+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
46
Мова:
Українська
виготовлення є борошно оббивне житнє і пшеничне (55; 40). Частину борошна (5%) заміняють на житній солод. Хліб випікають формовим способом. Житній хліб з кмином виготовляють з борошна житнього обдирного і пшеничного 1-го сорту у співвідношенні 60: 40. Характерною особливістю цього хліба є те, що в його рецептуру входить багато кмину (1%) і ячмінний солод (0, 5%). Хліб Любительський має складну рецептуру. Його виготовляють із суміші борошна житнього обдирного і пшеничного 2-го сорту у співвідношенні 80: 15. Частину борошна (5%) замінюють житнім солодом. У рецептуру входить цукор, патока, коріандр, кмин або аніс. Поверхня хліба шорстка, посипана відповідними прянощами. Хліб Делікатесний готують із суміші борошна житнього сіяного і пшеничного вищого сорту у співвідношенні 85: 10. Частину борошна (5%) заміняють на житній солод. Збагачують хліб патокою (5 кг) і кмином. Поверхня жорстка з наколеннями. Хліб Петльований печуть з борошна житнього сіяного і пшеничного вищого сорту (80: 20). В рецептуру хліба входить цукор. Хліб Тернопільський виготовляють з борошна житнього сіяного і пшеничного 1-го сорту у співвідношенні 50: 50. В тісто додають кмин.
Хліб з пшенично-житнього борошна має в рецептурі переважно пшеничне борошно. Його асортимент неширокий. З простих видів найбільш поширений оббивний, а з поліпшених – оббивний заварний.
Пшенично-житній оббивний простий хліб виготовляють із суміші оббивного борошна пшеничного і житнього (70: ЗО). Пшенично-житній оббивний заварний хліб виготовляють з борошна пшеничного оббивного і житнього оббивного (70: 25). Частину житнього оббивного борошна (5%) заміняють на житній солод. Цим і відрізняється рецептура заварного житньо-пшеничного оббивного хліба від простого хліба. Він має темну м'якушку і темну глянцеву поверхню.
Хліб з житнього і пшеничного борошна різних співвідношень. За рецептурою хліб з такого борошна буває простим і поліпшеним. До простого хліба належить хліб Український, Український новий, а до покращеного – Слов'янський.
2.2 Фінансово-економічний аналіз підприємства
Проаналізуємо діяльність даного підприємства. Аналіз формування капіталу підприємства необхідно проводити на основі інформаційної бази наявної в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності, при цьому в першу чергу використовуються дані: бухгалтерського балансу, звіту про фінансовий результат, звіту про власний капітал, звіту про рух грошових коштів, оборотно-сальдових відомостей банку за період, головної книги й ін.
У ході аналізу джерел формування капіталу визначається їхня величина, вивчається структура і динаміка, проводиться оцінка балансових співвідношень між окремими групами джерел капіталу.
У процесі аналізу джерел капіталу, насамперед, необхідно визначити частку власних і позикових джерел у загальній масі капіталу, що по західній фінансовій термінології прийнято називати «гирингом». Далі варто визначити частку власних джерел авансованого і залученого капіталу. При цьому можуть використовуватися методи вертикального і горизонтального аналізу пасивної частини бухгалтерського балансу. Для проведення зазначеного аналізу використовуємо аналітичну табл. 2. 1
З погляду інвесторів структура джерел капіталу не має великого значення, але для внутрішніх управлінських цілей при оцінці діяльності підприємства цей показник дуже важливий.
Як бачимо в досліджуваного підприємства залучені джерела капіталу більші ніж власні, що є не дуже характерним для підприємства виробничої сфери.
Таблиця 2. 1
Аналіз власного капіталу Дніпропетровського хлібного заводу № 7
Джерела капіталуСума в тис. грнПитома вага в% до підсумкуВідхиленняСередня величина за період у тис. грн.
на початок 2014р. на кінець 2014р. на початок 2014р. на кінець 2014р. у тис. грн. у%
1. Власні449694159746. 046. 203- 3372+ 0. 20343283
2. Залучені
-довгострокові1956235020. 00. 004- 19212- 19. 9969956
-короткострокові332134803434. 053. 793+ 14821+ 19. 79340623. 5
РАЗОМ9774489981100. 0100. 0- 7763- 8. 693862. 5
Визначення вартості джерел капіталу є непростою задачею, про що свідчить безліч часом суперечливих думок, що є в науковій літературі по даному питанню. Для забезпечення об'єктивної оцінки вартості окремих джерел капіталу їх необхідно вимірювати в абсолютних показниках, одержуваних з даних бухгалтерського обліку, а не «... у виді безрозмірних чи відносин відсотків», як це часто рекомендується окремими авторами [11, c. 20], оскільки при грубих приблизних розрахунках так називаної «середньозваженої ціни пасивів» вони знеособлюються, при цьому спотворюється реальна вартість окремих джерел, більш того, вихолощується сутність окремих джерел утворення капіталу. Застосування таких відносних показників припустимо лише у фінансовому плануванні для визначення приблизної величини майбутньої вартості джерел капіталу, де можуть використовуватися розрахунки його середньозваженої вартості. При визначенні середньозваженої вартості джерел капіталу використаємо схему, вид якої наведений у табл. 2. 2.
Таблиця 2. 2
Визначення середньозваженої вартості джерел капіталу Дніпропетровського хлібного заводу № 7 за 2014 рік
Джерела капіталуВартість джерела капіталу (%) Питома вага в загальній структурі джерел капіталу (%) Середньозважена вартість (%)
1) Власний капітал0. 00. 460. 0
2) Залучений капітал320. 5417. 28
РАЗОМ1. 017. 28
Для визначення поточної вартості джерел капіталу даний підхід не застосуємо в силу його недостатньої точності.
При визначенні загальної вартості джерел капіталу підприємства необхідно поетапно визначати вартість окремих складових кожного джерела капіталу.
Для цього може використовуватися інформація, наведена у фінансовому й в управлінському обліку, зокрема, оборотно-сальдовий баланс за період, що дозволяє одержати вичерпну інформацію про використання окремих джерел капіталу підприємства