Організаційно-економічні механізми забезпечення конкурентоздатності підприємства (на прикладі швейної промисловості)

У 2001 році, за даними Держкомстату України, обсяг виробництва в легкій промисловості зріс на 34, 1% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (найбільший показник по країні). Причому за офіційною статистичною інформацією, у легкій промисловості більше 70% продукції виробляють роздержавлені промислові підприємства.

Дослідження результатів діяльності швейних підприємств “Маяк” та “Весна” показали, що основний прибуток підприємства отримують від продукції, що випускається з давальницької сировини. Саме тому великі швейні підприємства з добре налагодженою системою збуту за кордоном не ризикують виставляти великий асортимент своєї продукції на внутрішньому ринку з низькою платоспроможністю населення. Вигідніше та легше працювати із зарубіжними партнерами, що дають сировину на виготовлення виробів, фурнітуру та готові викройки і обумовлений асортимент, та й до цього ж вчасно розраховуються за одержану продукцію. Поступаючи таким чином, підприємства прагнуть вижити у складному ринковому середовищі.

Таку стратегію не можна вважати раціональною. Зарубіжні партнери використовують українські швейні фабрики для пошиття якісної конкурентоздатної продукції, собівартість якої в Україні набагато нижча, ніж за кордоном в першу чергу за рахунок низької заробітної плати. Маючи свої передові технології у пошитті одягу, випускаючи якісну продукцію українські швейні фабрики працюють в основному на зовнішній ринок, а внутрішній ринок насичений продукцією з Туреччини та Кореї. З точки зору державних інтересів таку ситуацію не можна вважати задовільною. Однак з точки зору інтересів вітчизняних товаровиробників на певному етапі вона є прийнятною. Це підтверджує аналіз середньомісячної заробітної плати одного працівника на підприємствах “Весна” та “Маяк”. Показовим є те, що середньомісячна заробітна плата на підприємствах “Весна” та “Маяк” є вищою ніж по галузі (рис. 3).

 

Рис. 3. Рівень заробітної плати: 1 – Сушат “Весна”; 2 – ВАТ “Маяк”; 3 – галузь.

 

Фірма “Весна” відома як за кордоном, так і на внутрішньому ринку. У структурі виробництва менше 0, 5% продукції іде на внутрішній ринок. Асортимент представлений на внутрішньому ринку вузький. Для реалізації продукції споживачам у Львові відкрито фірмовий магазин “Весна”.

Відкрите акціонерне товариство “Маяк” має три фірмових магазини: “Товари для жінок”, “Мода” у Львові та “Маяк” в Дрогобичі.

Дослідження показали, що результати торгівлі на внутрішньому ринку продукцією підприємств “Весна” та “Маяк” в основному збиткові. Для визначення причин такого стану торгівлі на внутрішньому ринку в роботі був визначений коефіцієнт конкурентоздатності виробничих процесів. Це дало змогу порівняти ціни виробників даної продукції із цінами аналогічних товарів на ринку.

Коефіцієнт конкурентоздатності виробничих процесів (Квир. пр.) визначався на основі зіставлення ціни виробництва продукції на даному підприємстві до середньої ціни реалізації аналогічної продукції на ринках збуту, яка складається за певний період часу.

 , (1)

де Цвир. іj – ціна виробництва і-того виду продукції на j-му підприємстві;

Цреал. і – середня ціна реалізації на ринках збуту за визначений період часу.

Якщо ціна виробництва i-того виду продукції на j-му підприємстві дорівнює середній ціні реалізації такої (або аналогічної) продукції на ринках збуту або є меншою від неї, можна вважати, що виробничий процес даного підприємства є конкурентоздатним.

 

Таблиця 1

Показники для розрахунку коефіцієнту конкурентоздатності виробничих процесів (Квир. пр) 

Найменування Ціна виробництва (Цвир.), грн. Середня ціна реалізації (Цреал.), грн. Квир. пр. 

1. Пальто жіноче зимове 304, 00 650 0, 46

2. Пальто жіноче демисезонне 306, 99 500 0, 62

3. Плащ жіночий шовковий 113, 66 150 0, 76

4. Костюм жіночий вовняний 163, 96 200 0, 82

5. Костюм жіночий шовковий 119, 42 140 0, 85

6. Пальто чоловіче вовняне 289, 85 350 0, 83

7. Спідниця 59 80 0, 74

8. Блузка 43 80 0, 54

9. Сукня 108 130 0, 83

Дослідження показали, що процес виробництва на підприємствах є конкурентоздатним. Коефіцієнт виробничих процесів є меншим одиниці. Перші шість показників були розраховані для ВАТ “Маяк”, решта – для “Весна”. За середню ціну реалізації приймалась середня ціна виробів, що пропонується українському споживачу в приватних магазинах та ринках.

Зростання замовлень з-за кордону дає підстави вважати продукцію підприємств швейної промисловості України конкурентоздатною. Разом з тим аналіз стану внутрішнього ринку швейної продукції регіону показав негативні тенденції в забезпеченні конкурентоздатності. Це, перш за все, збитковість магазинів фірмової торгівлі. Головним засобом досягнення успіху на внутрішньому ринку є застосування методів маркетингу, стратегічні рішення якого слід орієнтувати на зростання показника конкурентоздатності товару, підприємства, галузі, враховуючи сильні сторони і потенційні загрози. Причому, специфічні особливості продукції швейної промисловості обумовлюють такі ключові параметри конкурентоздатності: переважання “м’яких” споживчих параметрів над “жорсткими”, відповідність продукції моді, оптимальний асортимент представлених на ринку виробів. На думку автора, у посиленні конкурентоздатності значно більшу роль повинна відігравати держава, перш за все її податкова політика в сфері підтримки вітчизняного товаровиробника.

Третій розділ “Шляхи забезпечення конкурентоздатності” висвітлює методичні підходи до формування організаційно-економічних механізмів забезпечення конкурентоздатності підприємств швейної промисловості. Основою для розроблених механізмів став комплексний підхід до конкурентоздатності підприємства, який враховує зв’язок конкурентоздатності продукції, виробничих процесів і підприємства як господарської структури.

В роботі обгрунтована потреба у якісно нових підходах в