Огляд найбільш популярних видань про другу світову війну

Стритфилд Ноел

Коли вили сирени

Книга англійського письменника, в якій розповідають про життя дітей у Великобританії під час Другої світової війни. Коли починаються бомбування Лондона, дітей евакуюють у провінцію. Виявившись удалині від рідного будинку, діти страждають від самітності, і від позбавлень, пов'язаних з воєнним часом. І в той же час, життя їх повне захоплюючих подій.

Серрэйлер Ян

Срібний меч

Це історія польської сім'ї під час Другої світової війни й відразу після її закінчення. Йозеф Балицький директор початкової школи у Варшаві. В 1940 році його заарештовують нацисти. Незабаром і його дружину женуть на примусові роботи в Німеччину, а їхній будинок підривають. Троє дітей залишаються одні й живуть у зруйнованих будинках. «Срібний меч» – насправді це звичайний складний ножик – стає для дітей талісманом, що допомагає їм зберігати надію й віру на щасливий кінець. Після закінчення війни діти відправляються на пошуки батьків, і знаходять їх у таборі для жертв нацистів на озері Констанс.

 Лоури Луїс Порахуй зірки

Десятилітня Ан-Марі-Йохансен допомагає врятувати свою кращу подругу – єврейську дівчинку – і її батьків, які біжать із окупованого фашистами Копенгагена.

Очами Ан-Марі-Йохансен показана діяльність учасників датського опору, чиїми героїчними зусиллями з Данії в нейтральну Швецію було переправлено 7000 євреїв.

За цю книгу відома американська письменниця Лоури Луїс була нагороджена Медаллю Ньюберрі – головною премією в області дитячої літератури в США.

Морпурго Майкл

Чекаючи Ані

Дія повісті відомого англійського письменника відбувається в невеликому гірському французькому селі, окупованого німцями. Жителі села допомагають ховати євреїв, що рятуються від переслідувань нацистів, і переправляють їх в Іспанію. Хоча війна гримить десь далеко від маленького села, вона трагічним чином втручається й у долі простих селян. Чоловіки села виявляються військовополоненими. Їхня доля – причина постійних тривог рідних, що залишилися дома. Німецькі солдати, розквартировані в селі, на перший погляд цілком миролюбні й навіть дружелюбні, але, підкоряючись нелюдським наказам, вони перетворюються в катів. Війна несе не тільки фізичні страждання й позбавлення, загибель і поранення, вона калічить свідомість людей, – показує письменник читачеві. – Війна нелюдська. І все-таки вона народжує не тільки вбивць, але й героїв.

Орель Дорис Диявол у Відні

У центрі роману доля двох дівчинок-підлітків. Вони живуть у Відні, столиці Австрії, 11 травня 1938 року Австрія «добровільно приєдналася» до Третього Рейху. Батько Лізелоти – один з ватажків нацистської партії. Звичайно, він не може схвалити дружбу дочки з єврейкою Інгі. Але дівчинки залишаються вірними своїй дружбі, що вирішують зберігати в таємниці. Добре відомо, як непросто дітям входити в дорослий світ, а якщо цей світ покалічений війною, він здатний не тільки загубити юну душу, але несе смертельну погрозу. І все-таки в будь-яких умовах у людини, навіть маленької, є шанс залишитися людиною. Героїням книги цей шанс дає саме дружба.

 Петтерссон Уолтраут Час жити

Дія повісті шведської письменниці відбувається в селі в Східній Померанії в роки Другої світової війни. Нелегко живеться селянам. Але чим ближче до села підступає війна, тим важче стає. Батько героїні повісті Ірени слухає виступ Гітлера по радіо, він член нацистської партії й вірить, що зрештою перемога буде за «нашими». Однак незабаром сім'ї доводиться бігти, рятуючись від наступаючої російської армії. Для Ірени наступає пора найтяжких випробувань. Але все закінчується благополучно. Щасливий кінець для автора полягає в тому, що герої перебираються на «західну» сторону. Довгий час таке «рятування» не приймалося російською традицією військової прози. Новий незвичний погляд, однак, теж заслуговує... розуміння. В основі книги особисті спогади автора. У. Паттерссон в 1952 році переїхала з Німеччини у Швецію. «Час жити» (1978) стало її літературним дебютом.

Хофман Герт Вейльхенфельд

Альманах німецької літератури

«У нас у місті всі знали, що пан Вейльхенфельд, після того як його з університету прогнали, переїхав до нас і живе тепер один як перст (так мама говорить) «.

Так починається повість німецького письменника про трагічну долю філософа-гуманіста у фашистській Німеччині. Точніше про останні місяці його життя, коли його – старого заслуженого вченого, знаменитого на увесь світ – засилають, як єврея, у малюсіньке німецьке містечко, де він приречений жити майже в повній ізоляції, оскільки всі жителі уникають його, і піддається знущанням і переслідуванням. «Пан професор Бернхард Израэль Вейльхенфельд, – кричить йому нацистський чиновник, що розперезався, – силою покладених на мене повноважень, я позбавляю вас всіх прав, якими володіє кожен германський підданий, кожен німець, і назавжди відлучаю вас від наших єдиних націй як відщепенця».

Всі ці події показано очами маленького хлопчика, сина сусіда-лікаря, чия сім'я єдина підтримує вченого-самітника. Хлопчик скрупульозно фіксує все, що бачить: гнів і безсилля батьків, що співчувають ученому, кровожерливе знущання юрби і страх відчаю, загнаного в тупик старого. Оповідання позбавлене емоційної оцінки подій і вчинків: