Особливості психосексуального розвитку хворих на невроз жінок, що знаходяться у відносинах подружньої залежності

Однією з форм патологічних відносин у подружжі є відносини залежності, які можна розглядати і як окремі синдроми, і як стильові характеристики особистості. У розділі описані наступні синдроми залежності: 1) залежна любов, 2) суперництво, 3) інфантилізм, 4) агресивність, 5) сексуальні синдроми залежності. Такі відносини можуть суттєво впливати як на психічно здорових осіб, так і бути чинником, який ускладнює або, навіть, змінює протікання неврозу, робить його більш резистентним до психотерапії. Статеворольові механізми формування синдромів подружньої залежності не піддавалися належному дослідженню через недостатність концептуальної розробки різних форм залежних відносин. Нами було використано термін “синдром залежності”, який є операційним аналогом поняття “форма”.

У другому розділі “Матеріали і методи дослідження” подано розгорнуту характеристику досліджуваних і обгрунтовано методи дослідження.

У дослідженні брали участь 130 жінок, тобто 3 групи. У першій було 50 жінок, хворих на невротичні розлади, які не перебувають у відносинах подружньої залежності зі шлюбним партнером; у другій – 50 жінок, хворих на невротичні розлади, які знаходяться у відносинах подружньої залежності; у третій – 30 психічно й соматично здорових жінок, які знаходяться у гармонійному шлюбі. Всі три групи порівняні за віком і шлюбним стажем. Вік жінок, хворих на невроз, коливався від 25 до 35 років. Шлюбний стаж складав від 3-х до 14 років. Тривалість захворювання жінок варіювалася від року до п’яти. Хворі на підставі МКБ-10 належали до таких клінічних груп: тривожно-фобічні розлади (F40), змішані тривожно-депресивні розлади (F41. 2), обсесивно-компульсивні розлади (F42), неврастенія (F48. 0), соматоформні розлади (F45).

Клінічні діагнози в жінок 1-ї та 2-ї груп визначалися на основі комплексного динамічного клініко-психопатологічного та психологічного обстеження пацієнтів. До обстеження ввійшли пацієнти, клініко-діагностична кваліфікація яких не викликала сумнівів.

Наявність спільних рис залежності (згідно критеріїв S. Peele, A. Brodsky) дозволила на підставі анамнестичного інтерв’ю сформувати групу 2, дотримуючись таких діагностично-диференційних критеріїв: 1) амбівалентність відносин, їхня неоднорідність, поєднання несумісних тенденцій: чоловік та жінка і прагнуть один одного, і одночасно тікають одне від одного; 2) у кожній подружній парі є партнер, що себе не любить, не цінує. Якщо мова йдеться про синдром залежного кохання, то в парі лише один такий партнер, а другий – сильний, “герой”, об’єкт невиправданих сподівань слабкого партнера; 3) відносини подружжя мають фальшивий, дисфункціональний характер; 4) негативний вплив таких відносин на особистості подружніх партнерів призводить до негативних емоцій, проблем в сімейній, сексуальній та професійній сферах; 5) втрата подруг, повна заглибленість у відносини з чоловіком; 6) наявність сильних ревнощів.

Вищезазначені психодіагностичні методики були використані як такі, що відповідають задачам дослідження та добре зарекомендували себе у наукових дослідженнях з медичної психології та сексології (А. А. Ткаченко; Г. Е. Введенский; А. С. Кочарян). За А. С. Кочаряном (1996, 2000), статеворольові шкали орієнтовані на діагностику різних рівнів організації М/Ф-симптомокомплексу. Так, статеворольова ACL- шкала A. B. Heilbrun діагностує рівень статеворольової ідентичності, або статеворольової “Я” – концепції особистості; 5-та шкала MMPI – рівень статеворольової поведінки; шкала Dur-Moll L. Szondi – біогенний рівень.

У розділі 3 “Характеристика психосексуальної сфери хворих на невротичні розлади жінок, що знаходяться у відносинах подружньої залежності” розглянуто роль психосексуальних та статеворольових факторів у виникненні відносин подружньої залежності.

Виявлено кількісні особливості значень маскулінності та фемінінності в різних групах обстежених. У таблиці 1 наведені середні значення (Х) маскулінності, фемінінності та дисперсії.

 

Таблиця 1

Середні значення маскулінності (М), фемінінності (Ф)  та дисперсії (s) цих показників у групах жінок

Групи жінок ACL-шкала 5-я шкала MMPI Шкала Dur-Moll

 

У жінок, хворих на невротичні розлади, які знаходяться у відносинах подружньої залежності, виявляються специфічні характеристики організації М/Ф- симптомокомплексу. Ці характеристики полягають у наступному: 1) на рівні “Я”-концепції такі жінки є більш маскулінними і менш фемінінними, ніж психічно здорові жінки та жінки, які хворі на невротичні розлади, але не знаходяться у залежних відносинах зі шлюбним партнером; 2) на поведінковому рівні: прояви маскулінності у жінок з невротичними розладами (групи 1 і 2) не різняться, в той час, як маскулінність психічно здорових жінок виявляється вищою. Загалом, можна констатувати, що в жінок, що страждають на невротичні розлади та знаходяться у відносинах невротичної залежності зі шлюбним партнером, існує, з одного боку, серйозна статеворольова проблема прийняття своєї жіночої сутності на рівні “Я”-концепції, а з іншого – проблема реалізації своєї маскулінної “Я”-концепції у поведінці; 3) на біогенному рівні: хворі на невротичні розлади жінки, що перебувають у залежному шлюбі, є більш маскулінними, ніж ті, які не мають зазначених подружніх відносин. Це стосується і контрольної групи.

Виявлено якісні відмінності структурної організації М/Ф-симптомокомплексу в різних групах обстежених. У жінок, що страждають на невротичні розлади та знаходяться у відносинах залежності, статеворольові девіації більш виражені, ніж у жінок, хворих на невроз, які не мають таких відносин. Ознакою цього є альтернативно-континуальна модель організації статеворольової сфери особистості жінок групи 2, яка характеризує підлітків чоловічої статі. Тому така структура