Опанування техніки співацького дихання

а) не робити вдих одночасно з хористом, який сидить поруч;

б) робити вдих по можливості у середині довгих нот, а не на межі музичних фраз;

в) долучати свій голос після поповнення дихання непомітно, вливаючись у загальне звучання хору в відповідній динаміці, що є в конкретний момент;

г) дихання брати безшумно й швидко;

д) слухати, як співають сусіди по хоровій партії, і після дихання включатися в роботу суто інтонаційно, виконуючи художні вимоги диригента [16].

Досягти навичок співу з використанням ланцюгового дихання досить складно, але коли запропоновані вимоги виконуються кожним учасником хору, досягається бажаний результат безперервності й протяжності загального звучання [7].

Для вироблення навичок звучання на ланцюговомуt диханні передусім слід навчитися міняти дихання в середині довгих нот. Для цього можна порекомендувати таку вправу: співається довготривалий звук і дітям рекомендується брати дихання по черзі на різних голосних. Така вправа співається у зручному для дітей діапазоні, з назвою звуків або на склади «мо», «льо».

Важливою ланкою у роботі над ланцюговим диханням (для вироблення дихальних рухів) є обов’язкове дотримання співацької постави. У хорі, який, співає з нот, для кожного співака можна вказати місця, де слід брати дихання. Це особливо важливо в невеликих за складом хорах або вокальних ансамблях. У великих хорових колективах, як правило, дихання береться за вільним вибором хористів, але слід виконувати головну умову – не брати дихання одночасно з сусідом.

При роботі над диханням в дитячому хорі дуже важливе не тільки точне освоєння прийому, але і одночасне вироблення дисципліни, еластичності дихання. Цьому дуже сприяє тренування його в певному ритмі.

Для досягнення ритмічності дихання увага юних співаків повинна бути направлена на три моменти: миттєвий вдих – затримка дихання (коротка) – повільний спокійний видих; знову вдих – затримка – видих і т. д. Необхідно уважно стежити за тим, щоб між кожним циклом дихання і усередині нього не було ніяких перерв. При дотриманні цієї умови строге чергування, ритмічність рухів сприятиме виробленню необхідної дисципліни дихання і, що дуже важливо, чіткості прийому.

Навички співацького дихання в процесі навчання співу в дитячому хорі ускладнюються, а вправи та прийоми роботи над ним урізноманітнюються. Залежно від рівня підготовки хору, вокальних завдань для даного твору чи репетиції, кожен хормейстер повинен вміти добирати такі вправи, які б виховували у колективу правильне співацьке дихання.

Єдине дихання і злагодженість дій колективу дозволить виробити правильне, гнучке і барвисте хорове звучання [16].

 

 

Навчання дітей правильному співацькому диханню знаходиться у безпосередній залежності від фізичного росту всього організму – грудної клітки, дихальних м’язів, об’єму легенів, голосових зв’язок, гортані, але самі принципи роботи над ним в основному ті ж, що й з дорослими.

Навчити дітей правильно дихати під час співу, вміти «протягнути» звук, проспівати на одному диханні невеличку фразу на опорі – найперша вимога в навчанні співу.

При роз’ясненні тих чи інших положень і правил дихання під час співу не слід вдаватися до складних і незрозумілих для дітей термінів і понять, анатомічних чи фізіологічних подробиць роботи голосового апарату.

Значно краще на початковій стадії роботи над диханням у хорі вдатися до практичних прийомів і показу правильної, а також неправильної манери дихання під час співу. Такий показ як правильного, так і неправильного дихання, а особливо результати, значно швидше будуть сприйняті дітьми і матимуть більший ефект, особливо в молодшому хорі, ніж наукові пояснення.

Диригентові хору важливо не тільки виробити в дітей єдиний тип співацького дихання, але й привчити їх робити вдих одночасно з помахом його руки, особливо в тих місцях, де це потрібно за змістом хорового твору.

У хоровій практиці, особливо в хорових колективах, що недавно почали функціонувати, досить часто спостерігається безладне дихання. Це може бути наслідком того, що юні співаки не стежать за тим, як вони дихають, коли співають, не розподіляють рівномірно дихання на музичну фазу, дихають де їм заманеться. Це порушує звучання хору, іноді навіть з’являються звукові провали, тому робота над єдиним типом співацького дихання, вироблення звички організованого «взяття» дихання за вказівкою диригента дуже важливе у вокально-хоровій підготовці дитячого хорового колективу.

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що тип і якість співацького дихання зумовлює характер звучання хору в цілому, оскільки воно невід’ємно пов’язане з іншими елементами вокально-хорової техніки та фактично є її основою.

Засвоєння вокально-хорових навичок багато в чому залежить саме від співацького дихання. Осмислення і широке узагальнення наукового і практичного досвіду, отриманого в результаті дослідження і вивчення цього питання, є вкрай важливим для практичної роботи з дитячим хором.

 

1. Болгарський А., Сагайдак Г. Хоровий клас і практика роботи з хором. – К., Музична Україна, 1987.
2. Леонтович М. Практичний курс навчання співів у середніх школах України. – К., 1989.
3. Луканин В. Обучение и воспитание молодого певца. – Л. : Музыка, 1977.
4. Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной школе. – К., 1989.
5. Попов В. Соколов В. Школа хорового пения. – М. : Музыка, 1992.
6. Пігров К. Керування хором. – К., 1962.
7. Соколов В. Работа с хором. – М. : Музыка, 1967.
8. Струве Г. Школьный хор. – М. : Музыка, 1981.
9. Стулова Т. Теория и практика работы с детским хором. – М. : Музыка, 2002.
10. Хлєбникова Л. Методика хорового співу у початковій школі. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006.
11. Чесноков П. Хор и управление им. – М. : Музгиз, 1961.
12. Вокально-хорові навички. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //studopedia. org/3-143598. html – Назва з екрану.
13. Практичні рекомендації по формуванню співацького дихання. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https: //www. but. at. ua/programa_vokalnogo_gurtka. pdf – Назва з екрану.
14. Голубєв П. В. Поради молодим педагогам-вокалістам / П. В. Голубєв. – К. : Музична Україна, 1983. – 62 с.
15. Ятло Л. П. Співацьке дихання. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //library. udpu. org. ua/library_files/zbirnuk_nayk_praz/2007/2007_2_36. pdf – Назва з екрану.
16. Ятло Леонід Петрович. Теорія та методика роботи з дитячим хором: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Л. П. Ятло. – Вид. 2-ге. – Умань: РВЦ «Софія», 2009. – 171 с. – Бібліогр. : с. 168-170.