Курс лекцій з предмету "Карта і картографія"

 

1.1. Картографія – область науки техніки і виробництва яка охоплює створення вивчення і використання картографічних творів.

Картографія являє собою розгалужену систему наукових і технічних дисциплін. Одні з них мають багатовікову історію інші ж виникли порівняно недавно – картознавство математична картографія складання і редагування карт оформлення карт і картографічна семіотика видання карт використання карт організація і економіка картографічного виробництва.

Картографія тісно пов’язана з геодезією топографією і географією. Результати геодезичних вимірювань розмірів та форми Землі і координат пунктів геодезичних мереж, а також результати топографічних знімань використовуються в картографії в якості вихідної основи для складання карт. Фізична і економічна географія озброюють картографа науковими відомостями про суть зображених на картах предметів та явищ природи і суспільного життя.

Картографія безпосередньо пов’язана і з комплексом філософських (теорія відображення, теорія моделювання, системний підхід, психологія сприйняття), математичних (математичний аналіз, сферична тригонометрія, математична статистика і теорія ймовірності, теорія інформації), технічних дисциплін (автоматика, електроніка, приладобудування, хімічні технології, поліграфія), мистецтвом (естетика, технічний дизайн).

1.2. Картою називається зменшене, узагальнене, вимірне зображення на площині поверхні Землі або інших небесних тіл, побудоване за певними математичними законами і точно показуюче за допомогою умовних знаків розміщення і зв’язки різноманітних предметів та явищ, а також їх якісні і кількісні характеристики.

Карта є образно-знаковою моделлю дійсності, для якої властива просторово-часова подібність стосовно зображуваного оригіналу, масштаб, метричність, наочність, оглядовість, що перетворює її у важливий засіб пізнання дійсності, фіксації, збереження й передачі інформації на певній території.

Переваги карти перед іншими джерелами інформації полягають у її синтетичності (властивості передавати інформацію на всю територію картографування), тримірності (можливості одночасної передачі інформації у всіх трьох вимірах – широті, довготі, висоті), інформативності (умовні позначення на карті не прості знаки, а символи, коди, які у сукупності розкривають і пояснюють явища, їх взаємодію з середовищем). Маючи такі унікальні можливості, карта є необхідним і незамінним знаряддям географічного пізнання.

1.3. Класифікацією називається розподіл певних явищ чи предметів на класи за їх спільними ознаками.

Класифікація карт і атласів за різними ознаками необхідна для їх обліку, зберігання, пошуку наявної в них інформації і вивчення самих карт та атласів. Вона також сприяє раціональній постановці і організації картографічного виробництва.

За предметом зображення карти поділяються на астрономічні, які присвячені зображенню Місяця, окремих планет, їх супутників або всього зоряного неба, і на географічні, що відображають Землю або її окремі частини. У подальшому ми будемо розглядати тільки географічні карти.

За змістом вітчизняні географічні карти розділяють на загальногеографічні і тематичні. Принципова схема такої класифікації наведена на рис.1.1.

За масштабом карти поділяються на три групи:

•великомасштабні (масштаб 1:200000 і більше);

•середньомасштабні (менше масштабу 1:200000 до 1:1000000 включно);

•дрібномасштабні (менше масштабу 1:1000000).

Основні види географічних карт за призначенням: науково-довідкові, навчальні, навігаційні, кадастрові, дорожні, оперативні, туристські та ін.

За способом використання карти можна поділити наступним чином: настінні, настільні, текстові, карти- ілюстрації тощо.

Залежно від напрямків і глибини картографування виділяють аналітичні і синтетичні карти. Аналітичні карти містять лише окремі конкретні показники об’єктів (явищ). На синтетичних – об’єкти і явища характеризуються узагальненням кількох (інколи багатьох) показників, що розкривають кількісні та якісні ознаки змісту.

За охопленням явища розрізняють елементарні і комплексні карти. Елементарні розкривають окремі процеси або явища чи їх складові частини. Комплексні – відображають сукупність явищ і процесів з урахуванням їх взаємних зв’язків.

Залежно від зображеної території передусім виділяють карти світу і півкуль. Далі окремо класифікують карти суші і карти світового океану. Карти суші поділяють на карти материків, груп держав, окремих країн, їх частин (регіонів, адміністративних областей і районів), окремих господарств і підприємств. Карти світового океану поділяють на карти океанів, морів, заток і проток.

Під атласом розуміють систематизоване зібрання карт, об’єднаних загальною ідеєю і спільними засобами її картографічного здійснення. Переважна більшість атласів є географічними. Незрівнянно меншу

 

Рис.1.1. Принципова схема класифікації географічних карт за змістом.

 

кількість складають атласи зірок і окремих небесних тіл. Сучасні географічні атласи досить різноманітні. Їх класифікація будується відповідно класифікації географічних карт.

За змістом розрізняють атласи загальногеографічні, тематичні, комплексні.

Основні види географічних атласів за призначенням: науково-довідкові, навчальні, широкого використання, військові, дорожні, туристські та ін.

За способом використання атласи поділяють на настільні, середньоформатні і кишенькові.

Залежно від зображеної території виділяють атласи світу або всесвітні, частин світу, груп держав, окремих країн, їх частин (областей, районів, міст), окремих господарств.

1.4. Для успішного створення і повноцінного використання географічних карт необхідне розуміння їх властивостей і особливостей. Тому вивчення і розробка карт потребують аналітичного підходу, поділу карт на складові елементи, вміння розуміти зміст і значення кожного елемента та їх взаємозв’язки.

До елементів карти належать саме картографічне зображення, математична основа, легенда, допоміжне оснащення і додаткові дані.

Основним елементом карти є картографічне зображення, яке