Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
108
Мова:
Українська
виступають:
- етапи життєвого циклу продукту;
- новизна товару;
- комбінація ціни і якості продукту;
- структура ринку й місце підприємства на ринку;
- конкурентоспроможність товару.
На політику в області ціноутворення сильний вплив роблять ціни конкурентів і їхня можлива реакція на зміну цін на ринку. Звідси вивчення цін конкурентів - важливий елемент діяльності в області ціноутворення.
ТЕМА 6. МАРКЕТИНГОВА ПОЛІТИКА ПРОДАЖУ
6.1. Збут товарів у системі маркетингової діяльності підприємства
6.2. Оптова й роздрібна торгівля: характеристика основних представників.
6.3. Методи стимулювання збуту.
6.1. Збут товарів у системі маркетингової діяльності підприємства
Збутова діяльність (збут) представляється сукупністю всієї функціональної діяльності, здійснюваної після завершення виробничої стадії (по закінченні виготовлення продукції) аж до безпосереднього продажу товару покупцеві, доставки його споживачеві й після продажного обслуговування». Таке подання збуту трактує його з позиції системний і комплексний підходів у широкому змісті.
Збут (у широкому змісті слова) – функція підприємства із продажу його продукції; включає логістику, взаємини із зовнішньою збутовою мережею й налагодження відносин з покупцями; це все операції з моменту виходу товару за ворота підприємства до моменту передачі товару покупцеві.
Збут (у вузькому змісті слова) – це реалізація готової продукції.
Ціль збуту – доведення до конкретних споживачів конкретного товару необхідних споживчих властивостей у необхідній кількості (обсязі), у точний час (у точний строк), у певному місці, з мінімальними витратами.
Необхідність функції збуту обумовлена розбіжністю між виробництвом і споживачем:
а) географічне: функція збуту - доставка;
б) тимчасове: функція збуту - зберігання;
в) порціонне: функція збуту - розфасовка, розподіл.
Також до збутових функцій відносять6
–пошук клієнтів,
–установлення контактів з ними,
–ведення переговорів,
–висновок договорів.
Форми збуту:
1) селективна форма збуту – обмежена кількість посередників поширюють товар:
- високі бар'єри входу на ринок;
- значна націнка на товар;
- високий рівень і обсяг надаваних послуг;
- низький ступінь взаємозаміни товару;
- готовність споживачів витрачати величезні ресурси на підготовку до покупки й покупку товару.
2) інтенсивна форма збуту – товар поширює будь-яку кількість посередників:
- низькі бар'єри входу;
- низькі націнки на товар;
- низький рівень і обсяг надаваних послуг;
- споживач не готовий витрачати величезні ресурси на покупку.
6.2. Оптова й роздрібна торгівля: характеристика основних представників
Методи організації збуту:
а) Роздрібна торгівля – діяльність по перепродажі товарів від виробників або посередників споживачеві для особистого некомерційного використання. Види роздрібних підприємств:
–Універмаги - великі підприємства, що пропонують кілька асортиментних груп товарів;
–Універсами - великі підприємства самообслуговування з низьким рівнем витрат;
–Дискаунти - комісійні магазини;
–Демонстраційні зали - торгують по каталогах;
–Торговельні автомати - механічні устрої;
–Торгівля в рознос;
–Інтернет-Магазин;
–Біржові торговці.
б) Оптова торгівля – діяльність по перепродажі товарів від виробників або посередників кінцевому споживачеві.
Учасники:
1. Незалежні оптові торговці – здобувають право власності на товар. Живуть за рахунок різниці в покупній і продажній ціні. До них ставляться:
–дистриб'ютори - повного або кінцевого циклу обслуговування;
–дилери - може бути на валютних ринках і ринках цінних паперів;
–комівояжер - дрібний оптовий торговець.
2. Залежні оптові торговці – не здобувають право власності на товар, зводять виробника й споживача й живуть за рахунок комісійної винагороди: брокери, маклери, власники складів (консигнатори).
3. Частково залежні – лізингова (неповна передача власності) або франчайзингова система (ліцензії)
Комплекс руху товарів, що стає об'єктом керування, включає внутрішні й зовнішні елементи.
Внутрішні – планування способів здійснення цього процесу, висновок угод, обробка й оформлення замовлень, контроль якості виробів, підбор їхніх оптимальних партій, упакування, відвантаження й ін.
Зовнішні – транспортування, зберігання на проміжних складах (тривала й транзитне) і організація збуту.
Основне збутове рішення підприємства – формування збутової мережі.
Збутова мережа – структура, сформована всіма учасниками поширення товарів для просування їх від виробника до споживача. Збутова мережа складається з 1 або декількох каналів розподілу.
Рух товарів здійснюється через канали - сукупність фірм і фізичних осіб, за допомогою яких відбувається передача продуктів і прав власності на них від виробника до споживача. За допомогою каналів руху товарів виконуються також функції дослідження ринку, інформування контрагентів і споживачів, взаємодії з ними.
Канал розподілу товарів – сукупність взаємозалежних організацій або фізичних осіб, включених у процес доставки товарів від виробників до кінцевих споживачів у рамках збутового маршруту.
Типи каналів збуту: прямі й непрямі. Канал нульового рівня, або канал прямого маркетингу, складається з виробника, що продає товар безпосередньо споживачам.
Однорівневий канал містить у собі одного посередника. На споживчих ринках цим посередником звичайно буває роздрібний торговець, а на ринках товарів промислового призначення ним нерідко виявляється агент по збуті або брокер.
Дворівневий канал містить у собі двох посередників. На споживчих ринках такими посередниками звичайно стають оптовий і роздрібний торговці,