Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості патогенезу та критерії адекватності інтенсивної терапії поліорганних порушень при важкому гестозі

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

вопросы анестезии и интенсивной терапии/Сб. статей юбилейной конференции, посвященной 45-летию врачебной, педагогической и научной деятельности проф. Р. И. Новиковой. – Донецк: ДонГМУ. – 2000. – С. 145-149.

Лабиринты гестоза / Черний В. И., Галалу С. И., Кабанько Т. П., Костенко В. С., Колесников А. Н., Талалаенко Ю. А. – К: “Здоров’я”, 2001. – 267 с.
Співавторство у монографії, автору повністю належать розділи що до клініко-діагностичніх критеріїв поліорганної недостатності при гестозі.
Анестезия и интенсивная терапия в акушерстве и гинекологии /Черний В. И., Кабанько Т. П., Смирнова Н. Н., Костенко В. С., Колесников А. Н. // Диагностика, интенсивная терапия анестезия и акушерская тактика при гестозе беременных. – К: “Здоров’я”, 2001. – С. 168-239.
Загальна ідея належить дисертантові, проводив інтенсивну терапію, зробив аналіз отриманих результатів, статистичну обробку.
Анестезия и интенсивная терапия в акушерстве и гинекологии /Черний В. И., Кабанько Т. П., Смирнова Н. Н., Костенко В. С., Городник Г. А., Колесников А. Н. // Интенсивная терапия при постреанимационной болезни у пациенток, перенесших критические состояния в акушерстве. – К: “Здоров’я”, 2001. – С. 348-372.
Проводив лікування, зробив аналіз здобутих результатів, а також виконав статистичну обробку клінічного матеріалу.
Анестезия и интенсивная терапия в акушерстве и гинекологии /Черний В. И., Кабанько Т. П., Смирнова Н. Н., Костенко В. С., Городник Г. А., Галалу С. И., Колесников А. Н. // Межбольничная транспортировка акушерских больных, находящихся в критическом состоянии. – К: “Здоров’я”, 2001. – С. 431-451.
Особисто проводив лікування та транспортировку пацієнток, зробив дослідження по вивченню клінічного матеріалу, статистичну обробку.
 
АВТОРСЬКІ ПОСВІДЧЕННЯ
 
Колесніков А. М., Черній В. І., Кабанько Т. П., Колеснікова Г. Г., Колесніков М. Є., Колеснікова В. В., Сидоренко Г. Д. Спосіб діагностики ступеня важкості прееклампсії. – Патент № 37113 А Бюл. ВАК №3. от 16. 04. 2001.
Колесніков А. М., Черній В. І., Кабанько Т. П., Колеснікова Г. Г., Колесніков М. Є., Колеснікова В. В., Сидоренко Г. Д. Спосіб діагностики аутоімунного пошкодження різних структур головного мозку у вагітних з важкою прееклампсією та еклампсією. Патент № 37112 А Бюл. ВАК №3. от 16. 04. 2001.
Колеснікова Г. Г., Чіжевський І. В., Колесніков А. М. Спосіб визнання імунного благополуччя людини. Патент № 43587 А Бюл. ВАК № 11 от 20. 03. 2001.
 
АНОТАЦІЯ
 
Колесніков А. М. Особливості патогенезу та критерії адекватності інтенсивної терапії поліорганних порушень при важкому гестозі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2002.
В процесі виконання наукової роботи проведено оцінку клінічного, біохімічного та імунологічного статусу у пацієнток з прееклампсією різного ступеня важкості та еклампсією. З метою виявлення основних клініко – діагностичних критеріїв, характеризуючих поліорганну недостатність при гестозі, нами проведено багатофакторний аналіз та розроблено метод бальної оцінці ступеня важкості органної та поліорганної недостатності.
За допомогою запропанованого методу діагностики є можливість призначити індивідуальну посиндромну терапію в залежності від ступеня поліорганної недостатності та недостатності окремого органа чи системи. При зниженні кількості балів від попередніх значеннь оцінювали терапію як адекватну, при підвищенні – як неадекватну та корегували її призначенням ліків спрямовано до визначеного декомпенсованого органа чи системи
Розроблені діагностичні критерії і запропонована терапія дозволили підвищити ефективність лікування вагітних, роділей та породілей із важким гестозом, знизити відсоток виникнення ГПМК з 6, 2% до 1, 5%, знизити відсоток розвитку еклампсії з 18, 5% до 3, 6%, за рахунок зниження відсотка післяпологової еклампсії з 7, 4% до 0%.
Ключові слова: акушерство, вагітні, прееклампсія, еклампсія, синдром системного запального відгуку (ССЗВ), поліорганна недостатність (ПОН), інтенсивна терапія.
 
