Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості фізичного розвитку та формування психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку в умовах різних форм навчання

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 

літер. Для визначення характеристик функції пам’яті використовувалися два підходи. Перший – визначення обсягу короткострокової пам'яті (ОКП) за кількістю вірно відтворених двозначних цифр із “десяти”, поданих на екрані дисплею, які запам'ятав досліджуваний протягом 30 секунд. Другий – визначення обсягу оперативної пам'яті (ООП) за допомогою тесту, запропонованого D. Wechsler [1955], який полягав у визначенні кількості цифр, які запам'ятав і вірно відтворив в зворотному порядку досліджуваний після вербального одержання цифрової інформації. Характеристики функції мислення визначалися за допомогою батареї п'ятьох субтестів, які відображали абстрактний (m1), асоціативний (m2), логічний (m3), операційний (m4) і просторовий (m5) види мислення.

Нейродинамічні функції вивчалися за показниками: латентний період простої та складної зорово-моторних реакцій, функціональна рухливість нервових процесів (за методичним підходом М. В. Макаренка), коефіцієнт сили нервових процесів, працездатність головного мозку за формулою:
ПГМ = (Nr / Ng) * 10, (1)
де Nr – кількість безпомилкових реакцій;
Ng – загальна кількість зорових подразників в тесті;
10 – коефіцієнт.
Результати проведених досліджень було оброблено статистичними методами із застосуванням кореляційного аналізу за допомогою пакетів “Statgraphics”, “STATISTICA”. Для оцінки вірогідності розходжень між досліджуваними параметрами використовувався t-критерій Ст’юдента. Крім загальноприйнятих статистичних методів обробки результатів дослідження, було застосовано розрахунок інтегральних оцінок психофізіологічних та нейродинамічних функцій. Визначення інтегральних оцінок психофізіологічних та нейродинамічних функцій виконувалося за методикою, розробленою М. Ю. Антомоновим [2000].
Результати дослідження та їх обговорення.
Вивчення статевих особливостей фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку показало, що за середніми значеннями показників, які вивчалися, між дівчатами і хлопчиками немає вірогідної різниці. Виявлено лише достовірну різницю за показником станової м’язової сили. Цей показник вищий у хлопців. Аналіз коефіцієнту фізичного розвитку (КФР) показав, що високий рівень фізичного розвитку постерігається у 53% дівчат, та у 14% хлопчиків. У 42% дівчат і 80% хлопчиків спостерігається середній рівень фізичного розвитку. У 5% дівчат і у 6% хлопчиків виявлено низький рівень фізичного розвитку.
Статеві особливості фізичного розвитку у дітей молодшого шкільного віку характеризуються більш тісними взаємозв’язками між елементами функціональної системи у дівчат порівняно із хлопчиками (рис. 1).
Вивчення статевого диморфізму формування психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку показало достовірні відмінності між хлопчиками і дівчатами за показниками латентного часу зорово-моторної реакції, обсягу уваги та коефіцієнту логічного мислення, які були кращі у хлопчиків. У дівчат вірогідно кращими були показники сприйняття часу та простору.
Вивчення особливостей фізичного розвитку у дітей з різним обсягом шкільного навантаження показав, що у школярів, які навчаються у ліцейних класах, показники фізичного розвитку нижчі ніж у дітей, які навчаються за звичайною шкільною програмою. Особливо це стосується дівчат ліцейних класів, які мали нижчі показники фізичного розвитку порівняно із дівчатами неліцейних класів.
Аналіз КФР у школярів з різним рівнем учбового навантаження показав наявність високого рівня фізичного розвитку у 12% хлопчиків і 40% дівчат ліцейних класів, та 17% хлопчиків та 63% дівчат неліцейних класів. Середній рівень фізичного розвитку спостерігається у 76% хлопчиків і 48% дівчат ліцейних та 83% хлопчиків і 37% дівчат неліцейних класів. Низький рівень фізичного розвитку спостерігається лише у школярів ліцейних класів, відповідно, у 12% хлопчиків і 12% дівчат. Отримані результати узгоджуються з даними авторів [Баранов А. А., 1999; Ямпольська Ю. А., 1999], які показали погіршення стану здоров’я та уповільнення фізичного розвитку у школярів в умовах сучасної інтенсифікації навчальних програм.
Проведений кореляційний аналіз показав, що процес фізичного розвитку у школярів неліцейних класів характеризується більш вираженими міжсистемними взаємозв’язками ніж у школярів ліцейних класів. У табл. 2 наведено значення психофізіологічних показників у дітей ліцейних та неліцейних класів.
Результати дослідження показали, що більший обсяг шкільного навантаження (у ліцейних класах) позитивно впливає на розвиток когнітивних функцій, зокрема уваги та асоціативного мислення (див. табл. 2).
У школярів неліцейних класів кращими виявилися показники сприйняття часу та простору, а у дівчат, крім того – прості сенсомоторні реакції (див. табл. 2). Це свідчить про те, що у школярів неліцейних класів спостерігається розвиток простих сенсо-моторних функцій і пов’язаних з ними функцій сприйняття, у той час як у ліцеїстів виявлено більш інтенсивний розвиток інших психофізіологічних функцій: уваги та асоціативного мислення.
Вивчення особливостей формування нейродинамічних функцій показало, що у дівчат ліцейних класів коефіцієнт сили нервових процесів та працездатність головного мозку вища ніж у дівчат неліцейних класів (див табл. 2). У хлопчиків ліцейних класів кращим є показник функціональної рухливості нервових процесів (табл. 2).
Аналіз інтегральних показників фізичного розвитку, стану психофізіологічних та нейродинамічних функцій виявив, що у школярів ліцейних класів, як у хлопчиків, так і у дівчат, спостерігалися достовірно більші значення інтегральних показників психофізіологічних функцій (p<0, 05) порівняно із відповідними показниками школярів неліцейних класів.
Таким чином, зростання обсягу шкільного навантаження за рахунок вивчення додаткових дисциплін у дітей молодшого шкільного віку ліцейних класів сприяє формуванню психофізіологічних та нейродинамічних функцій: уваги, асоціативного мислення, сили і функціональної рухливості нервових процесів (у хлопчиків).
Проведені дослідження стану психофізіологічних і нейродинамічних функцій у динаміці навчального року показали, що у дівчат в середині навчального року порівняно із початком спостерігалося достовірне зростання показників обсягу уваги і оперативної пам’яті, коефіцієнтів асоціативного і просторового мислення та
Фото Капча