Основні тенденції розвитку країни Люксембург в міжнародному економічному інтеграційному просторі

Транспорт і зв'язок

Транспорт Люксембургу має високий рівень розвитку. Довжина мережі залізниць – 271 км, автомобільних шляхів – 5100 км. Основна меридіональна залізниця сполучена з лініями Франції і Бельгії, а широтна з'єднує лінії Німеччини і Бельгії. Єдиний аеропорт – Фіндель знаходиться за 5 км на схід від столиці.

 

 

Зовнішньоекономічна діяльність є складовою частиною економічної і зовнішньої політики в цілому. Здатність країни регулювати зовнішній сектор залежить від можливостей уряду регулювати свою внутрішню економіку. Зовнішньоекономічні зв'язки складають розгалужену та розшаровану систему, мають планетарний характер.

Вони виражаються у вигляді зовнішньої торгівлі, валютно-фінансових та кредитних операцій, виробничого кооперування, науково-технічного співробітництва, міжнародних послуг й інших форм міжнародних економічних відносин. Зовнішня торгівля має центральне місце і відіграє провідну роль у всій системі зовнішньоекономічних зв'язків.

Зовнішньоекономічні зв'язки мають життєво важливе значення для економіки Люксембургу. Велика залежність від зовнішньої торгівлі визначається, з одного боку тим, що основні галузі промисловості країни функціонують використовуючи, головним чином завезену сировину, а з іншого боку – відносною звуженістю внутрішнього ринку, що обумовлює необхідність збуту за кордон значної частини національного продукту.

Люксембург відноситься до числа найбільш бідних корисними копалинами держав. До того ж сільськогосподарське виробництво не встигає за зростом вживання населенням продуктів харчування і змінами в його структурі. За існуючими підрахунками, серед найбільших капіталістичних країн Люксембург в основному залежить від імпорту чорних металів, промислової та сільськогосподарської сировини.

Досить велика залежність Люксембургу від ввозу продовольства і лісоматеріалів. Зростає імпорт продукції обробної промисловості. Значну роль імпорт відіграє в модернізації активних елементів основного капіталу промисловості країни. Досить велика залежність Люксембургу від імпорту іноземних технологій. Головними партнерами Люксембургу є європейські країни (45% зовнішньоторговельного обороту), США, Японія.

Значні прибутки Люксембургу одержує від туризму (6 млрд. дол. щорічно). Укріплення економічного потенціалу Люксембургу нерозривно пов’язане з поглибленням її участі в міжнародному поділі праці.

Під міжнародним територіальним поділом праці розуміється процес концентрації в окремих країнах виробництва товарів та надання послуг понад необхідні внутрішні погреби у розрахунку на їхній обмін або продаж іншим країнам. Міжнародний територіальний поділ праці також передбачає розвиток економіки з розрахунком на завезення ряду товарів та послуг з-за кордону, наявність між країнами або регіонами не лише торгівельних стосунків, але й кредитних, науково-технічних, виробничих, транспортних зв'язків. У міжнародному поділі праці країна виступає як постачальник на світовий ринок продукції машинобудування (42% експорту), легкої промисловості (текстиль, взуття, одяг), сільськогосподарської продукції (цитрусові, овочі, вина, фрукти).

В імпорті головне місце займають машини та устаткування, в першу чергу складне, а також хімікати. Потреби економіки в імпорті нафти, вугілля, руд чорних та кольорових металів, лісоматеріалів, залізної руди, шерсті, бавовни, продовольчих товарів обумовлюють постійний дефіцит зовнішньої торгівлі.

 

 

Люксембург є однією з найбільш економічно розвинених країн світу. За даними Європейського статистичного відомства Євростат» в 2010р. ВВП Люксембургу більш, ніж у два рази перевищив середній показник по Європі. Приклад Люксембургу можна вважати одним з найбільш успішних в плані розвитку економіки – в період з 1980-2000рр. середній щорічний приріст ВВП становив понад 5%. Серед факторів, що вплинули на такі темпи зростання, можна назвати динамічний розвиток сфери послуг (в першу чергу фінансових, а також транспортних, телекомунікаційних, комп'ютерних та ін.) ; високоефективна і конкурентоспроможна промисловість; успішна інвестиційна політика; відносно невисокі податки на доходи фізичних осіб, що дозволяють підтримувати вартість робочої сили на конкурентному рівні.

Основу економіки Люксембурга формує сфера послуг, що характерно для розвинених країн на сучасному етапі. За даними 2011р. частка сфери послуг у ВВП країни перевищувала 86%. Величезне значення для Люксембургу має фінансовий сектор – він становить близько 28% ВВП, і сьогодні Люксембург є одним з найбільших фінансових центрів світу. Примітно, що настільки серйозний прорив у фінансовому секторі був здійснений не більше ніж за одне десятиліття, і до середини 80-х – початку 90-х років минулого століття Люксембург зміг значно диверсифікувати свою економіку. Сьогодні у фінансовому секторі послуг в Люксембурзі зайнято приблизно 47 тис. чоловік. Крім фінансових послуг в Люксембурзі також розвинені транспортні, телекомунікаційні, інформаційні технології та інші високотехнологічні послуги.

 

 

Економіка Люксембургу традиційно була відкритою для світового господарства. Зовнішня торгівля товарами та послугами має першорядне значення для розвитку економіки Великого Герцогства, яке не може розраховувати винятково на внутрішній ринок для забезпечення розвитку та стабільного зростання. Одним з доказів високого ступеня залученості економіки Люксембурга в світове господарство