+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
52
Мова:
Українська
надійшла від педагога або з книг можна засвоїти тільки «порціями», розтягнутими в часі. Тому навчальний процес у вузі триває п'ять або чотири роки. Штурмівщина, зубріння тільки перед іспитом нічого не дає. Мозок, як відомо, працює за принципом збудження і гальмування. Перевантаження інформацією мозку веде до його гальмування і миттєвого забування. Тут діє так званий принцип гомеостазу, тобто прагнення самокерованої системи (в даному випадку мозку) до самозбереження. При сприйнятті і запам'ятовуванні інформації потрібно знати дві закономірності, встановлені психологами. Перша – обсяг оперативного сприйняття залежить не від кількості інформації, а від числа групових блоків символів, або «шматків» інформації, а вони постійні і рівні 7. Друга закономірність: при сприйнятті і запам'ятовуванні, тексту при читанні необхідно об'єднувати зчитується інформацію в крупні інформативно-смислові блоки (словосполучення, пропозиції, ідеї), бо найбільша кількість інформації передається кодами ідей або інформаційно-смислових блоків. Це важливо враховувати, особливо на етапі аналітичного читання.
3. Види виписок з тексту, які рекомендують робити вчені. Після попереднього (ознайомчого) читання і відбору джерел за темою необхідно приступати до читання тексту. Перша операція при роботі з текстом передбачає наступне: зробити бібліографічний опис джерела (книги, статті) відповідно до вимог ДСТУ. Наступний етап це суцільне читання (або вибіркове). Якщо джерело і його текст більш менш знайомий, то відразу можна читати і робити виписки. Якщо ж текст абсолютно незнайомий, то на початку потрібно все прочитати, а потім зробити необхідні виписки з тексту. У процесі читання виникає питання, чи можна робити різні позначки на сторінках тексту? Відповідь на це питання дуже простий. Якщо це ваша книга або журнал, ксерокопія статті і т.д., то можна робити будь-які позначки. Це, як правило, неясні місця або терміни відзначаються знаком питання «?». Згода з автором, його цінні думки, можна відзначати знаком оклику «!» Або знаком NB (нота бене). Підкреслення цінних думок або фактів і т.д. і т.п. У процесі читання або після прочитання тексту до нього можна скласти план, тези, конспект, виписати цитати і т.д.
План – це схематично записана сукупність коротко сформульованих думок (положень) або заголовків. План зазвичай говорить про що йдеться в джерелі. За формою членування й записування плани можуть бути прості і складні (ієрархічні), що мають підпункти. Перевагою плану є наступне: а) це найкоротша запис; б) добре складений план наочний і Оглянувши; в) план узагальнює (згортає) зміст. У цьому записі (плані) є вже елементи узагальнення, які можуть бути далі розвинені в тезах, конспектах, рефератах; г) план відновлює в пам'яті прочитане; д) план допомагає скласти інші записи вже більш детально і докладно. При роботі з монографією план звичайно не потрібно складати, бо зміст (вміст) її і є план монографії.
Тези – це доводити або спростовувати положення. У відмінності від плану вони відповідають на питання «що» говориться в тексті. Як правило, тез має бути стільки, скільки пунктів плану. На відміну від інших виписок, які можуть містити ілюстративний або фактичний матеріал, тези завжди повинні мати доказові міркування (судження). Тези, як ніяка інша форма запису, дозволяє узагальнити матеріал, дати його суть в коротких формулюваннях, які розкривають весь твір.
Конспект – це стислий зміст тексту, так зване його «золоте ядро». Конспекти можна умовно поділити на чотири типи: а) планові (складені за допомогою попередньо плану), б) текстуальні (це конспект, створений в основному з уривків оригіналу – цитат), текстуальні виписки тут зв'язані один з одним ланцюгом логічних переходів; в) вільний конспект. Він вимагає вміння самостійно чітко і коротко сформулювати основні положення, для чого необхідна глибоке осмислення матеріалу, великої та активний запас слів. Вільний конспект вважається найціннішим, бо він свідчить про те, що його автор добре володіє вмінням своїми словами переказати основний зміст тексту; г) тематичний конспект дає більш-менш вичерпну відповідь на певну тему (питання). Специфіка цього конспекту полягає в тому, що розробляючи певну тему по ряду джерел, він може не відображати повний зміст кожного з використаних творів. Конспект відповідає на кілька запитань: про що, що і як сказано в тексті про проблему. Всі види виписок (план, тези, конспект) найкраще робити на окремих аркушах, а не в зошиті. Бо це полегшує їх використання. Факти, теоретичні положення, зафіксовані у виписках на аркушах, легше порівнювати, узагальнювати, систематизувати. Крім того, виписки потрібно зберігати в окремих папках, які, як правило, відповідають планом дослідника. Щоб ви не виписали з тексту, обов'язково потрібно відзначати сторінки (і, звичайно ж, джерело тексту).
Виписка цитат. Цитата – це дослівна витяг з якого-небудь тексту, і тому при цитуванні повинні бути збережені орфографія автора, абзаци, виділення інших особливостей даного тексту. Цитати беруться в лапки. При необхідності можна опустити якесь слово або групу слів, замість них потрібно поставити три крапки. Якщо ж дослідник вважає за потрібне підкреслити те чи інше слово в цитаті, то слід у кінці цього тексту зробити в дужках позначку «підкреслено мною» і поставити початкові літери свого імені та прізвища. До цитуванню звичайно прибігають тоді, коли хочуть підкреслити основні думки автора, підтвердити правильність своїх думок, доводів посиланнями на висловлювання особливо авторитетних людей або для збагачення своєї мови влучними, глибокими за змістом виразами. Перерахований набір можливих