Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості фізичного розвитку та формування психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку в умовах різних форм навчання

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 

погіршання функції сприйняття часу (рис. 2, табл. 3).

Таблиця 2
Психофізіологічні показники у школярів ліцейних і неліцейних класів
Примітки:
* – р < 0, 05 по відношенню до групи дітей ліцейних класів;
x – р < 0, 05 по відношенню до групи хлопчиків.
В кінці навчального року у дівчат виявлено зростання коефіцієнтів абстрактного, логічного, операційного, просторового мислення та зниження показників помилки сприйняття часу, а також зниження асоціативного мислення порівняно із початком та серединою навчального року (рис. 2, табл. 3). Отримані результати свідчать про покращання стану психофізіологічних функцій, сприйняття та мислення в процесі навчання у дівчат.
У хлопчиків в середині навчального року достовірно погіршувався показник сприйняття часу із одночасним зростанням обсягу оперативної пам’яті (рис. 2, табл. 4). Під кінець навчального року виявлено достовірне зменшення показників помилки сприйняття часу, латентних періодів простих сенсо-моторних реакцій, достовірне зростання обсягів оперативної і короткострокової пам’яті, коефіцієнтів абстрактного, логічного, операційного, просторового мислення, працездатності головного мозку (рис. 2, табл. 4).
Аналіз отриманих даних свідчить про покращання психофізіологічних функцій сприйняття, пам’яті, мислення, латентних періодів сенсо-моторних реакцій і зростання працездатності головного мозку у хлопчиків у процесі навчання. У той же час погіршувалося асоціативне мислення. На нашу думку отримані дані відображають, по-перше, результат навчання, який призводить до розвитку психофізіологічних та нейродинамічних функцій, по-друге, стомлення, яке виявляється у погіршанні уваги і асоціативного мислення.
Для вивчення структури взаємозв’язку між рівнем фізичного розвитку і формуванням психофізіологічних функцій нами був проведений аналіз парної кореляції між відповідними показниками. Результати проведеного кореляційного аналізу свідчать, що на початку навчального року у дітей молодшого шкільного віку психофізіологічні функції пов’язані із фізичними можливостями організму.
Виявлено, що на початку навчального року у дівчат зміни кардіореспіраторних показників прямо пропорційно пов’язані із простими зорово-моторними реакціями і працездатністю головного мозку. Отриманий результат узгоджується із даними авторів [Макаренко М. В., Лизогуб В. С., Хоменко С. М. та інш., 2000] про зв’язок якості функціонування вегетативних функцій із психофізіологічними функціями. Крім того, встановлено, що станова м’язова сила зворотно пов’язана із якістю сенсо-моторних реакцій.
У хлопчиків структура взаємозв’язку між рівнем фізичного розвитку і формуванням психофізіологічних функцій на початку навчального року відрізняється від такої у дівчат. Між антропометричними і психофізіологічними показниками спостерігається зворотний взаємозв’язок, що відображає недостатню узгодженість між формуванням психофізіологічних функцій та фізичного розвитку у цьому віці.
В середині навчального року у дівчат кардіореспіраторні показники прямо пропорційно пов’язані із показниками простих зорово-моторних реакцій та зворотно – із коефіцієнтом абстрактного мислення. Це може відображати проявлення стомлення, яке виникає у школярів вже в середині навчального року. У середині навчального року у хлопчиків спостерігається зростання кореляційних зв’язків між психофізіологічними параметрами і показниками системи вегетативного забезпечення.
Загальна структура взаємозв’язків між показниками фізичного розвитку та психофізіологічними функціями під кінець навчального року у дівчат характеризується негативними зв’язками сенсо-моторних реакцій із сприйняттям і операційно-просторовим мисленням. У хлопчиків спостерігалася наявність зв’язку між психофізіологічними та кардіореспіраторними показниками.
Таким чином, процес навчання призводить до стомлення, що може відображатися як на ефективності психофізіологічних функцій, так і негативно впливати на процес фізичного розвитку. У свою чергу, просліджується взаємозв’язок між рівнем фізичного розвитку та ступенем формування психофізіологічних функцій у процесі навчання.
Результати вивчення структури внутрішньосистемних взаємозв’язків психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку показали, що на початку навчального року спостерігався зв’язок між функціями сприйняття, пам’яті і просторового мислення. У середині навчального року виявлявся негативний зв’язок нейродинамічних функцій, зокрема коефіцієнта сили та функціональної рухливості нервових процесів, із функцією сприйняття часу. Наприкінці навчального року формування психофізіологічних функцій, насамперед логічно-просторового мислення, тісніше пов’язано з нейродинамічними характеристиками – силою та функціональною рухливістю нервових процесів.
 
Висновки
 
Особливість фізичного розвитку та формування психофізіологічних і нейродинамічних функцій у дітей молодшого шкільного віку проявляється у поступовому залучені нових елементів функціональної системи організму, відповідальної за процес навчання.
Статеві особливості фізичного розвитку у дітей молодшого шкільного віку характеризуються більш тісними взаємозв’язками між елементами функціональної системи, яка відповідає за процес фізичного розвитку у дівчат порівняно із хлопчиками, що у свою чергу визначає високі значення коефіцієнту фізичного розвитку у дівчат.
Статевий диморфізм формування психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку характеризується кращими показниками зорово-моторних реакцій, уваги та логічного мислення у хлопчиків і кращими показниками сприйняття часу та простору у дівчат.
Зростання обсягу шкільного навантаження за рахунок поглибленого вивчення додаткових дисциплін у дітей молодшого шкільного віку ліцейних класів сприяє формуванню психофізіологічних функцій: уваги, асоціативного мислення і працездатності головного мозку.
Діти молодшого шкільного віку ліцейних класів відрізняються уповільненням фізичного розвитку порівняно із дітьми неліцейних класів.
Поряд із покращанням показників психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку протягом навчального року спостерігається стомлення, яке може відображатися у погіршенні уваги і асоціативного мислення. Одночасно спостерігається взаємозв’язок між рівнем фізичного розвитку та ступенем формування психофізіологічних функцій дітей молодшого шкільного віку.
Динаміка навчального року характеризується зміною структури взаємозв’язку між психофізіологічними та нейродинамічними функціями у дітей молодшого шкільного віку. На початку навчального року спостерігається зв’язок між функціональною рухливістю нервових процесів та функціями сприйняття, пам’яті
Фото Капча