Облік у зарубіжних країнах

• операційна — основна діяльність підприємства, яка приносить дохід, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю;
• інвестиційна — пов'язана з придбанням та продажем довгострокових активів, а також інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів;
• фінансова — діяльність, що призводить до змін розміру та складу власного й позиченого капіталу.

Одна операція може охоплювати рух грошових коштів, різних за класифікацією. Наприклад, коли погашення позики грошовими коштами складається з відсотків і основної суми боргу, відсотки можна класифікувати як операційну діяльність, а основну суму боргу — як фінансову.

Унаслідок операційної діяльності відображається надходження коштів від продажу товарів, продукції; авторських гонорарів; від роялті, від страхових компаній; здійснюються виплати постачальникам товарів та послуг, своїм працівникам, надходження і виплати грошових коштів за контрактами, укладеними для дилерських або торговельних цілей.

З інвестиційною діяльністю пов'язані виплати з придбання основних засобів; нематеріальних активів; надходження від продажу основних засобів; нематеріальних активів; виплати та надходження коштів за операціям і, що стосуються придбання та продажу власного капіталу (акції) інших підприємств; надання іншим підприємствам позик виплати грошових коштів за ф'ючерсними й форвардними контрактами, опціонами та контрактами “своп”, окрім випадків, коли такі контракти укладаються для дилерських чи торговельних цілей або надходження класифікуються як фінансова діяльність.

У фінансовій діяльності відображається надходження грошових коштів від випуску акцій, облігацій; виплати грошових коштів власникам для придбання або викупу раніше випущених акцій підприємства, виплати грошових коштів для погашення позик; виплати грошових коштів власникам для придбання або випуску акцій підприємства, виплати грошових коштів орендарем для зменшення існуючої заборгованості, пов'язаної з фінансовою орендою.

Звіт може складатись прямим чи непрямим методом висвітлення операційної діяльності.

Прямий метод — за яким розкриваються основні канали надходження на підприємство коштів чи виплат грошей.

Непрямий метод — за яким чисті прибутки або збитки коригуються відповідно до впливу операцій негрошового характеру, будьяких нарахувань минулих чи майбутніх надходжень або виплат грошей щодо операційної діяльності.

Інформація про рух грошових коштів корисна під час перевірки точності попередніх оцінок майбутнього руху грошових коштів, а також аналізу взаємозв'язку рентабельності, чистого руху грошових коштів і впливу зміни цін.

Використання прямого та непрямого методів призводить до однакового результату.

Негрошові операції, прикладом яких є бартерні операції, перетворення зобов'язань на власний капітал, не включаються до звіту про рух грошових коштів. Негрошові операції, пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю слід, розкривати в примітках до фінансових звітів.

Внутрішні зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів не відображаються у звіті про рух грошових коштів.

Звіт про рух грошових коштів

Приклад подання (непрямий метод)

“HARVEY”: Витяг із фінансової звітності за 200Х рік

 

Продовження таблиці

 

Звіт про власний капітал підприємства повинні додавати до річного звіту для забезпечення порівняльного аналізу інформації.

Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Визнання й оцінка власного капіталу безпосередньо залежить від визнання й оцінки його складових — активів і зобов'язань.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

• внесенням власниками підприємства грошей та інших активів; 
• накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

Сума власного капіталу — це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників фірми.

Без власного капіталу підприємство не може бути обліковою одиницею. Підприємство створюється з метою отримання прибутку і реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження власного капіталу.

Звіт про зміни в капіталі

Приклад подання (непрямий метод)

“HARVEY”: Витяг із фінансової звітності за 200Х рік

 

Примітки (пояснення) є невід'ємною частиною фінансових звітів, вони допомагають користувачам аналізувати звіти.

МСБО 1 “Розкриття облікової політики”, переглянутий у 1997 році, пропонує надавати примітки у такій послідовності:

1. Відповідність фінансових звітів вимогам МСБО.
2. Застосовані основи оцінки та облікової політики.
3. Допоміжна інформація до статей, наведених у складі кожного фінансового звіту в тому порядку, в якому подані кожна стаття і кожен фінансовий звіт.
4. Інші розкриття.

У примітках до фінансової звітності компанії відображають загальну основу підготовки фінансової звітності, перераховують конкретні аспекти облікової політики, які необхідні для правильного розуміння фінансових звітів; додаткові таблиці та додаткову інформацію, яка не подана у самій фінансовій звітності, але необхідна для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Основні положення для запам'ятовування:

• Засоби підприємства повинні мати вартість і контролюватись підприємством.
• Зобов'язання поділяються на поточні й довгострокові.
• Поточні зобов'язання підлягають виконанню протягом одного року.
• Довгострокові зобов'язання погашаються протягом періоду, який більше одного року, або операційного циклу.
• Капіталом є сума акціонерного капіталу та нерозподіленого прибутку, накопиченого з моменту створення підприємства.

 

 

Мета завдання

Засвоїти:

• призначення та зміст бухгалтерських рахунків;
• з якою метою здійснюють записи в Головну книгу та журнал;
• процес закриття бухгалтерських рахунків;
• побудову робочої таблиці для складання фінансової звітності.

Обсяг засобів підприємства, його зобов'язань та капіталу змінюється щоденно під впливом господарських операцій. Звичайно, після кожного надходження