Організація і методика обліку та внутрішньогосподарського контролю розрахунків з оплати праці

Особливо важливим у сучасних умовах господарювання є Закон України «Про охорону праці». Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні [56].

Позитивним явищем щодо регулювання доходів та оплати праці в Україні можна вважати законодавче регулювання інфляції. Рівень інфляції в країні постійно коливається, а саме в більшості випадків зростає, тому доходи громадян частково знецінюються. Примусова індексація доходів працівників почалася із затвердженням постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078 від 17. 07. 2003 р. Ця постанова стала позитивним фактором, який вплинув на незначне, але, все ж таки на збільшення доходів громадян [49].

Питання оплати праці регулюються досить широким колом нормативних документів, основні з яких наведені у табл. 1. 2.

 

Таблиця 1. 2 – Діюча нормативно-правова база з питань оплати праці

Нормативний документЗміст та використання в обліково-аналітичному процесі

Конституція України від 28. 06. 1996 р. Регулює основні права та обов'язки громадян України, визначає право громадянина на працю та її оплату

Господарський Кодекс України №436-IV від 16. 01. 2003 р. Розмежовує види підприємств взалежності від засновників та інших факторів, визначає форми організації бухгалтерського обліку в залежності від типу підприємства

Цивільний Кодекс України №435-ІV від 16. 01. 2003 р. Визначає основні аспекти юридичних стосунків підприємств, регулює правові взаємовідносини між підприємствами та працівниками

Податковий кодекс України №2755-VI вiд 02. 12. 2010 р. зі змінами та доповненнямиВизначає порядок оподаткування всіх видів доходів фізичних осіб, розмір податкової соціальної пільги, розрахунок податку з доходів працівників, складання звітності по податку з доходів працівників

Закон України «Про оплату праці» від 24. 03. 1995 №108/95-ВР зі змінами та доповненнямиВизначає сутність та принципи оплати праці в України, регулює економічні, правові, організаційні основи оплати праці працівників, які знаходяться в трудових відносинах

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16. 07. 1999 р. Визначає порядок організації бухгалтерського обліку на підприємствах різних галузей в Україні, регулює організацію бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вiд 08. 07. 2010 р. №2464-VIВизначає платників, порядок стягнення та використання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, застосовується для правильного розрахунку розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

П (С) БО 11 «Зобов'язання», затверджене Наказом Мінфіну України від 31. 01. 2000 р. №20Визначає методологічні засади формування в обліку інформації про зобов'язання підприємства, та її розкриття в фінансовій звітності, регулює порядок обліку довгострокових та поточних зобов'язань підприємства

П (С) БО 26 «Виплати працівниками», затверджене Наказом Мінфіну України від 28. 10. 2003 р. №601Визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати працівникам, регулює порядок виплат в грошовій та негрошовій формах працівникам за виконану роботу 

 

Локальне і індивідуально-договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 р. №3356-XII (зі змінами та доповненнями).

Під колективним договором розуміють усяку письмову угоду щодо умов праці та найму, яка укладається, з одного боку, між роботодавцем, а з іншого – однією чи кількома організаціями працівників, належним чином обраних і уповноважених згідно із законодавством країни [53].

Контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємстві здійснюється:

Міністерством праці України та його органами;

фінансовими органами;

органами Державної податкової інспекції;

професійними спілками та іншими органами (організаціями), що представляють інтереси найманих працівників.

Вказаною нормативною базою, яка регулює розрахунки та їх відображення у обліку та звітності має бути забезпечено кожне робоче місце бухгалтера, відповідального за певну ділянку обліку розрахунків. Нормативна база на робочому місці може бути представлена як у документальному, так і в електронному вигляді. Наявність такої бази у документальному вигляді є обов'язковою, так як полегшує роботу працівників бухгалтерії по розрахункам з оплати праці.

 

 

Заробітна плата – це точка перетину інтересів багатьох: підприємства, працівника, податкової, фондів тощо. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати, тому важко переоцінити значення роботи бухгалтера, пов'язаної з обліком розрахунків з оплати праці. Вона, зазвичай, найбільш складна та трудомістка. Помилка у нарахуванні заробітної плати автоматично призводить до цілої серії помилок і порушень, які є найважчими за своїми наслідками. Є тільки один спосіб уникнути таких помилок – абсолютно точно знати, як виконувати будь-які розрахунки, пов'язані із заробітною платою.