Нервова і гуморальна системи

 

Хромосоми

Ниткоподібні структури, що складаються з молекул ДНК, які містять гени.

ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота)

Складна молекула, що містить генетичну інформацію і є будівельним матеріалу хромосом.

Гени

Біохімічні одиниці спадковості, з яких складається хромосоми, сегменти ДНК, здатні синтезувати протеїн.

Еволюційна психологія

Вивчення еволюції поведінки з використанням принципів природного добору, що віддає перевагу типам поведінки яка сприяє збереженню й відтворенню генів індивідуума.

 

 При наступному випадковому відборі ті особини, які виявили кращу пристосованість, продовжували відтворюватися. У результаті, як стверджують послідовники еволюційної психології, виникли не тільки фізичні властивості, але й особливості поведінки й мислення, які дали можливість нашим предкам кам'яного віку вижити, розмножитися й передати свої гени майбутнім поколінням. Природа вибирала тих, хто краще інших пристосовувався до неї.

Будучи власниками цієї доісторичної спадщини, ми любимо смак цукерок і жирну їжу, що колись було важко добувати, але саме вона допомогла предкам переборювати голод. Сьогодні, коли в країнах немає голоду, а цукерки й жирна їжа ваблять нас із прилавків магазинів, точок швидкого обслуговування й автоматів, що видають їжу, ожиріння стає істотною проблемою. Довгий час еволюція була важливим поняттям в області антропології й біології. І тільки відносно недавно психологія визнала її як важливу перспективу, що може допомогти нам зрозуміти й вирішити найважливіші проблеми. Дарвін (1859) передбачав цю "повторну дарвінівську революцію" - застосування еволюційних принципів до психології. У висновку книги "Походження видів" він передбачив "відкриття" простору для набагато більше важливих досліджень. Психологія буде заснована на новому фундаменті...".

Психологи скористалися еволюційними принципами для дослідження наступних проблем:

• Чому на той час, коли діти підростають, вони починають боятися незнайомих людей?

• Чому більшість батьків так безоглядно віддані своїм дітям?

• Чому ми виражаємо більше симпатії й більше намагаємося допомогти тим людям, чиї погляди, помисли й вчинки нагадують наші власні?

• Чому чоловіки знаходять привабливими здорових на вид молодих жінок і чому жінок приваблюють чоловіка з гарним соціальним станом і грішми?

• Чому чоловіки частіше, ніж жінки сприймають дружні відносини як сексуальну зацікавленість у них, чому вони першими зав'язують сексуальні стосунки й приходять у лють від ревнощів, коли їхня партнерка вступає в сексуальні відносини з іншим чоловіком?

Відповіддю на ці й інші питання, як уважають психологи-еволюціоністи, є те, що сама природа вибирає ті способи поведінки, які збільшують імовірність передачі генів майбутнім поколінням. Природа влаштувала так, що ми, мобільні машини по виробленню генів, випробовуємо такі бажання й робимо такий вибір, які працюють на користь наших нащадків. Про можливі пояснення, чому такі типи поводження виявилися генетично успішними, читайте в наступних главах.

БИХЕВІОРАЛЬНАЯ ГЕНЕТИКА: 

пояснення індивідуальних відмінностей

Психологи-еволюціоністи досліджують взаємозв'язок теорії Дарвіна з поведінкою, прагнучи пояснити наші універсальні людські властивості, а предмет дослідження біхевіоральної генетики (генетики поведінки) — наші індивідуальні відмінності. Яка частка генетичного коду у формуванні особистості? А яка - виховання? Яка роль культури й життєвих обставин, і як навколишнє середовище реагує на наші генетичні особливості?

Вивчення генетичного фактору

Для вивчення поведінки генетики використають такі методи:

• Дослідження близнюків. Щоб досліджувати вплив спадковості, важливо підтримувати фактор навколишнього середовища незмінним, а фактор спадковості міняти. На щастя, природа подарувала нам готових суб'єктів для такого експерименту: однояйцевих і різнояйцевих близнюків. Однояйцеві близнюки розвиваються з однієї заплідненої яйцеклітини, що потім розділяється на дві, бувають генетично однаковими (мал. 2.27). Різнояйцевіе близнюки, які розвиваються з різних яйцеклітин, генетично бувають не більше подібними один на оден, ніж звичайні брати й сестри. Якщо в одного з однояйцевих близнюків хвороба Альцгеймера, то другий піддається 60% ризику занедужати цією хворобою, у той час як у різнояйцевих близнюків ступінь ризику становить тільки 30% (Plomin & others, 1977). Таке розходження свідчить про вплив спадковості. Генетики шукають подібні відмінності в особистісних якостях і в інших особливостях. В одному з досліджень, що проводиться в цей час, спостерігаються всі близнюки, народжені в Англії між 1994 і 1996 роками. Генетики використають метод близнюків, щоб визначити вплив навколишнього середовища при незмінній спадковості, порівнюючи однояйцевих близнюків, вихованих окремо один від одного.

 

Однояйцеві близнюки розвиваються з однієї заплідненої клітки, а різнояйцеві - із двох 

• Дослідження прийомних дітей. У результаті природного соціального експерименту - взяття дитини на виховання - створюються 2 групи родичів: генетичні родичі (біологічні батьки і їхні діти) і соціальні родичі (прийомні батьки і їхні діти). Генетиків цікавить, на кого більше схожі прийомні діти - на своїх прийомних батьків, які виховують їх, або на біологічних, які дали дитині гени. І наскільки такі діти подібні й на прийомних, і на біологічних родичів.

Спадковість

За допомогою таких методів генетики можуть математично визначити спадковість будь-якої особливості характеру, т. д. Визначити, у якій мірі розходження між людьми обумовлені розходженням їхніх генетичних даних. Як підкреслюється в главі 11, якщо спадковість інтелекту (щастя або темпераменту) становить, скажемо, 50%, це не означає, що ваш інтелект на 50% обумовлений генами. (якщо спадковість росту становить 90% , те це не виходить,