Організаційно-методичні засади здійснення соціально-психологічного супроводу ВІЛ-інфікованих дітей та їх сімей

Дата проведення: 18. 04. 2012 р.

Кількість обстежених: студенти Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти спеціальності «Педагогіка вищої школи» віком від 21 до 43 років – 20 осіб; з них жінок – 18; чоловіків – 2.

Мета: з’ясувати рівень обізнаності респондентів про шляхи передачі та розповсюдження ВІЛ / СНІДу.

Результати дослідження:

За результатами даного опитування було визначено рівень обізнаності студентів Сумського інституту післядипломної педагогічної освіти спеціальності «Педагогіка вищої школи» щодо шляхів передачі та розповсюдження ВІЛ / СНІДу в Україні.

На питання «Чи небезпечно торкатися до хворого зі СНІДом?» 20% респондентів відповіли ствердно, 80% зазначили відповідь «ні», включаючи осіб чоловічої статі. Такі дані свідчать про обізнаність студентів з даного питання.

 

Рис. 2.1. Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи небезпечно торкатися до хворого зі СНІДом?»

 

Щодо питання «Чи можна заразитися ВІЛ-інфекцією після одного незахищеного статевого контакту?» 95% респондентів зазначили, що можна, в тому числі й особи чоловічої статі; 5% зазначили відповідь «не відразу».

 Рис. 2.2. Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи можна заразитися ВІЛ-інфекцією після одного незахищеного статевого контакту?»

 

На думку 95% респондентів ВІЛ-інфекція викликає СНІД, 5% вважають, що «це одне і те ж» (див. рис. 2.3). Варто зазначити, що таку відповідь надав студент чоловічої статі. Це свідчить про досить високий рівень обізнаності студентів у даному питанні. Вони розрізняють обидва поняття і розуміють, що вірус (ВІЛ) спричиняє синдром (СНІД).

 

Рис. 2.3. Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи викликає ВІЛ хворобу СНІД?»

 

Високий рівень поінформованості респонденти проявили у запитанні «Чи ВІЛ передається під час кашлю та чхання?». 80% знають, що ВІЛ не передається повітряно-крапельним шляхом, але 20% відповіли ствердно на це запитання (див. рис. 2.4). Один із респондентів чоловічої статі зазначив наступне: «краще не ризикувати».

 

Рис. 2.4. Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи ВІЛ передається під час кашлю та чхання?»

 

Відповідаючи на запитання «Чи ВІЛ передається через будь-яку рідину, що виробляє організм людини?», 65% респондентів зазначили – «так», 35% – «ні» (див. рис. 2.5). Вченими доведено, що вірус може міститися у слині, сечі, поті, але частка його низька, це в багато разів знижуй ймовірність зараження, зводячи його майже до нуля.

 

Рис. 2.5. Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи ВІЛ передається через будь-яку рідину, що виробляє організм людини?»

 

На питання «Чи вірне твердження, що правильне постійне користування презервативом захищає від зараження ВІЛ-інфекцією?» респонденти відповіли наступним чином: 60 % погодилося, 35% зазначали, що «ні», 5% не знають відповіді на запитання (див. рис.2.6). Дослідники говорять про зниження ефективності презервативів, оскільки структура латексу дозволяє проникати вірусу в організм статевого партнера.

 

Рис. 2.6. Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи вірне твердження, що правильне постійне користування презервативом захищає від зараження ВІЛ-інфекцією?»

 

Погодилися з твердженням, що ВІЛ-інфікована жінка може народити здорову дитину й не передати їй ВІЛ-інфекцію 60% студентів, а 35% респондентів стверджують, що це не можливо; 5% відповіли «по телебаченню сказали може» (див. рис. 2.7).

 

Рис. 2.7. Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи може ВІЛ-інфікована жінка народити здорову дитину й не передати ВІЛ-інфекцію?»

 

На думку 55% респондентів людина може захистити себе від ВІЛ-інфікування, маючи одного неінфікованого сексуального партнера. 40% опитаних не погоджуються із цим твердженням і 5% не дали відповіді на дане запитання (див. рис.2.8).

 

Рис. 2.8. Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи може людина захистити себе від інфікування ВІЛ, маючи одного неінфікованого партнера?»

 

Як видно з рис. 2.9. респонденти зазначають, що людина, яка виглядає здоровою та активною може бути ВІЛ-інфікованою (90%). На думку 10% її не властиві зазначені ознаки. Деякі респонденти при відповіді додавали коментарі: «на першій стадії – так», «може».

 

Рис. 2.9. Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи може людина безсимптомно виглядати здоровою, а бути ВІЛ-позитивною?»

 

На запитання «З яких джерел Ви найчастіше дізнаєтесь інформацію про інфекції, що передаються статевим шляхом?» респонденти зазначили такі варіанти: Інтернет – 50%; телебачення – 25%; загалом засоби масової інформації – 15%; друковані ЗМІ – 5%; книги – 5% (див. рис. 2.10). Це дає можливість говорити про інформативність сучасного суспільства.

На питання «Як ви думаєте, на скільки реальним для Вас є власний ризик інфікування ВІЛ?» отримані різні варіанти відповідей: «на 10%»; «на 20%»; «на 50%»; «мінімальний»; «немає»; «мало реально, але кожна людина може потрапити в цю ситуацію тому, що наша медицина залишає бажати кращого»; «я намагаюся не ризикувати»; «від цього ніхто не захищений»; «не маю уявлення». 20% респондентів не дали відповіді на дане запитання.

Респондентам було запропоновано визначити свій рівень обізнаності з проблематики ВІЛ / СНІД за 5-тибальною шкалою. Варіанти відповідей, представлені на рис. 2.11. На 1 бал себе не оцінює ніхто; 2 бали приписують собі 25% опитаних; 3 бали – 35%; 4