Особливості екранізації роману М. Булгакова "Майстер і Маргарита" (режисер В. Бортко) та можливості її використання під час вивчення твору на уроках літератури

Поділимо клас на три робочі групи. Загальним для всіх груп буде питання про враження, яке викликають у них образи персонажів та події. Аналіз тексту учні виконують вдома. Керівник групи контролює діяльність її членів та на основі зроблених спостережень готує підсумковий виступ.

Перша група виокремлює образи природного світу та світу речей: пейзаж, інтер’єр та екстер’єр будівель, речі, тварини – і намагається зрозуміти, як вони пов’язані між собою. Учні роблять ескізи декорацій з різних боків простору.

Друга група працює над образами єршалаїмського суспільства: яка середа, в якій відбувається дія, яка визначає поведінку персонажів? Загальний стан життя в Єршалаїмі та Римській імперії школярі поновлять, уважно перечитуючи діалоги Пілата та Ієшуа та опис реакцій дійових осіб на те, що відбувається, а також видінь та думок Пілата.

Третя група аналізує образи людей, знаходячи в тексті портрети, характеристики мови персонажів, описи їх почуттів та станів, думок, деталей, підкреслюючи якості чи емоції персонажів, елементи їх біографії. Аналіз надає групі матеріал для зорової конкретизації образів та створення «партитури почуттів» кожної дійової особи, для виявлення його характеру та життєвої позиції.

Після прослуховування повідомлень кожної групи про свої відкриття, учні, зібравши всю інформацію в єдине ціле, побачать повну цілісну картину: не помічені раніше деталі набудуть певного значення, образи персонажів стануть більш яскравими – учням відкриється суть конфлікту між Пілатом та Ієшуа та причини боязкості прокуратора, яка призвела до страти філософа. Головне, і розповідь про московські події тепер буде сприйматися школярами як характеристика морального стану суспільства, в якому є свої Га-Ноцрі, Іуди, Пілати, Синедріони.

Перша і друга групи готують ремарки, які характеризують обстановку та реакції «німих» персонажів. Крім того, учні створюють описи декорацій (чи ескізи), докладні портрети дійових осіб (зовнішність, костюм).

Третя група працює над діалогами та ремарками до реплік, вирішує, що не увійде до тексту п’єси. Звертаємо увагу учнів на те, що час театрального чи екранного дійства не співпадає з реальним.

Група сценаристів збирає готові матеріали і готує остаточний текст п’єси «Допит». Після знайомства з текстом п’єси всі учні вирішують, чи вдалося в ній зберегти глибокий смисл та багатоплановість епізоду і що допомогло чи завадило авторам це зробити, чи можна щось виправити.

Така робота приведе учнів до висновку про принципіальну неможливість збереження всіх смислів та відтінків епічного твору за умови його перекладу у драматичну форму. Бажано, щоб учні зрозуміли, що під час драматизації буквальне наслідування тексту ще не веде до збереження смислу, що в цьому випадку пряме перенесення дій на екран небезпечне, що потрібно писати новий твір, інакше будувати дію: в іншому випадку багато що залишається або незрозумілими, або дія позбавляється наступності руху. Розраховувати на те, що талановиті актори зможуть тримати глядача в напрузі тільки засобами своєї гри, необачно.

Проте і кіно має свої власні зображально-виражальні засоби: зміна планів та ракурсів, освітлення, монтаж, накладання кадрів, комп’ютерне моделювання. Можливо, в кіно ми отримаємо інший результат.

Дивимося версію В. Бортко та вирішуємо, чи вдалося режисеру та акторам знайти художні засоби для створення атмосфери дії, втілення характерів та життєвих позицій героїв, а також розкрити суть конфлікту. Попередньо ставимо питання:

Які почуття викликали у вас Пілат та Ієшуа? Чи можна назвати цього ігемона «свирепым чудовищем» чи він «добрый человек»? Чому?

Які почуття переживають Пілат та Ієшуа, як змінюються їхні почуття та у зв’язку з чим?

Як змінюється ставлення персонажів одне до одного?

Охарактеризуйте місце та час дії. Яку атмосферу створюють пейзаж та інтер’єр?

Із чиєї точки зору показані події: режисера, Пілата, Ієшуа? Із чиєї точки зору вони показані в романі?

Які кольори переважають в цьому епізоді, чи можна говорити про символіку кольору?

Якими звуками насичений епізод, як вони пов’язані з дією та станом персонажів?

Яким постає Єршалаім, що впливає на ваше сприйняття?

Чи зрозуміла вам суть конфлікту між Пілатом та Ієшуа? Щ допомагає режисеру донести до глядача значення того, що відбувається?

Яка роль другорядних персонажів? Які почуття вони викликають у вас?

Після перегляду починаємо аналіз телеепізоду з питання про те, що взагалі сталося за його рамками, чи викликано відкидання дечого та чи можна погодитися з рішенням режисера. Подальше обговорення відбувається за наведеними вище питання.

Порівнюючи літературний та кінематографічний тексти, учні побачать не тільки втрати, які сталися під час перекладку з однієї мови мистецтва на іншу, проте й зрозуміють, що стало головним для режисера і як він це відобразив на екрані. Закінчується робота відгуком про телеепізоду чи про всі «єршалаїмські глави» в їх телеінтерпретації.

Як же прочитав цей епізод В. Бортко? На перший погляд він розповідає нам ту саму історію, що й М. Булгаков. Проте конфлікт, незважаючи на прагнення режисера до фабульної точності, став позбавленим багатозначності, зберігши лише перший, поверховий смисл: Ієшуа виступив проти влади кесаря, і тому римський прокуратор повинен затвердити смертельний вирок.

Відсутність у тексті портретів Пілата та Ієшуа дає режисеру більшу