Особливості патогенезу та критерії адекватності інтенсивної терапії поліорганних порушень при важкому гестозі

Наукова новизна роботи. Визначені особливості патогенезу та запропонована й обґрунтована схема розвитку поліорганної недостатності при важкому гестозі. Вперше за допомогою бальної оцінки створено систему діагностики ступеня важкості органної та поліорганної недостатності та оцінки адекватності інтенсивної терапії в пацієнток із важким гестозом. Вперше при імунологічному обстеженні вагітних, роділей та породілей із важким гестозом встановлено аутоімунне ураження структур головного мозку та виявлено ступінь важкості ураження. Доведена наявність порушення функції гематоенцефалічного бар’єру у пацієнток із важким гестозом. Виявлено роль церебральної недостатності у формуванні ПОН при важкому гестозі та вплив її на перебіг захворювання. Вперше розроблено схему оцінки ступеня важкості гестозу за критеріями неврологічних порушень.

Практичне значення здобутих результатів. Розроблено бальну методику визначення ступеня важкості органної та поліорганної недостатності у пацієнток із важким гестозом, яка дозволяє, встановити шляхи посиндромної інтенсивної терапії в залежності від конкретної клінічної ситуації та оцінити її адекватність. Розроблено методику діагностики аутоімунного ураження головного мозку у вагітних, роділей та породілей із прееклампсією та еклампсією. На підставі проведених досліджень розроблено та впроваджено в практику методику неврологічного обстеження пацієнток із прееклампсією та еклампсією, що дозволяє діагностувати ступінь важкості гестозу в залежності від виявлених неврологічних дефіцитів.

Розроблені діагностичні критерії та запропоновані напрямки корекції інтенсивної терапії дозволяють підвищити ефективність лікування пацієнток із важким гестозом, а саме знизити частоту поліорганних порушень важкого і вкрай важкого ступеня (в пацієнток із ПЕ важкого ступеня з 24, 4% і 3, 12% до 0%, в пацієнток із еклампсією з 35, 36% і 9, 88% до 0%), збільшити відсоток пацієнток без ПОН (при ПЕ важкого ступеня до 63, 4%, при еклампсії до 47, 8%), внаслідок зниження частоти виникнення гострих порушень мозкового кровообігу з 6, 2% до 1, 5% та зниження відсотку розвитку еклампсії з 18, 5% до 3, 6% (за рахунок зниження відсотку післяпологової еклампсії з 7, 4% до 0%, за даними ВОСЦЕАД).

Результати роботи впроваджено в методичних рекомендаціях: “Імунодіагностика ураження структур головного мозку у вагітних, роділей та породілей із важким гестозом”. Розроблені методи діагностики, інтенсивної терапії впроваджено в клінічну практику у Донецькому регіональному центрі охорони материнства і дитинства (акт на впровадження від 24. 05. 02р.), МЛ№3 м. Донецька (акт на впровадження від 10. 02. 02р.), пологових будинках м. м. Горлівки (акт на впровадження від 25. 12. 01р.), Шахтарська (акт на впровадження від 15. 03. 02р.), Макіївки (акт на впровадження від 12. 04. 02р.), Дебальцево (акт на впровадження від 15. 05. 02р.), Маріуполя (акт на впровадження від 10. 03. 02р.), Великоновоселкі (акт на впровадження від 25. 04. 02р.), Селідова (акт на впровадження від 25. 05. 02р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором самостійно на кафедрі анестезіології, інтенсивної терапії і медицини невідкладних станів ФПО Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (ДонДМУ), на базі відділення виїзного обласного спеціалізованого центру екстреної акушерської допомоги Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання під керівництвом наукового керівника д. мед. н., професора В. І. Чернія. Усі клінічні, експериментальні, статистичні дослідження проведені автором особисто. Основна ідея дослідження належить автору дисертації. Співавторами, що значаться у списку опублікованих робіт з теми дисертації, здійснювалась науково-консультативна і науково-технічна допомога.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на III національному конгресі (VII з’їзді) анестезіологів України (Одеса, 2000 р.), асоціації акушерів-гінекологів України (Івано-Франківськ, 2000 р.), міжнародної конференції нейрофізіологів, присвяченої ювілею кафедри фізіології ДонДМУ (Донецьк, 2001 р.) ; асоціації анестезіологів Донецької області (2001 р.) ; лікарських конференціях Донецького обласного реанімаційного центру (2000, 2001 р. р.). Дисертація пройшла апробацію на фаховому семінарі за спеціальністю 14. 01. 30 – анестезіологія та інтенсивна терапія – спеціалізованої вченої ради Д 08. 601. 01 Дніпропетровської державної медичної академії.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 робіт у наукових спеціалізованих виданнях (4 самостійно), у тому числі 9 робіт у виданнях, рекомендованих ВАК (з них самостійно 2 роботи), видана 1 монографія, отримано 3 деклараційних патенти України на винахід.

Обсяг та структура дисертації. Робота складається з вступу, 5 розділів (огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень), аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури. Дисертація викладена на 152 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 37 таблицями і 16 рисунками. Перелік літератури містить 158 джерел (104 – кирилицею, 54 – латиницею). Ілюстрації, таблиці та покажчик використаних літературних джерел займають 42 сторінки машинописного тексту.

 

 

В основу роботи покладено дані рандомізованого контролюємого клінічного обстеження 195 вагітних, роділей та породілей, віком від 15 до 25 років після 24-25 тижня гестаційного періоду, які перебували на лікуванні у пологових будинках Донецької області та у Донецькому обласному клінічному територіальному медичному об'єднанні з 1997 по