Організація та функціонування банківського нагляду

Зв’язок теми з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідної роботи кафедри фінансів і кредиту економічного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна за темою “Фінансово-кредитне забезпечення нової моделі економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0101U002798).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розкриття внутрішньої природи і функцій банківського нагляду, способів його функціонування в банківській системі. Ця мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:

- дослідження банківського нагляду як особливого інституту, його ролі і значення у функціонуванні банківської системи;

- визначення сучасних тенденцій розвитку банківського нагляду у світовій практиці;

- вивчення недоліків в організації роботи служби органів банківського нагляду України;

- розроблення конкретних напрямів вдосконалення банківського нагляду і рекомендацій щодо застосування Базельських принципів ефективного нагляду в Україні з урахуванням національної специфіки побудови банківської системи, законодавства й макроекономічної ситуації.

Вирішення цих завдань дозволило розробити практичні рекомендації з удосконалення системи банківського нагляду в Україні, створення оптимальної організації взаємовідносин служби банківського нагляду із зовнішніми аудиторами, керівниками й акціонерами банків.

Об'єктом дослідження є взаємовідносини органів банківського нагляду, центрального банку, комерційних банків, зовнішніх аудиторів і рейтингових агентств, які виникають під час здійснення банківського нагляду.

Предметом дослідження є суть, організація, функції та засоби впливу банківського нагляду як специфічної форми банківської діяльності.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою роботи є інституціональний підхід і системний аналіз банківського нагляду та його загальних і специфічних функцій. Для вирішення поставлених завдань використано теоретичні праці вітчизняних і зарубіжних учених, Закони України та нормативно-правові акти Національного банку України, органів виконавчої влади.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

1. Виявлено природу банківського нагляду як особливого інституту банківської діяльності, що включає в себе інститут-обмеження, інститут-організацію, трансакції раціонування й управління.

2. Визначено особливості інституційних передумов здійснення банківського нагляду в Україні, які пов’язані з нерозвиненістю фондового і відсутністю форвардних ринків, великою питомою вагою операцій з іноземною валютою, недостатньою сформованістю правового поля функціонування банківської системи, більшою мірою недобросовісності конкурентів.

3. Виділено і розкрито загальні та специфічні функції банківського нагляду, що мають рефлективний характер. Загальні виражають внутрішній зміст банківського нагляду, а специфічні розкривають механізм його здійснення. До загальних належать нормативно-правова, контрольно-спостережна й регулятивна функції; до специфічних – функції забезпечення законності, пруденційна, консультативно-корегуюча, превентивна, аналітична, оціночна й обмежувально-обтяжувальна.

4. Показано історичну тенденцію відособлення функцій банківського нагляду в самостійні структури. На цій основі обґрунтовано пропозицію щодо виділення із структури Національного банку України служби банківського нагляду і агентства реєстрації та ліцензування. У зв’язку з цим запропоновано вдосконалену організаційну структуру банківського нагляду в Україні, а також адекватну їй систему надання, оброблення й аналізу звітності комерційних банків.

5. Розмежовано зовнішні і внутрішні форми впливу на банківську установу. До форм зовнішнього впливу віднесено: зупинення (обмеження) дії або відкликання ліцезії на здійснення банківських операцій, накладення штрафу, відсторонення керівництва, ліквідація банку та інші заходи, що провадяться безпосередньо органами нагляду. Як форма внутрішнього впливу розкрито можливість використання органами нагляду для розв'язання проблем у банку механізмів організації взаємовідносин між правлінням, внутрішнім аудитом, спостережною радою та акціонерами банку.

6. Запропоновано адаптовані до умов України способи ефективної взаємодії органів нагляду, аудиторів і рейтингових агентств, які ґрунтуються на результатах аналізу взаємодоповнення їх роботи.

7. Визначено міру і характер адекватного до умов України застосування базових принципів ефективного нагляду за банківською діяльністю Базельського комітету з банківського регулювання, які враховують специфіку побудови вітчизняної банківської системи, законодавства й макроекономічної ситуації.

Обґрунтовано нові прикладні результати дослідження:

- удосконалено методику розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків;

- уточнено підходи щодо ліцензування банків на основі класифікації пунктів ліцензії за категоріями ризику;

- розроблено конкретні рекомендації по вдосконаленню дій органів нагляду в період криз, пов'язані зі зміною рівня нормативів і показників діяльності банківської установи, частоти й деталізації надання звітності, із введенням спеціальних форм звітів та інформації, що надається органам нагляду;

- запропоновано систему класифікації банківських установ за рівнем капіталу, активів і прибутку, яка дає змогу більш адекватно виставляти вимоги до банків;

- дістали подальшого розвитку критерії оцінки керівництва банку та взаємовідносин банку з інсайдерами.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення й висновки роботи поглиблюють пізнання механізмів функціонування банківської системи і наглядових органів. Висновки й узагальнення даного дослідження можуть бути використані в роботі органів нагляду Національного банку України, аудиторами й керівниками банківських установ для підвищення ефективності системи банківського нагляду, вжиття необхідних заходів щодо запобігання кризам у банківській системі, підтримання достатнього рівня довіри до банківських установ в Україні, що сприятиме забезпеченню стабільності банківської системи й економіки України в цілому.

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані також при викладанні курсу “Національний банк і грошова кредитна політика”, що є нормативною навчальною дисципліною для студентів, які навчаються за спеціальністю “Банківська справа”, і курсу “Банківський нагляд”, що є одним із базових в магістерській програмі “Банківський менеджмент”.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи апробовані на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка України: стратегія відродження і трансформаційні перетворення” (2000, м. Київ),