Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості патогенезу та критерії адекватності інтенсивної терапії поліорганних порушень при важкому гестозі

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

justify;">Таблиця 1

Діагностичні критерії ступеня важкості органної та поліорганної недостатності в пацієнток із важким гестозом
Органи та системи Ступінь недостатності
Задовіль-ний Компенсо-ваний Субкомпенсо-ваний Декомпенсо-ваний
 
У 92% пацієнток I групи не було виявлено поліорганних порушень; у 67% пацієнток II групи виявлявся легкий ступінь ПОН та у 33% – ПОН середнього ступеня. Найбільш важкий загальний стан визначався у пацієнток III та IV груп, які знаходились на лікуванні у палатах або відділеннях інтенсивної терапії, що було обумовлено ступенем ПОН. У пацієнток III групи легкий ступінь ПОН визначався у 27, 88%, середній – у 44, 6%, важкий – у 24, 4% та вкрай важкий – у 3, 12%. В IV досліджуваній групі ПОН легкого ступеня був виявлений у 14, 6%, середнього ступеня – у 40, 16%, важкого ступеня – у 35, 36% та у 9, 88% жінок відзначався вкрай важкий ступень ПОН.
У 80% жінок II групи, 90% жінок III групи та у 100% жінок IV групи важкість стану відзначалась суб- або декомпенсацією ЦНС, а у 25% пацієнток I групи недостатність ЦНС була практично одиничною патологічною ознакою гестозу при надходженні до стаціонару. В зв’язку з цим, були визначені ведучі розлади центральної та вегетативної нервової систем, об'єднані терміном токсико – дисциркуляторна енцефалопатія (ТДЕ). Розроблено комплексну оцінку ступеня важкості гестозу за критеріями неврологічних порушень, де при ПЕ легкого ступеня визначалась ТДЕ I ступеня, при ПЕ середнього ступеня – ТДЕ I-II ст., при ПЕ важкого ступеня – ТДЕ II-III ст, при еклампсії – III-IV ст. Як один з механізмів розвитку ТДЕ у пацієнток із гестозом, нами була вивчена можливість аутоімунного ураження головного мозку при цій патології (табл. 3). Виявлено, що при зростанні ступеня аутоімунного ураження нейротканини зростав ступінь важкості гестозу та ступінь важкості ТДЕ. При виявленні алергізації до нейротканини констатували порушення захисної функції ГЕБ. При ПЕ легкого ступеня функція ГЕБ відносно збережена та визначалася фонова і легкого ступеня алергізація до аутонейротканини, при ПЕ середнього ступеня і важкого – спостерігався прорив ГЕБ та сильний ступінь аутоалергізації, а при еклампсії було визначено тотальне порушення захисної функції ГЕБ з аутоімунним ураженням структур головного мозку сильного ступеня. За рівнем антитіл до антигенів із ділянок головного мозку визначали локалізацію прориву ГЕБ з прогнозуванням наступного аутоімунного ураження відповідної зони головного мозку.
 
Таблиця 3
Показники аутоалергізації до мозкової тканини (РІЛ), її ступеня (ЦІК) та ступеня важкості ТДЕ в пацієнток із важким гестозом при надходженні до стаціонару  
Групи пацієнток Показники РІЛ із нейроантигенами, % ЦІК Ступінь ТДЕ, % 
АГ ом АГ к АГ м АГ г од. опт. густ Нор-ма I II III IV
Контроль (n=30) 13, 90, 8 13, 20, 8 13, 20, 8 13, 20, 8 60, 52, 13 100 - - - -
I (n=20) 20, 36, 1* 5, 50, 86** 17, 33, 2* 8, 52, 02* 405, 7* 60 40, 0 - - -
II (n=20) 27, 67, 5* 23, 68, 4* 31, 86, 1# 32, 23, 5& 123, 414, 5* 20 35, 0 40 5 -
III (n=140) 23, 61, 5* 24, 31, 7* 24, 21, 5* 29, 811& 187, 64, 1* 10 10, 4 45 30 4, 6
IV (n=15) 36, 51, 9* 31, 53, 3** 32, 63, 3# 31, 52, 5& 741, 67* - 10, 0 33, 8 40 16, 2
Примітки: *р 0, 05, у порівнянні з контрольною групою
** р 0, 05, у порівнянні з II, III групою
#р 0, 05, у порівнянні з I и III групою
& р 0, 05, у порівнянні з I групою
 
Динаміку аутоімунного процесу оцінювали за допомогою реакції урахування ЦІК. При цьому, високий рівень аутоалергізації до нейротканини за даними РІЛ та низький рівень ЦІК характеризували важку ступінь аутоімунного ураження, коли при відсутності циркуляції імунних комплексів, імунний процес йшов у нейротканині. Підвищення рівня ЦІК та зниження рівня РІЛ на тлі ІТ корелювали з поліпшенням загального стану пацієнток та зниженням ступеня важкості ТДЕ.
З огляду на патогенез розвитку ПОН та ССЗВ ми вивчали імунні порушення, супроводжуючі важкий гестоз. У 15% пацієнток III групи та 45% пацієнток IV групи визначалась субкомпенсована недостатність імунної системи. У 5% пацієнток з еклампсією визначалась її декомпенсація.
Ознаками ССЗВ у пацієнток III групи ми вважали підвищення рівнів ФНП до 17128, 45 пкг/мл, IL6 – до 105, 6338, 02 пкг/мл, IL1 – до 405, 0878, 52 пкг/мл, IL8 – до 476, 73130, 4 пкг/мл (“медіаторну пожежу”), а стан імунної системи оцінювали, як “фазу напруги” з тенденцією до імунодефіциту, що характеризувалося підвищенням рівнів Т-загальних лімфоцитів до 1, 510, 16 г/л, співвідношення Тх/Тс до 1, 860, 3, В-лімфоцитів до 0, 380, 06 г/л, на тлі знижених показників IL2 до 181, 85% та NK-клітин до 0, 210, 04г/л. При цьому підвищення рівнів алергізації за даними РІЛ з бактеріальними антигенами (до середнього ступеня), високі рівні ЛІІ (2, 70, 3), НСТ-тесту (21, 061, 63%), лізоциму (9,
Фото Капча