Науковий вісник «Асканія-Нова»

Сіра українська порода, яка характеризується стійкістю до захворювань та високими адаптаційними якостями до спекотного південного клімату, за проаналізованими генетичними параметрами найбільше наближається до таврійського типу: число антигенів і індекс антигенонасиченості у неї менші лише на 6,7%. Звідси витікає правомірність висновку про те, що наявність великої кількості антигенів і висока їх концентрація в генофонді є індикатором і молекулярним маркером притаманних створеному таврійському типу південної м’ясної породи адаптаційних якостей до сухого спекотного клімату, резистентності до захворювань і відносної невибагливості до умов годівлі та утримання.

В той же час подібність сірої української худоби і таврійського типу за проаналізованими імуногенетичними ознаками не свідчать про високу схожість їх генофондів, оскільки експериментальні матеріали вказують на наявність суттєвих відмінностей в показниках частотної концентрації і профілю антигенів (таблиця 3, рисунок 2).

Порівнювані імуногенетичні профілі свідчать про наявність суттєвої відмінності в їх просторовій конфігурації, особливо це стосується відповідних параметрів поліфакторних систем ЕАВ, ЕАС і ЕАS.

За структурою частот антигенів суттєвих відмінностей не виявлено тільки в однофакторних системах EAJ, EAL і ЕАМ, в усіх інших випадках встановлена вірогідна різниця між популяціями. Так, в ЕАА системі відмінність виявилася вірогідною за всіма трьома антигенами. В системі ЕАВ при ідентифікації 27 антигенів флюктуюча достовірна різниця встановлена за 22 факторами, що складає 81,5%, в системах ЕАС і ЕАS аналогічні відмінності виявлені відповідно у 60,0 і 33,3 відсотках випадків.

Загалом в порівнюваних популяціях суттєву різницю визначено за частотою 36 антигенів (69,2%), в тому числі з перевагою на користь таврійського типу – за 20 кровогруповими факторами, а в 16 варіантах попарних порівнянь концентрації були вищими у сірої української худоби. Індекс імуногенетичної схожості за сукупністю 52 антигенів характеризується відносно невисоким значенням і дорівнює 0,6979±0,0313.

Таким чином, при високій подібності за загальною кількістю встановлених еритроцитарних антигенів і значень індексів антигенонасиченості структурна організація генофондів таврійського типу і сірої української худоби має суттєві відмінності.

В цілому, всі вищенаведені експериментальні матеріали і результати імуногенетичного аналізу свідчать про те, що тварини таврійського типу акумулювали  в оптимальному сполученні в своїх генотипах спадкові особливості зебу і спеціалізованих порід, які приймали участь у його створенні, що обумовлює оригінальність і специфічність генофонду нового селекційного формування.

Організація в подальшому системного імуногенетичного моніторингу в стаді таврійського типу буде сприяти накопиченню даних по тестуванню тріад "батько-мати-потомок" і на основі сімейно-генетичного та популяційного аналізу визначати генотипові особливості груп тварин різного ієрархічного порядку на алельному та генотиповому рівнях. 

 

I

 

II

 

ІІІ 

 

Таврійський тип                                                          Сіра українська

південної м’ясної                                                             порода

        породи

Рисунок 2. Імуногенетичні профілі таврійського типу південної м’ясної породи і сірої української породи.

I – система EAB; II – системи EAC та EAS; III – системи EAA, EAF, EAJ, EAL, EAM і EAZ

 

Список використаної літератури

 

1. Козырь В.С. Мясные породы скота в Украине./В.С. Козырь, Н.И. Соловьев.- Днепропетровск,1997.-324 с.

2. Янко Т.С. Волинська м'ясна порода великої рогатої худоби./Т.С. Янко, С.В. Тулайдан //Науково-виро-бничий бюлетень «Селекція». Нац. об-ня про племінній справі у тваринництві «Укрплем-об'єднання».- Київ, 1995.- Число друге.- С.101-108.

3. Спека С.С. Поліська м'ясна порода великої рогатої худоби./ С.С. Спека.-Київ, 1999.-271 с.

4. Вороненко В.І. Створення типу м'ясної худоби на основі міжвидової гібридизації. / В.І. Вороненко, Л.О. Омельченко// Вісник аграрної науки.- 2008.-№1.-С.40-43.

5. Мотоушек И. Группы крови крупного рогатого скота./ И. Мотоушек.- Киев. Урожай,1964.-170 с.

6. Животовский Л.А. Популяционная биомет-рия./ Л.А. Животовский.- Москва: Наука.-1991.-271 с.

 

УДК 636. 082. 12

 

ІМУНОГЕНОФОНД ТИПІВ УКРАЇНСЬКОЇ

ЧЕРВОНОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ

 

В. І. Вороненко, В. Г. Назаренко,  

Г. І. Буюклу – кандидати с.- г. наук, Г. І. Рукавникова

 

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова

"Асканія-Нова" – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

Ю. П. Полупан – кандидат с.-г. наук

*Інститут розведення і генетики тварин УААН

 

Наведено результати наукової роботи з визначення імуногенетичного статусу голштинізованого, жирномолочного  внутріпородних та таврійського зонального типів великої рогатої худоби української червоної молочної породи на основі дослідження їх структури за 52 еритроцитарними антигенами 9 систем груп крові та за алелями багатофакторної системи ЕАВ. На основі порівняльного аналізу із застосуванням ряду генетико-математичних методів у моніторингових дослідженнях визначено рівень генетичної диференціації, специфічності