Науковий вісник «Асканія-Нова»

 

УДК 636.082.13/.083.5

 

СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ ТАВРІЙСЬКОГО ТИПУ 

ПІВДЕННОЇ М’ЯСНОЇ ПОРОДИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ЗА АНТИГЕНАМИ ГРУП КРОВІ

 

В.І. Вороненко, В.Г. Назаренко – кандидати с.-г. наук,    

     Л.О. Омельченко – канд.біол.наук

 

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова 

«Асканія-Нова» - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

 

Наведено матеріали щодо структури популяції таврійського типу південної м’ясної породи великої рогатої худоби за імуногенетичними маркерами. В популяції виявлено всі 52 еритроцитарні антигени 9 систем груп крові. За частотою кровогрупових факторів та антигенонасиченістю таврійський тип перевищує генофонди комерційних порід півдня України, а також бізона, бантенга, зубра та їх гібридів з домашньою худобою на 46,5-66,1%, а за індексом антигенонасиченості на 49,9-67%.

 

Ключові слова: генофонд, генотип, еритроцитарні антигени, індекс антигенонасиченості, генетична диференціація, імуноге-нетичний профіль. 

 

В Україні за останні 15 років сформована спеціалізована галузь м’ясного скотарства. Створені та апробовані вітчизняні породи м’ясної худоби: українська м’ясна [1], волинська м’ясна [2], поліська м’ясна [3], південна м’ясна [4]. Ці породи забезпечують економічний та селекційний ефект лише при розведенні в певних грунтово-кліматичних зонах, які забезпечують умови для реалізації їх генетичного потенціалу.

Таврійський тип південної м’ясної породи, створений на основі міжвидової гібридизації з кубинським зебу (Bos indicus), характеризується оригінальністю та специфічністю генофонду, яка зумовлена асиміляцією в оптимальному співвідношенні генів порід, що приймали участь у його виведенні,і забезпечує високу продуктивність тварин (середньодобові прирости живої маси бугайців 1000-1200 г, забійний вихід 60-62%), стійкість до захворювань та екстремальних факторів середовища степової зони.

Мета роботи – аналіз породотворного процесу за імуногенетичними маркерами груп крові.

Методика досліджень. Дослідження проводилися в _лемзаводу таврійського типу південної м’ясної породи «Асканійське» Каховського району Херсонської області. Оскільки в популяції сформовано два генетичні підтипи («частка» спадковості зебу > 37,5% - у типі зебу, < 37,5% - у типі санта-гертруда), аналіз матеріалів підтипів і таврійського типу в цілому проводили за часткою окремих антигенів та їх сукупності.

Експериментальні дослідження базувалися на визначенні та генетичному аналізі структури груп тварин за імуногенетичними маркерами. Типування тварин таврійського типу проводили з використанням монодиагностикумів 52 еритроцитарних антигенів 9 систем груп крові за загальноприйнятою методикою [5].

Оцінку генетичної диференціації популяції проводили на основі визначення генетичних параметрів та індексів імуногенетичної подібності [6].

Результати досліджень. Матеріали аналізу популяції за імуногенетичними тест-системами наведені у таблиці 1, аналіз якої свідчить про те, що в стаді виявлені абсолютно всі 52 еритроцитарні антигени 9 систем груп крові з частотою від 0,0037 до 0,9609 при індексі антигенонасиченості 0,3974. При цьому за 17 кровогруповими факторами п’яти систем встановлена висока частота (більше 0,5), 7 антигенів чотирьох систем характеризуються низькою концентрацією (менше 0,1) і 28 еритроцитарних антигенів восьми генетичних систем мають середній рівень значень частот (від 0,1 до 0,5).  

Для групи тварин у типі зебу єдиним виключенням є відсутність кровогрупового фактору J'2 системи ЕАВ. У плідників і бугайців також не виявлено антигенів R1 системи ЕАС та М системи ЕАМ. Найбільш високу частоту встановлено за 19 антигенами (A1, B2, G3, Y2, A’1, Q’, C2, E, R2, F, S1, H’ та інші). Мінімальні показники зустрічності визначені за 10 антигенами (I1, I2, O’, B’’, R1, C’, M, U’ і H’’), в той час як 22 кровогрупових фактори (Z’, K, Q, T1, D’, G’, X1, L, V та інші) характеризуються проміжним рівнем успадкування.

В популяції у типі санта-гертруда у плідників та бугайців не виявлено факторів Z', J'2, B'', R1, M, U, U' і H''. В середньому ж в усіх тварин статево-вікових груп цього підтипу спостерігається більш вирівняний спадковий розподіл антигенів. Так, найвищу концентрацію мають 16 антигенів (A1, G3, T2, G’, E, R2, F, H’ та інші), найнижчу частоту виявлено тільки за 7 антигенами (B’, J’2, O’, R1, M, U і H’’), а середній рівень значень відповідних показників встановлено по максимальній кількості факторів – 29.

 

Таблиця 1. Частота еритроцитарних антигенів статево-вікових груп

тварин таврійського типу та його підтипів

Групи крові Популяція у типі зебу Популяція у типі санта-гертруда В серед-ньому по типу

сис-те-ми анти-гени бугаї-плідники

бугайці

корови

телиці по 

підтипу бугаї-плідники Буга-йці

корови

телиці по підтипу

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

 

A A1 0,5000 0,6286 0,7391 0,5104 0,6090 0,6667 1,0000 0,8571 0,9310 0,8855 0,7213

A2 0,5000 0,6286 0,7391 0,5104 0,6090 0,6667 1,0000 0,8571 0,9310 0,8855 0,7213

Z’ 0,1250 0,1714 0,2754 0,1771 0,2016 0,0 0,0 0,2088 0,1552 0,1687 0,1883

В B2 0,6250 0,6857 0,7536 0,6667 0,6955 1,0000 0,9091 0,8681 0,9483 0,9036 0,7799

G2 0,7500 0,6429 0,6232 0,6771 0,6543 0,8333 0,8182 0,7472 0,6897 0,7349 0,6870

G3 0,7500 0,7143 0,6956 0,6771 0,6955 1,0000 0,9091 0,7582 0,7414 0,7711 0,7262

K 0,5000 0,2571 0,3178 0,2917 0,3045 0,1667 0,1818 0,2527 0,2759 0,2530 0,2836