Правотворчість міжнародних міжурядових організацій

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

 

12. 00. 11-міжнародне право

 

ІСМАІЛ АХМАД

УДК 341. 1

 

Київ – 1999

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник – кандидат юридичних наук, доцент Муравйов Віктор Іванович Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри міжнародного права.

Офіційні опоненти – доктор юридичних наук, професор Висоцький Олександр Федорович Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, провідний науковий співробітник, заслужений діяч науки і техніки України кандидат юридичних наук, доцент Микієвич Михайло Миколайович Львівський державний університет доцент кафедри міжнародного права.

Провідна установа – Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, м. Харків.

Захист відбудеться “ 05 ” квітня 1999 р. о 1400 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради К. 26. 001. 10 в Інституті міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: 254119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Володимирівська, 58, к. 10.

 

 

Актуальність і ступінь дослідження тематики дисертації. Вирішення основних проблем сучасності, від яких залежить доля людства, – збереження миру, безпека держав, – в великій мірі зумовлено рівнем розвитку і еффективністю міжнародного права. Міжнародні міжурядові організації займають особливе місце в системі міжнародного права. Вони надійно ввійшли в структуру системи міждержавних відносин в якості важливого елементу, без якого функціонування всієї системи практично неможливо. Зростання значення міжнародних організацій у сучасному світі – не випадкове явище. Воно викликане широкими потенціальними можливостями, що витікають з властивостей інституту міжнародних організацій. Це перш за все можливість концентрувати дії багатьох держав світу через інститут членства (так, членами ООН є 185 країн), можливість постійного й систематичного співробітництва, що забезпечується через інститут постійних представництв держав-членів при міжнародних організаціях, наявність нормотворчої функції, що дозволяє не тільки допомогати державам у створенні норм міжнародного права, а й самим організаціям, маючи міжнародну правосуб”єктність, створювати ці норми та контролювати їх виконання, а також приймати санкції за порушення міжнародно-правових зобов»язань.

Співробітництво в рамках міжнародних організацій на сучасному етапі розвивається між значним числом держав в таких галузях, як мирне використання атомної енергії, мирне вирішення суперечок і т. д. Разом з державами міжнародні міжурядові організації створюють норми міжнародного права, контролюють їх виконання. Таким чином, правотворчість міжнародних міжурядових організацій є ефективним засобом міжнародно-правового регулювання.

Все більш актуальним в діяльності міжнародних організацій є розгляд глобальних проблем сучасності. Питання про те, якою повинна бути модель майбутньої міжнародної організації з розгляду глобальних проблем, не сходить сьогодні з сторінок світової міжнародно-правової літератури. Об*єднання всіх держав у загальну та універсальну організацію – ООН – є також переконливим свідченням усвідомлення і розуміння державами того, що всі країни та народи знаходяться на одній планеті й повинні спільно, як “єдина міжнародна спільнота” обговорювати й находити рішення проблем міжнародних відносин.

Сам хід розвитку цивілізації веде до зростання ролі міжнародного права в забезпеченні життєво важливих інтересів людини, народу, держави й всієї міжнародної спільноти. Для вирішення складних задач необхідні широкі зусилля всіх держав, що спираються на свідому підтримку своїх народів. В зв*язку з цим, можна стверджувати, що міжнародна міжурядова організація – це інструмент, який в найбільшій мірі відповідає потребам вирішення глобальних проблем на основі довгострокових програм спільних дій.

У вивчення різних аспектів діяльності міжнародних організацій великий внесок зробили вітчизняні фахівці міжнародного права В. Н. Денисов, В. Г. Буткевич, А. Висоцький, В. І. Євінтов, В. І. Муравйов, російські фахівці Ю. М. Колосов, В. І. Кузнецов, Г. І. Ігнатенко, О. О. Шибаєва, М. П. Блищенко, І. І. Лукашук, Г. І. Морозов, Є. Т. Усенко, А. Н. Талалаєв, О. В. Богданов, С. О. Малинін, В. І. Маргієв, зарубіжні юристи В. Моравецкий, Д. Анцилотті, І. Деттер та інші. Однак важливі аспекти правотворчої діяльності міжнародних міжурядових організацій все ще залишаються невивченими, що визначає актуальність теми дисертації.

Мета дисертаційного дослідження. Виходячи з зазначеної актуальності теми метою диссертаційного дослідження є комплексний аналіз правотворчої діяльності та ролі міжнародних міжурядових організацій та її значення для розвитку сучасних міжнародних відносин.

Основна увага в дисертаційному дослідженні зосереджена на вирішенні таких завдань:

– дослідити правову природу міжнародних міжурядових організацій і їх характерні риси як суб»єктів міжнародного права;

- визначити та проаналізувати функції міжнародних міжурядових організацій і процедури прийняття рішень;

- виявити особливості правотворчої діяльності міжнародних міжурядових організацій;

- визначити форми участі міжнародних міжурядових організацій в

провотворчому процесі;

- виявити особливості внутрішнього права міжнародних міжурядових організацій;

- проаналізувати розвиток правотворчої функції міжнародних організацій та зокрема участі міжнародних організацій в міжнародних договорах.

Об»єкт та предмет дослідження. Об»єктом дисертаційного дослідження є сфера міжнародно-правових відносин, пов»язаних з діяльністю міжнародних міжурядових організацій. Предметом даного дисертаційного дослідження є