Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості фізичного розвитку та формування психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку в умовах різних форм навчання

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 

класах, показники фізичного розвитку нижчі ніж у школярів неліцейних класів.

Встановлено, що процес навчання призводить до стомлення, яке може впливати на ефективність психофізіологічних функцій, а також негативно відображатися на процесі фізичного розвитку. Водночас рівень фізичного розвитку у багатьох випадках взаємопов’язан з ступенем формування психофізіологічних функцій дітей молодшого шкільного віку у процесі навчання.
Визначено динаміку взаємозв’язку між психофізіологічними функціями і нейродинамічними характеристиками у дітей молодшого шкільного віку протягом навчального року. На початку навчального року спостерігається взаємозв’язок між рівнем функціональної рухливості нервових процесів та функціями сприйняття, пам’яті і просторового мислення. У середині навчального року показники нейродинамічних функцій, зокрема коефіцієнт сили та функціональна рухливість нервових процесів, пов’язані з показниками когнітивних функцій. Під кінець навчального року взаємозв’язок між психофізіологічними та нейродинамічними функціями виявляється між показниками логічного і просторового мислення та коефіцієнтом сили і функціональною рухливістю нервових процесів.
Розроблено методику кількісної оцінки фізичного розвитку для дітей молодшого шкільного віку на основі антропометричних показників, показника станової м’язової сили, характеристик функціонування ССС та системи дихання.
Практичне значення одержаних результатів.
Практична значимість роботи полягає у тому, що на основі вивчених особливостей фізичного розвитку та формування психофізіологічних функцій можливо формувати індивідуальний підхід до контролю за функціональним станом дитини з метою корекції та розробки фізіологічно оптимально обгрунтованих навчальних програм для дітей молодшого шкільного віку.
Розроблений методичний підхід кількісної оцінки фізичного розвитку можна використовувати у практиці для визначення рівня фізичного розвитку та працездатності дітей молодшого шкільного віку.
Результати дисертаційної роботи впроваджено у Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій та систем НАН України під час проведення науково-дослідних робіт, використовуються при читанні лекцій за курсом вікової фізіології на кафедрі анатомії та фізіології людини і тварин Черкаського державного університету ім. Богдана Хмельницького, застосовуються педагогами і психологом київської школи №170.
Особистий внесок здобувача. У роботі відображено результати власних досліджень. Статистична обробка, аналіз та узагальнення результатів виконано автором самостійно.
Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідалися і обговорювалися на Всеукраїнському симпозіумі “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі” (Черкаси, 1999), на засіданнях наукових семінарів “Управління у біології та медицині” та “Медичні інформаційні системи” Наукової ради з комплексної проблеми “Кібернетика” НАН України (Київ, 2000, 2001) ; на II та III Українських конференціях молодих вчених, присвячених пам’яті академіка В. В. Фролькіса (Київ, 2001, 2002), на науковій конференції “Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність” (Черкаси, 2001).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, в тому числі 3 у фахових виданнях, один патент на винахід.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, семи розділів, висновків та списку літератури, викладена на 153 сторінках, має 46 таблиць і 5 рисунків, містить 183 найменувань вітчизняних та іноземних джерел.
 
Основний зміст роботи
 
Матеріали та методи дослідження.
Проведено 212 досліджень серед учнів четвертих класів київської школи №170, віком 9-10 років у три етапи. На першому етапі вивчалися статеві особливості фізичного розвитку та формування психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку. Обстежено 108 дітей (55 дівчат і 53 хлопчика).
На другому етапі вивчалися особливості фізичного розвитку та формування психофізіологічних і нейродинамічних функцій дітей молодшого шкільного віку з різним обсягом шкільного навантаження. Обстежено 104 дитини, 50 учнів двох четвертих ліцейних класів (25 дівчат і 25 хлопчиків), та 54 учня двох четвертих неліцейних класів (30 дівчат і 24 хлопчика).
На третьому етапі вивчався зв’язок між фізичним розвитком і станом психофізіологічних та нейродинамічних функцій у дітей молодшого шкільного віку. В обстеженні брали участь 100 дітей (всього 50 дівчат і 50 хлопчиків), які були досліджені на першому етапі. Для вирішення цієї задачі було проведено три контрольних обстеження стану психофізіологічних і нейродинамічних функцій школярів: на початку навчального року (1 чверть), у середині навчального року (на початку 3 чверті) і в кінці навчального року (4 чверть).
Використовувався комплекс методик: оцінка коефіцієнту фізичного розвитку, визначення стану психофізіологічних функцій за автоматизованою методикою “Інтест”, розробленою Л. М. Козак і В. О. Єлізаровим [1996], дослідження нейродинамічних функцій за допомогою автоматизованої системи “Bltest”, розробленої на кафедрі фізіології людини і тварин КДУ під керівництвом професора Г. М. Чайченка [1995].
Фізичний розвиток дітей молодшого шкільного віку визначався за розробленою нами методикою, яка отримала патент на винахід (№ 43256; дата заявки 26. 04. 2001). Оцінювалися показники: довжина і маса тіла, частота серцевих скорочень у стані спокою і після 20 присідань, життєва ємність легенів, затримка подиху на вдиху і видиху, а також показник станової м'язової сили. За цими показниками визначався коефіцієнт фізичного розвитку (КФР) у кожного з обстежуваних.
Стан психофізіологічних функцій (методика “Інтест”) оцінювався за показниками простих сенсомоторних реакцій, сприйняття, уваги, пам'яті і мислення. Вивчалися латентні періоди зорово-моторних (ЛПЗМР) та аудіо-моторних (ЛПАМР) реакцій. Показники функції сприйняття визначалися за модифікованим тестом “індивідуальна хвилина” (Halberg F. [1973], помилка сприйняття часу (за відтворенням інтервалу у 60 секунд) та за тестом помилка сприйняття простору (за відтворенням намальованого відрізку довжиною 10 см). Функція уваги вивчалась за тестом “коректурна проба”. Визначався обсяг уваги (ОУ) за відношенням кількості вірно відмічених літер до загальної кількості
Фото Капча