Особливості екранізації роману М. Булгакова "Майстер і Маргарита" (режисер В. Бортко) та можливості її використання під час вивчення твору на уроках літератури

 

Головною умовою та основою всіх навчальних занять з літератури – це читання творів. Від організації читання залежить успіх усієї роботи над літературною темою.

Чи захопить книга учня, чи порине він у світ, створений художником, або думки та почуття автора залишать його байдужим чи навіть викличуть внутрішнє неприйняття – про це завжди думає вчитель, готуючи першу зустріч школяра із твором. Як вона повинна пройти?

Література спроможна відображувати всю багатогранність життя людини та суспільства. І в цьому плані провідна роль належить прозі. Саме проза розкриває, з одного боку, всі глибини та все багатство людської психології, а з іншого – складність зв’язків людини зі світом, із суспільством, з історією.

Письменник не просто описує життя. Літературний образ та художній твір в цілому – складний акт відображення дійсності. Життя в літературному творі – це життя, осмислене художником, пережите та відчуте ним. Звідси обов’язкова увага до поглядів художника, його особистості.

Прозові твори займають велике місце в шкільній програмі старших класів і за кількістю назв, і за кількістю годин, яка відводиться на їхнє вивчення. Аналіз прози на перший погляд легший, ніж розбір творів інших жанрів, особливо поезії: більш доступна мова, простіше проводити бесіду.

Проте у зв’язку з вивченням прози виникають і деякі додаткові труднощі в роботі вчителя літератури. Саме тут найчастіше допускається зведення змісту та основної думки твору до поверхового переказу навіть не сюжету, а просто родієвої канви; розмова про героїв твору ведеться не як про художні образи, а як про живих знайомих людях; складаються формальні, відірвані від художньої тканини твору характеристики персонажів, а розмова про художні особливості твору іноді виглядають як необов’язковий додаток до основного матеріалу.

Великі прозові твори приходиться вивчати уривками, що ще більше ускладнює аналіз роману чи повісті як цілісного явища.

Методика аналізу літературного твору широко розроблена в літературознавстві. Цей аналіз включає в себе великий комплекс питань, який пов’язує проблеми змісту і форми, розкриває роль кожного елементу художнього твору та їх тісний зв'язок у створенні художнього цілого. Аналізувати твір – це означає не тільки зрозуміти характери окремих героїв та зв'язок між ними, розкрити механізм сюжету та композицію, побачити роль окремої деталі та особливості мови письменника, проте найголовніше визначити, як усе це визначається ідеєю письменника. Наскільки значним є художній твір, настільки невичерпні можливості його аналізу.

У Концепції літературної освіти в загальноосвітній школі зазначено, що вивчення літератури повинно відбуватися в контексті розвитку культури й мистецтва «література як мистецтво слова є важливою складовою духовної культури людства, тому цілком доречно розглядати літературні твори в контексті загального культурного руху на певному етапі, у зв’язках із живописом, музикою, кіно та інших видів мистецтва; важливим для формування світогляду й загальної культури учнів є розгляд літературних творів не тільки як самоцінних текстів, але й у контексті вітчизняної і світової культури, історії, мистецтва, філософської думки, у взаємозв’язках з іншими текстами й мистецькими явищами; культурологічний принцип забезпечує розширення кругогляду учнів, визначення місця літератури серед інших видів мистецтва та в духовній культурі народу й людства»[7, 9-10].

Зважаючи на це можна визначити основні напрямки роботи з літературним твором, шляхи його аналізу.

Актуальність даної праці можна визначити таким чином: потреба в залученні різних видів мистецтв для вивчення творів художньої літератури та розробці різних форм роботи із першоосновою твору та його перекладом на іншу мову мистецтва.

Мета цієї роботи: визначити особливості екранізації роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита» (режисер В. Бортко) та можливості її використання під час вивчення твору на уроках світової літератури.

Завдання роботи:

визначити взаємозв’язок кіномистецтва та художньої літератури на прикладі роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита»;

здійснити науковий аналіз основних аспектів використання екранізації художнього твору у навчанні;

теоретично обґрунтувати дидактичні засади значення екранізації художнього твору на підставі аналізу її дидактичних функцій;

визначити види навчально-пізнавальної діяльності з використанням екранізації як дидактичного засобу на уроках світової літератури.

Методологічну й теоретичну основу дослідження становлять наукові положення про зв'язок теорії та практики, єдність наукових та емпіричних знань, національних та загальнолюдських цінностей, теоретичні узагальнення питання про можливості використання екранізацій художніх творів на уроках літератури.

За структурою робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку літератури.

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання, теоретичне та практичне значення роботи.

У розділі І «Взаємозв’язок кіномистецтва та художньої літератури» висвітлено основні аспекти передачі художнього твору засобами кіно.

У розділі ІІ «Актуалізація читацької діяльності школярів у процесі використання екранізацій художніх творів на уроках літератури» розкривається значення та функції екранізації художнього твору, подається приклад використання багатосерійного фільму «Майстер і Маргарита» режисера В. Бортко на уроках вивчення роману М. Булгакова.

У кінці роботи подані висновки, в яких говориться про значення кіно для вивчення художньої літератури в школі.

Завершується робота списком літератури.

 

 

Вихід у світ багатосерійного кінофільму В. Бортко «Майстер і Маргарита» − не тільки найяскравіша подія в культурному житті, а й подія, яка визначила