Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості патогенезу та критерії адекватності інтенсивної терапії поліорганних порушень при важкому гестозі

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
 
Дніпропетровська державна медична академія
 
Колесніков Андрій Миколайович
 
УДК 616-008. 3/. 5: 618. 3-06: 616. 8-009. 24-08-039. 35
 
Особливості патогенезу та критерії адекватності інтенсивної терапії поліорганних порушень при важкому гестозі
 
14. 01. 30 – анестезіологія та інтенсивна терапія
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
 
Дніпропетровськ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького Міністерства охорони здоров’я України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Черній Володимир Ілліч, завідувач кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО Донецького державного медичного університета ім. М. Горького.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Шлапак Ігор Порфірійович, завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупіка лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки, доктор медичних наук, професор Клігуненко Олена Миколаївна завідуюча кафедрою анестезіології, інтенсивної та гіпербаротерапії ФПО Дніпропетровської державної медичної академії.
Провідна установа: Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця (м. Київ) Міністерства охорони здоров´я України.
Захист відбудеться “13” вересня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08. 601. 01 у Дніпропетровській державній медичній академії (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9).
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність проблеми. Незважаючи на велику кількість наукових праць з діагностики і профілактики важкого гестозу (прееклампсії різного ступеня важкості та еклампсії), частота вагітностей і пологів, ускладнених гестозом, в Україні становить від 10 до 15%, а в структурі материнської смертності вони займають 3-4 місце [Б. М. Венцківський, Р. В. Богатирьова, 1999; А. Г. Коломийцева, 1999; В. І. Кулаков, Л. Є. Мурашко, 1998]. За даними літератури, аналіз незадовільних результатів терапії гестозів виявив, що у більшості випадків можна було б уникнути як летальних випадків, так і важких ускладнень, що призводять до інвалідізації жінок [В. І. Кулаков і співавт. 2000]. Основними помилками, що ведуть до ускладнень, є недооцінка ступеня важкості стану вагітної, особливо при моносимптомних клінічних формах гестозу, неадекватна терапія та необґрунтована пролонгація вагітності [А. В. Куліков і співавт., 2001; В. М. Кустаров, В. А. Лінде, 2000].
За сучасними поглядами на проблему важкого гестозу, прееклампсія та еклампсія розглядаються як поліорганна недостатність. Багатьма авторами запропоновано розглядати синдром системного запального відгуку на моделі гестозу [І. Д. Медведінський і співавт., 2000; В. В. Строганов, 1999; Д. Н. Кіншт і співавт., 1999]. Однак причини розвитку такого важкого ускладнення під час перебігу вагітності залишаються невідомими. Наявність понад 40 теорій розвитку даного ускладнення обумовила розробку такої ж кількості схем інтенсивної терапії, які у своїй більшості суперечать одна одній [Р. Н. Степанова і співавт, 1999; Г. М. Савельєва і співавт., 1998; Б. Піпкін, 1998].
Тому з’ясування особливостей патогенезу, виявлення провідних пускових моментів та розробку комплексу діагностичних критеріїв поліорганної недостатності при важкому гестозі з метою оцінки адекватності етіопатогенетичної інтенсивної терапії та зменшення відсотка важких органних і поліорганних порушень у вагітних, роділей та породілей можна вважати актуальним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом планової наукової праці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького “Принципи діагностики та інтенсивної терапії системного запального відгуку організму на вплив агресії” (№ держ. реєстрації 0198U007053).
Мета дослідження полягає у поліпшенні результатів комплексного лікування вагітних, роділей та породілей із важкими формами гестозу шляхом розробки патогенетичних діагностичних критеріїв поліорганної недостатності для оцінки адекватності та оптимізації інтенсивної терапії у даної категорії пацієнток.
Для досягнення мети були висунуті такі завдання:
На підставі імунологічних, неврологічних, клініко-лабораторних, біохімічних та інструментальних методів обстеження розробити методику визначення ступеня важкості поліорганної недостатності при важкому гестозі.
Визначити роль порушення проникності гематоенцефалічного бар’єру з подальшим аутоімунним ураженням структур головного мозку у формуванні поліорганної недостатності при гестозі важкого ступеня.
Розробити методику раннього виявлення церебральної недостатності у вагітних, роділей та породілей із важким гестозом на підставі неврологічного та імунологічного обстеження.
За допомогою імунологічних та клініко-біохімічних методів обстеження встановити можливу роль бактеріальної алергізації у розвитку гестозу важкого ступеня.
Розробити критерії адекватності проведеної інтенсивної терапії важкого гестозу на підставі інструментальних (реографія), імунологічних, неврологічних, клініко-лабораторних методів дослідження.
Розробити методи оптимізації посиндромної інтенсивної терапії та знизити ступінь важкості поліорганних порушень і відсоток ускладнень, таких, як гостре порушення мозкового кровообігу та еклампсія, під час лікування пацієнток із гестозом важкого ступеня.
Об'єкт дослідження: вагітні, роділлі та породіллі із важким гестозом (прееклампсією різного ступеня важкості та еклампсією).
Предмет дослідження: поліорганна недостатність в пацієнток із важким гестозом та визначення критеріїв адекватності інтенсивної терапії.
Методи дослідження. Програма обстеження пацієнток з метою оцінки ступеня прояву поліорганної недостатності, що має такі розділи: 1) клінічний – встановлення діагнозу, визначення ступеня важкості поліорганних порушень, визначення ступеня важкості церебральних порушень, контроль ефективності лікування; 2) лабораторний – підтвердження клінічного діагнозу при клініко
Фото Капча