасного стада є нащадками 17 бугаїв-плідників. Коливання показників молочної продуктивності у дочок різних бугаїв становлять за надоєм від 2432 до 4505 кг молока, за  вмістом жиру – 3,8 – 4,35% і виходом молочного жиру –  96 – 194 кг.

Нащадки бугаїв-плідників Аргона, Босфора, Гаранта, Граніта, Кортіка, Ловкого, Лоска, Могучого, Ранета характеризуються більшою пластичністю – за надою молока 4000 кг і вище вміст жиру  склав 4% і більше.

За даними бонітування  вік першого отелення в стаді становить  969  днів або 31,8 місяців.  Тривалість  сервіс-періоду  79-94 дні, тривалість _лемзаводу_х_ періоду – 372-373 дні, що відповідає фізіологічним нормам. Коефіцієнт відтворювальної здатності складає 0,98, що вказує на достатньо високий рівень відтворення в стаді.

Визначення екстер’єрних показників   показало, що величина промірів (висота в холці, крижах, ширина грудей, навкісна довжина тулуба та обхват грудей) у корів  стада відповідає стандарту червоної степової породи. Висотні проміри корів в середньому складають: висота в холці 125,4 см, висота в крижах – 130,0 см.  За індексами будови тіла  корови   відносяться до молочного типу. Оцінка екстер’єру  корів  за 100 бальною шкалою в середньому   дорівнює 85,4 ±0,94 балів. За типом будови тіла в стаді корів  з оцінкою «відмінно»  нараховується 21%, «дуже добре» – 70% та «добре з плюсом» – 9%, серед корів-первісток ця оцінка склала 21%; 66%; 13% відповідно.

Корови стада ПСП «Приморський»   мають об’ємне вим’я  ванно -,  чашоподібної та округлої  форми, добре прикріплене до черева.  Дійки переважно циліндричної та конусоподібної форми.   

Оцінка первісток за пристосованістю до машинного доїння показала, що вони мають бажану форму вимені (ванно- та чашоподібну) і характеризуються високою інтенсивністю молоковіддачі – 1,98 кг/_ле.

В процесі селекційної оцінки тварин стада   було проведено розрахунки коефіцієнтів фенотипової консолідації корів різних структурних одиниць. Відмічено, що тварини всіх груп мають позитивні значення коефіцієнту консолідації за параметрами молочної продуктивності, у чистопорідних тварин   червоної степової породи ці показники вищі ( Ко=0,333; 0,107; 0,225).

Проведений аналіз ступеню фенотипової консолідації корів різних ліній вказує, що за надоєм даний коефіцієнт коливається в межах від 0,068 до 0,469. За надоєм вищими значеннями характеризуються тварини лінії Веселого, а за вмістом жиру у молоці кращими виявилися  корови лінії Монарха (Ко=0,862).

Оцінка корів-нащадків окремих бугаїв-плідників за коефіцієнтом фенотипової консолідації свідчить, що потомки 12 бугаїв мають позитивні показники за надоєм, жирністю молока та кількістю молочного жиру з коливаннями у межах від 0,010 до 0,562. За вмістом жиру в молоці більшу ступінь  консолідації відмічено у дочок бугаїв-плідників Граніта, Замка, Ловкого, Ребуса (Ко=0,478-0,567). Крім того, нащадки бугая Замка  характеризувалися вищими коефіцієнтами за надоєм (Ко=0,562), вмістом жиру в молоці (0,567) та кількістю молочного жиру (0,556).

В перспективі селекція в стаді буде спрямована на формування високопродуктивного поголів’я тварин  з надоєм  не менше 5000 кг молока від корови за рік, вмістом жиру 3,8–4,0% і які оптимально відповідатимуть вимогам механізованого догляду. Удосконалення племінних і продуктивних якостей буде здійснюватися методом чистопородного розведення за лініями та родинами з метою збереження даного генофонду, а відновлення генеалогічної структури – шляхом використання _лемзаводу_х кросів з виходом на представників чистопородних червоних степових  лінії або родинних груп через батька або батьків матерів.   

 

 

1.    Буркат В.П.   Про  теорію  консолідації  селекційних  формувань / В.П.Буркат // Консолідація селекційних груп тварин: теоретичні та практичні аспекти .- К.: Аграрна наука. – 2002. – 58 с.

2. Гузєв І.В.. Методика збереження генофонду локальних порід у закритих популяціях / І.В.Гузєв, О.П. Чиркова// Методики досліджень із селекції, генетики та біотехнології у тваринництві: науковий збірник. – К.: Аграрна наука. – 2005. – С.14-21.

3. Кононенко Н.В. Генеалогічна структура червоної степової породи великої рогатої худоби [каталог] /Н.В.Кононенко.-Київ: Концерн «Селекція»-2002.

4. Полупан В.П. Консолідація селекційних груп тварин: теоретичні та практичні аспекти / Ю.П.Полупан // Консолідація селекційних груп