Основні організаційні форми та особливості управління підприємствами споживчої кооперації (на прикладі маркету "Рікос")

- ведуть власне виробництво споживчих товарів та переробку сільськогосподарської продукції, лікарських рослин тощо для задоволення потреб своїх членів;

- зберігають придбані та вироблені товари і забезпечують їх довіз членам;

- нагромаджують вільні кошти членів і надають їм необхідні кредити;

- визначають стандарти товарів і послуг, збирають та аналізують статистику діяльності кооперативів – членів спілки і складають для них на основі отриманих даних плани та плани-прогнози;

- контролюють якість товарів і послуг та правильність обліку результатів діяльності членів;

- організують визначену статутом соціальну працю, пропаганду кооперативної ідеології, забезпечення фахової підготовки та перепідготовки кооперативних кадрів;

- забезпечують юридичний захист і консультування членів;

- представляють інтереси членів у державних, громадських та міжнародних структурах, а також у кооперативних об'єднаннях вищого рівня, міжнародних кооперативних організаціях;

- сприяють організації нових споживчих товариств, спілок, надають їм матеріальну допомогу та необхідні консультації.

 

 

Споживчий кооператив – самоврядне об'єднання, члени якого рівноправні (додаток 9).

У період між конференціями функції конференції, крім віднесених до її виключної компетенції, виконує Рада, яка підзвітна конференції.

Рада райспоживспілки:

а) вносить зміни і доповнення до Статуту райспоживспілки;

б) обирає зі свого складу голову правління, членів правління та за необхідності робочі комісії Ради...

в) затверджує та відміняє рішення правління райспоживспілки про прийняття до її складу нових членів;

г) заслуховує звіти про діяльність правління, ревізійної комісії і дає оцінку їх роботи;

д) затверджує річні звіти правління і баланс райспоживспілки та висновки щодо них ревізійної комісії.

е) розглядає питання та приймає рішення про продаж основних засобів, їх безоплатну передачу юридичним і фізичним особам, надання в операційну оренду, заставу або позику, обмін і безкоштовне користування;

є) розподіляє прибутки і визначає порядок їх використання...

ж) приймає рішення про скликання конференції райспоживспілки та встановлює норми представництва на конференції;

з) вирішує питання про притягання до відповідальності виборних посадових осіб за неналежне виконання своїх посадових обов'язків... ; за необхідності добирає замість вибулих нових членів Ради і ревізійної комісії;

и) розглядає скарги на дії правління і ревізійної комісії райспоживспілки...

Рада може розглядати і вирішувати також інші питання діяльності райспоживспілки.

На збори Ради райспоживспілки, в порядок денний яких внесено питання про вибори голови та членів правління запрошується представник споживспілки, до складу якої входить райспоживспілка.

 

 

Кооперація розвивається і функціонує як сукупність кооперативів та їх асоціацій, об'єднаних спільною метою і багатоступеневою залежністю. На жаль, українській кооперації сьогодні ознаки системи ще мало притаманні. Вона розвивається фрагментарно, без належної взаємодії різних видів кооперації і координації їх розвитку. Для неї також характерна обмеженість різновидів кооперативів.

Найбільш чисельною поки що є споживча кооперація. Понад 1300 споживчих товариств об'єднані в 244 райспоживспілках, а ті в свою чергу – у 21 облспоживспілці. Вся ця вертикальна структура організаційно оформлена в межах Укоопспілки, яка є членом Міжнародного кооперативного альянсу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживчу кооперацію» споживча кооперація в Україні – це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвиткові села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.

Економічною основою діяльності споживчого кооперативу є майно, що належить йому на правах власності. За формою власність споживчого кооперативу – це приватна колективна власність.

Кооператив, який є юридичною особою, володіє, користується та розпоряджається спорудами, устаткуванням, обладнанням, грошима, цінними паперами, промисловими і продовольчими товарами, сировиною для їх виробництва, продуктами інтелектуальної праці та іншим майном. Це означає, що його члени, які створили це майно з допомогою пайових внесків та особистої економічної участі (як клієнти) і є його співвласниками, можуть впливати на нього бажаним для себе чином, тобто можуть ним управляти. Щоб управляти кооперативом, його майном пайовики створюють колективні органи управління і контролю, до яких входять або обрані з-поміж них особи, або найняті ними професійні менеджери (управлінці).

Кооперативи, споживчі товариства відповідно об'єднуються в районні і обласні об'єднання, спілки та Всеукраїнське (центральне) об'єднання, спілку кооперативів, товариств. Кожній із цих структур управління властиві свої органи самоврядування: на районному рівні – конференція, рада, правління, спостережна рада, ревізійна комісія, на обласному рівні – з'їзд, рада, правління і ревізійна комісія, на рівні України – з'їзд, конференція, рада, правління і ревізійна комісія. Повноваження кожної із цих структурних утворень визначаються відповідним статутом; на всі ці структури поширюється чинність законів «Про споживчу кооперацію», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про кредитні спілки», «Про кооперацію».

Система управління, наприклад, райспоживспілки складається з двох ступенів. Перший ступінь – органи управління райспоживспілки, що здійснюють загальне керівництво споживчими товариствами і безпосереднє управління підприємствами і об'єднаннями власного господарства. Другий ступінь – органи управління споживчих суспільств, керівники торгово-господарською діяльністю підприємств. Нові низові одиниці споживчого товариства по роботі серед його членів –