Особливості фенотипового прояву реакції сої на фотоперіод та їх використання в селекції

Практичне значення одержаних результатів. За результатами отриманих експериментальних даних удосконалена методика оцінки вихідного матеріалу сої на адаптивність, виділені цінні форми нечутливі або слабо чутливі до тривалості фотоперіоду та понижених температур, використання яких забезпечить підвищення ефективності селекції сої на адаптивність та дасть можливість створення перспективних селекційних номерів з рівнем урожайності 2. 8-3. 0 т/га та високими адаптивними властивостями до абіотичних факторів Лісостепу.

Особистий внесок здобувача полягає в глибокому аналізі спеціальної вітчизняної та світової літератури з питань адаптивності рослин, мінливості та успадкування ознак у сільськогосподарських рослин, зокрема, сої за впливу лімітуючих факторів середовища, у безпосередній участі у плануванні і проведенні експериментальних досліджень, обліків, спостережень, статистичного опрацювання даних, в узагальненні результатів досліджень та підготовці дисертації до друку.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені в дисертаційній роботі, були оприлюднені та пройшли апробацію на: конференції молодих вчених та спеціалістів “Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах” (Чабани, 1994р.) ; Міжнародних науково-практичних конференціях молодих вчених та спеціалістів “Шляхи раціонального використання земельних ресурсів України” (Київ 1995р.) та “Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників в умовах реформування АПК” (Чабани, 1996р.), на Міжнародному симпозіумі з питань селекції олійних та білкових культур, “EUCARPIA”, (Запоріжжя, 5-8 серпня 1996р.), а також подані у наукових звітах лабораторії селекції сої Інституту землеробства УААН в 1994, 1995, 1996рр.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 8 наукових працях, в тому числі 3 статті у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Робота викладена на 271 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, 9 розділів, висновків і рекомендацій для селекційної практики. Містить 67 таблиць, 2 рисунка, 19 додатків. Список використаної наукової літератури складає 211 джерел, в тому числі 78 іноземною мовою.

 

 

АДАПТИВНІСТЬ СОЇ ДО ТЕМПЕРАТУРИ, ТРИВАЛОСТІ ДНЯ ТА АГРОЕКОЛОГІЧНИХ УМОВ (огляд літератури)

 

В огляді наукової літератури наведені ботаніко-біологічні властивості сої, як основа адаптивності цієї культури до факторів довкілля, зроблено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань вивчення адаптивності сої до температури, фотоперіоду та агроекологічних умов районів вирощування. Розглянуто питання успадкування гібридами сої реакції на температурні умови і тривалість дня. Обґрунтовано необхідність подальшого вивчення питання реакції генотипів сої на температуру і тривалість дня, їх сумісну дію в онтогенезі, а також на різні агроекологічні умови з метою створення і ідентифікації вихідного матеріалу для адаптивної селекції. Показано невирішені питання із зазначеної проблеми та доцільність наших досліджень.

УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження проведені протягом 1994-1996рр. в двох географічних районах Лісостепу України – дослідному господарстві Чабани Інституту землеробства УААН (Київська область) та дослідному господарстві Елітне Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН (Харківська область).

Ґрунти дослідного господарства Чабани – дерновосередньоопідзолені супіщані та опідзолені глеєво пилувато-супіщані зі слабокислим pH. В дослідному господарстві Елітне ґрунти представлені потужним середньогумусним важкосуглинковим, слабко змитим чорноземом з рH 5. 6 – 6. 0. Клімат в зоні обох господарств помірно континентальний. В Чабанах середньодобова температура +7С, тривалість вегетаційного періоду 199 днів, середньорічна сума опадів 556 мм, 75% її припадає на весняно-літній період. В Елітному ці показники відповідно складають: +7С, 198 днів, 511 мм та 67%. За середніми багаторічними даними, в Чабанах вегетаційний період прохолодніший та більш вологий, ніж в Елітному.

В роки досліджень в Чабанах середньомісячна температура протягом травня-вересня на 0. 3 – 4. 2 С, а сума ефективних температур на 116. 9 – 258. 0 С була нижчою, ніж в Елітному. Сума опадів за період вегетації, навпаки, в Чабанах була більшою на 29 – 112. 1 мм, ніж в Елітному. В кожному з господарств вегетаційні періоди в роки досліджень різнилися за метеорологічними умовами. В Чабанах найбільша сума ефективних температур та опадів були 1995 року – відповідно 1410. 7 С і 485 мм. Ці показники 1994 року складали 1328. 4 С і 290. 2 мм, а 1996 року – 1284. 8 С і 376. 8 мм. В Елітному суми ефективних температур у роки досліджень були близькими: 1536. 5, 1527. 6 та 1542. 8 С, а суми опадів істотно різнилися: 230. 1, 456. 0 та 264. 7 мм відповідно 1994, 1995 та 1996 року.

Значна різниця в температурних умовах та режимі зволоження по роках в кожному з господарств та висока нерівномірність опадів і ходу середньомісячних температур протягом вегетаційного періоду сприяли прояву адаптивних властивостей досліджуваного вихідного матеріалу.

У дослідах вивчали 60 колекційних сортозразків різного еколого-географічного походження, 27 селекційних номерів та гібриди F3 – F5 п’яти комбінацій схрещування, створених в лабораторії селекції сої.

Експериментальну оцінку вихідного матеріалу здійснювали за раннього, оптимального і пізнього строків сівби в умовах природного дня і цілодобового освітлення. Колекційні сортозразки, селекційні номери та гібриди вирощували за різних строків сівби в обох господарствах. Для оцінки фотоперіодичної реакції їх вирощували в дослідному господарстві Елітне в умовах природного дня