Основні організаційні форми та особливості управління підприємствами споживчої кооперації (на прикладі маркету "Рікос")

Кожен ступінь системи управління райспоживспілок виконує функції, що витікають з його завдань. До числа найбільш важливих завдань райспоживспілки входять:

- створення в сільській місцевості комплексної системи торгового обслуговування, а також розвиток мережі підприємств роздрібної торгівлі і громадського харчування в містах для забезпечення своїх членів і населення необхідними товарами;

- розширення і збільшення об'ємів закупівель сільськогосподарської продукції;

- організація виробництва продуктів харчування і непродовольчих товарів народного споживання;

- надання населенню різних платних послуг;

- вдосконалення методів господарського керівництва і підвищення ефективності галузей діяльності споживчих суспільств і власних підприємств і об'єднань.

Система управління у кооперативі визначається в першу чергу Законами України «Про споживчу кооперацію», «Про кредитні спілки», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про кооперацію». Вони є юридичною основою, на яку спирається кооператив у своїй діяльності і управлінні (додаток 10).

Статути, які розробляються згідно з вищезазначеними Законами, визначають органи управління та контролю в кооперативі, порядок їх утворення, сферу компетенції та процедури прийняття рішень.

Досконало розроблений Статут і Правила внутрішньої господарської діяльності відіграють важливу роль, оскільки ці документи є необхідною умовою демократичного управління в кооперативі. Проте, цього недостатньо: демократичне управління вимагає відповідного способу управління, а саме: постійного спілкування з членами кооперативу, розповсюдження інформації, позитивної особистої позиції керівників.

Органи управління кооперативу, створення яких передбачено Законами України та розробленими на їх основі статутами такі:

- Загальні збори, на яких кожен член кооперативу має один ухвальний голос незалежно від розміру його паю, а асоційований член – лише право дорадчого голосу.

- Правління і його голова, що обираються на загальних зборах. Правління утворюється лише у кооперативі, до складу якого входить не менше десяти членів. В іншому випадку функції правління виконує голова.

- Ревізійна комісія (або ревізор, якщо в кооперативі менше десяти членів).

- Спостережна рада, яка утворюється, якщо членами кооперативу є понад 50 осіб.

- Виконавчий директор, який не є членом кооперативу, а найманою правлінням особою, що керує персоналом і отримує платню за виконання своїх функцій.

 

 

За організаційною ознакою система управління, яку представляє Укркоопспілка, ділиться на системи управління обласних, районних союзів, системи управління споживчих суспільств, об'єднань і підприємств.

Функціонально-галузевий поділ знаходить відображення в галузевій діяльності: торгівля, громадське харчування, заготовки, виробництво і деякі інші галузі і підгалузі.

Таким чином, класифікація систем управління залежить від ряду ознак. Ці ознаки багато в чому визначають і форми управління, основними з яких є територіальна і галузева (табл. 3. 1.).

У народному господарстві країни і в споживчій кооперації велика увага приділяється пошуку нових форм управління. Створюються міжгосподарські підприємства. Отримують розвиток крупні міжгалузеві і територіально-галузеві об'єднання. У споживчій кооперації інтеграція галузей діяльності також здійснюється шляхом розвитку міжгалузевих підприємств: створюються виробничо-заготівельні комплекси, що здійснюють закупівлю, переробку і зберігання плодоовочевої та іншої продукції. У ряді споживспілок торгівля сільськогосподарськими продуктами об'єднана із заготівельними організаціями. У складі кооперативних організацій виникли кооперативи у сфері виробництва і послуг, створювані населенням.

 

Таблиця 3.1

Форми управління в споживчій кооперації

Територіальна Галузева

Застосовується, як правило, в межах адміністративного поділу і носить комбінований характер – забезпечує управління всіма галузями діяльності і суспільно-масовою роботою, створює умови для комплексного управління кооперативним господарством, дозволяє повніше використовувати демократичні принципи керівництва. В умовах розвитку регіонального госпрозрахунку легше стикується з територіальним управлінням, здійснюваним місцевими Радами. Є управлінням, спеціалізованим по галузях господарської діяльності. Сприяє підвищенню рівня керівництва, оскільки її органи вирішують менше коло взаємозв'язаних завдань по управлінню однією галуззю. Проте при галузевому управлінні можуть виявлятися відомчі інтереси, тенденції до екстенсивного розвитку, ускладнюватися господарські зв'язки. Підгалузеве управління у ряді випадків викликає розпилювання ресурсів, веде до зростання чисельності апарату управління. 

 

Організаційні форми управління необхідно вдосконалювати з урахуванням об'єктивних закономірностей їх розвитку, таких, як відповідність рівня організації управління рівню розвитку організаційно-економічної системи, забезпечення оптимального співвідношення концентрації і спеціалізації управління та ін. Урахування закономірності відповідності управління рівню розвитку підприємства, організації дозволяє оцінити форму управління, зробити висновок про необхідний напрям її зміни. Важливе значення має і дотримання вимог закономірності розвитку концентрації і спеціалізації в управлінні. І та, й інша її сторони не повинні перебільшуватися.

Територіальна і галузева форми управління взаємопов'язані одна з одною. В їх основі лежить єдність цілей і завдань. Тому вирішення проблем вдосконалення організаційних форм управління кооперативним господарством вимагає комплексного підходу.

Вищим органом управління маркету “Рікос” є загальні збори його членів, які правомочні розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності споживчого товариства.

Загальні Збори:

а) приймають Статут споживчого товариства;

б) вносить зміни і доповнення в Статут споживчого товариства;

в) визначають розміри вступного, обов'язкового та додаткових пайових внесків..., встановлюють гарантований відсоток за користування додатковими пайовими