Новаторське трактування теми в поемі Лесі Українки «Роберт Брюс, король шотландський»

 

1.1 Специфіка конфлікту

1.2 Система дійових осіб. Герої як символи ідей

1.3 Жанрово-стильові особливості

 

 

Українська література поступово змінюється, зростає прагнення письменників до вдосконалення своєї творчості, що сприяє розвиткові літератури. Так, на зламі ХІХ – ХХ ст. завдяки поширенню гуманізму та ірраціоналізму в наукових галузях та мистецтві, розвивається неоромантизм, що прийшов на зміну старому романтизму. Перші риси спостерігаються у працях Ю. Яновського та О. Кобилянської, але чіткої завершеної форми вони досягають у творчості Лесі Українки, яка і дає літературній течії назву «новоромантизм».

Завжди актуальним було питання щодо того, як відносились письменники до соціальної та політичної дійсності їхнього часу. Літератори намагалися у минулому віднайти причини, які зумовили складне становище суспільства. Шляхом зображення історичного минулого іншого народу Леся Українка прагне до інтерпретації сучасної для неї суспільно-політичної ситуації, і зображує метод подолання української національної проблеми, шляхом об’єднання, повстання і боротьби народу проти протекторату. Не мало важливим є питання про тенденції розвитку літературних течій класичного реалізму до оновлення художньої системи, що видається застарілою.

Поема «Роберт Брюс, король шотландський» як окрема ланка творчості Лесі Українки ще не була дослідженою. Вона розглядається у критичних джерелах у контексті з іншими творами письменниці на схожу тематику і класифікується як «Середні віки в епічній поезії Лесі Українки».

Мета дослідження – визначення ідей та мотивів письменниці щодо створення її «Шотландської легенди», у якій вона розкриває свої погляди про цінність свободи, шляхи визвольної боротьби та головну ідею – ідею народного ватажка, який у змозі споріднити народ і закликати його до захисту своїх прав.

Завдання дослідження:

- провести бібліографічну роботу щодо виявлення критичних відгуків про неоромантичну концепцію, започатковану Лесею Українкою у сучасних наукових працях;

- розглянути поему «Роберт Брюс, король шотландський» як інтерпретацію письменницею її сучасності через призму історичного минулого;

- виявити та охарактеризувати основну ідею, яку намагається висвітлити автор у творі;

- простежити механізм трансформації письменницею історичної правди в художню форму, зіставивши дані історичних джерел та їх своєрідне втілення у поемі;

- визначити особливості творення образів історичних осіб у поемі «Роберт Брюс, король шотландський»

Об’єктом дослідження є поема «Роберт Брюс, король шотландський».

Предмет дослідження – особливості новаторства Лесі Українки у поемі на історичну тематику, що спричинили зміни у художній системі романтизму; її осмислення історичних подій, які відбувалися на території Шотландії у період «Воєн за незалежність» і співставлення їх з сучасним письменниці станом українського народу.

Для реалізації основних завдань курсової роботи було обрано такі методи дослідження: порівняльно-історичний, критично-літературний, структурно-функціональний, типологічний, а також методи аналізу та синтезу.

 

На початку ХХ ст. виникла нова стильова течія модернізму, яку Леся Українка назвала «новоромантизмом». З романтизмом її споріднює прагнення до ідеалу і винятковості, а відмінним є те, що на передньому плані у неоромантичних творах увага концентрується на почуттях людини. Визначальними рисами неоромантизму в поемі «Роберт Брюс, король шотландський» є вирізнення серед «сірої» маси однієї яскравої і неповторної індивідуальності, яка попри безнадійну ситуацію, а саме: підпорядкування рідних земель Шотландії королю Англії, боролася за незалежність своєї держави. Головний герой поеми відрізняється внутрішнім аристократизмом від інших типових представників його соціального прошарку, він вбачає ідеал не в матеріальних благах, на які спокусилося рицарство шотландське, а у самостійній державі і вольному народі. Соціальна революція відступає на задній план і стає фоном для опоетизації незвичайного історичного героя в незвичайних обставинах. Спостерігається відхід від типізації і застосування символізму.

Іншою рисою, що відрізняє неоромантичну художню систему від попередньої є відхід від реалізму, своєрідне поєднання історичної правди і вигадки, яке формується у художню поетичну форму, за зразком стилізації під романтизм.

У сучасних критичних джерелах неоромантизм трактується не як окрема стильова течія, а як проміжне (перехідне) явище між реалізмом (натуралізмом) і модернізмом. Тобто він готує грунт для становлення нового напряму літератури – модернізму.

Попри все неоромантизм має всі права на його дослідження, оскільки покладає початок новому світогляду письменників у літературній діяльності, змушує переглянути стереотипність світосприйняття і почати пошук нового спрямування.

Дослідженням неоромантизму у творчості Лесі Українки займалися багато видатних особистостей. Серед них можна назвати, наприклад Л. І. Скупейко «Неоромантизм Лесі Українки (Рецепція. Концепція особистості. Міфопоетика) «, канд. філол. наук О. В. Гаєвська «Типологія неоромантизму Йосано Акіко, Лесі Українки та Уїли Кесер» та ін..

 

 

Особистість Роберта є особливою тим, що він ніби випромінює всі ті переживання і прагнення свого народу відстояти рідну батьківщину і свої права. Це помітно на фоні безликих рицарів, які погодилися з умовами короля Едварда:

«Так каже наш король: «Хто з вас

Погодиться зо мною,

Той і маєтками, й людьми

Владітиме в спокою.

Люд простий має нам платить

Податки й десятини, -

А лицар буде