АННОТАЦИЯ
 
Колесников А. Н. Особенности патогенеза и оценка адекватности интенсивной терапии полиорганных нарушений при тяжелом гестозе. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 30 – анестезиология и интенсивная терапия. – Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровск, 2002.
В основу работы положены данные рандомизированного контролируемого клинико-лабораторного обследования 195 беременных, рожениц и родильниц находившихся на лечении в родовспомогательных лечебных учреждениях Донецкой области и в Донецком областном клиническом территориально-медицинском объединении (ДОКТМО) по поводу преэклампсии различной степени тяжести и эклампсии, а также 30 женщин с физиологической беременностью, составивших контрольную группу. Проводилось динамическое комплексное общеклиническое, неврологическое, иммунологическое и инструментальное обследование с применением широкого спектра современных методов исследования. Были выделены следующие группы на момент поступления в стационар: I – пациентки с диагнозом преэклампсии (ПЭ) легкой степени тяжести – 20; II – с ПЭ средней степени тяжести – 20; III – с ПЭ тяжелой степени – 140; IV – с эклампсией – 15 и контрольная группа – женщины с физиологической беременностью, после 22 недели гестационного периода – 30.
У 55 пациенток III группы и 10 пациенток IV группы проводился клинический мониторинг на 1, 3, 6 и 9 сутки послеродового периода. Пациентки I и II групп обследовались при поступлении в стационар и на 9 сутки послеродового периода.
На основании данных проведенных исследований была разработана шкала оценки степени тяжести полиорганной недостаточности у беременных, рожениц и родильниц, с возможностью определения по данной шкале степени тяжести ПОН, степени недостаточности системы или органа, степени тяжести гестоза и оценки адекватности проводимой интенсивной терапии. Комплексное обследование беременных, рожениц и родильниц по органам и системам проводили по основным направлениям: центральная нервная система (ЦНС), сердечно-сосудистая система (ССС), дыхательная система, печень и система гемостаза, почки, система иммунитета. Для каждой системы разработаны основные критерии.
Для оптимизации оценки степени тяжести органной недостаточности использовали балльную оценку полученных результатов: 0 баллов – нормальные среднестатистические показатели; 1 балл – нормальные показатели для беременности; 2-3 балла – показатели, компенсирующиеся проведением ИТ; 4-5 баллов – показатели, коррекция которых на фоне ИТ затруднена или невозможна.
Оценку степени тяжести органной недостаточности проводили по градации: удовлетворильная – когда показатели находятся в рамках нормы для беременной; компенсированная – когда нарушение функции органа или системы компенсируется деятельностью других органов или систем; субкомпенсация – когда компенсация функции органа или системы возможна при попомощи ИТ; декомпенсация – когда нарушенная функция органа или системы не коррегируется проводимой ИТ и необходимо протезирование функций (ИВЛ, эфферентные методы и др.).
Подобная классификация позволяет оптимизировать диагностические, лечебные мероприятия у пациенток с тяжелым гестозом путем назначения индивидуальной посиндромной терапии, исходя из степени полиорганной и органной недостаточности. По изменению количества баллов оценивали адекватность проводимой интенсивной терапии. При снижении количества баллов оценивали терапию как адекватную, при повышении – как неадекватную и коррегировали ее назначением ИТ направленно на выявленный декомпенсированный орган или систему.
Разработанные диагностические критерии и предложенная терапия позволили повысить эффективность лечения ПОН у пациенток с гестозом различной степени тяжести, так достигнуто снижение процента возникновения ОНМК с 6, 2% до 1, 5%; снижение процента развития эклампсии с 18, 5% до 3, 6%, за счет снижения процента послеродовой эклампсии с 7, 4% до 0%.
Ключевые слова: акушерство, беременные, преэклампсия, эклампсия, синдром системного воспалительного ответа (ССВО), полиорганная недостаточность (ПОН), интенсивная терапия.
 
SUMMARY
 
Kolesnikov A. N. Features pathogenesis and evaluation of adequacy to intensive care of multiple organic failure at the heavy gestosis. – Manuscript.
Тhe dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on speciality 14. 01. 30. – anaesthesiology and intensive care. – The Dnepropetrovsk State Medical Academy, Dnepropetrovsk, 2002.
During fulfilment of scientific work the evaluation clinical, biochemical and immunological of the status at рatient with preeclampsia of a various degree of weight and eclampsia is conducted. With the purpose of revealing main clinics and diagnostic criterions describing multiple organic failure for want of gestosis, we conduct a component analysis and the method of a mark evaluation of a degree of weight organic and multiple organic failure is developed.
With the help of offered method of diagnostics it is possible to nominate individual therapy depending on a degree multiple organic failure and failure of a separate organ or system. For want of decrease of an amount of numbers from initial significances evaluated therapy as adequate, for want of increase – as not adequate and correction the therapy for directed to decompensation to an organ or system.
The developed diagnostic criterions and offered therapy have allowed to increase efficiency of treatment of the pregnant women, woman in childbirth and woman recently confined with heavy gestosis, to reduce percent origin Acute Breach Brain Blood circulation from 6, 2% up to 1, 5%; to reduce percent of development eclampsia from 18, 5% up to 3, 6%, at the expense of decrease of percent eclampsia at a woman recently confined from 7, 4% up to 0%.
Key word: obstetrics, pregnant women, preeclampsia, eclampsia, Systemic Inflammation Responsibility Syndromes (SIRS), MOF (multiple organic failure), intensive care.
Фото Капча