Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості психосексуального розвитку хворих на невроз жінок, що знаходяться у відносинах подружньої залежності

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

подружньої залежності, характеризують:

а) інфантильна структура М/Ф-симптомокомплексу;
б) девіантна, або трансформована структура М/Ф-симптомокомплексу, яка описується за континуально-альтернативною моделлю;
в) високі показники соціогенної та біогенної маскулінності та низькі показники маскулінності поведінкового рівня;
г) зв’язок між соціогенним та біогенним рівнями М/Ф-симптомо-комплексу, що призводить до “затиснення” фемінінної “Я”-концепції жінок, які страждають на невротичні розлади, в лещатах біогенної маскулінності і призводить до проблем при прийнятті гендерних ролей;
д) суперечністі між внутрішньою маскулінністю (на рівні “Я”-концепції та на біогенному рівні) та її зовнішньою поведінковою реалізацією, яке зумовлює внутрішній статеворольовий конфлікт, пов’язаний з неможливістю “вписати” власну маскулінність у соціальний контекст.
3. Жінки, хворі на невротичні розлади, які перебувають у відносинах подружньої залежності, мають певні особливості психосексуального розвитку, які проявляються в характеристиках лібідо, мастурбаторних та коїтальних фантазіях і сексуальних сновидіннях:
- вони виявляють достатньо високі рівні платонічного, еротичного та сексуального лібідо на відміну від жінок, хворих на невротичні розлади, які не перебувають у відносинах подружньої залежності. Зниження лібідо в жінок, які хворі на невротичні розлади та не перебувають у відносинах подружньої залежності, не може розглядатися лише як енергетичний дефіцит в межах астенічного та/або депресивного синдромів. Зниження еротичного лібідо може трактуватися у термінах смислів (сенсів) та цінностей (дезактуалізація еротичних стосунків), а також психологічних захистів. Жінки, що перебувають у відносинах подружньої залежності, мають високі показники лібідо у зв’язку з особливою роллю сексуальності в структурі залежних подружніх відносин;
- вони мають більш високу частоту мастурбаторних та коїтальних фантазій, ніж жінки, хворі на невротичні розлади, які не перебувають у відносинах подружньої залежності. Фантазії виконують функцію сексуальної стимуляції, а їхня висока частота зумовлена важливістю сексуальної сфери. У жінок, хворих на невроз, значно частіше, ніж у нормі, зустрічаються такі різновиди фантазій, як покора, заміна партнера, садомазохізм та гомосексуальний контакт. При цьому у жінок, хворих на невроз, які перебувають у відносинах подружньої залежності, значно частіше зустрічаються гомосексуальні та садомазохістські фантазії, що пояснюється вираженими статеворольовими девіаціями у структурі особистості цих хворих. У них відмічається також значно більша частота статеворольових сексуальних сновидінь, де жінка ухиляється від гендерно-специфічних способів реалізації сексуальності та нормативного об’єкта лібідо: 1) садомазохістичні; 2) гомосексуальні; 3) педофільні; 4) сновидіння зі статевою інверсією.
4. Структура залежного подружнього зв’язку у жінок, хворих на невротичні розлади, що перебувають у відносинах подружньої залежності, редукована до одного фактора, що поєднує надійність партнера, його симпатичність та егалітарність шлюбних відносин. Таке спрощення факторної структури свідчить про те, що всі вищезазначені параметри пов’язані між собою, утворюючи недиференційоване поле оцінки подружньої взаємодії. Причому, виділений фактор є біполярним: один полюс складають “надійність партнера”, “безпека відносин з ним”, “симпатія до партнера”, “довіра до партнера”, а інший – “демократизм відносин з партнером”, “гнучкість сімейної структури”, “егалітарність відносин”. Це говорить про те, що симпатія до партнера та його надійність негативно пов’язані з егалітарністю, демократизмом відносин з ним. Надійний і симпатичний партнер – це такий, якому необхідно безумовно підкорятися або слід керувати.
5. Статеворольові фактори виявляють чутливість до складових подружнього щастя лише в групах жінок, хворих на невротичні розлади. Причому, в групі жінок, хворих на невротичні розлади з обтяженням відносинами подружньої залежності, статеворольова регуляція подружнього зв’язку вища. В нормі вплив статеворольових факторів дещо послаблюється за рахунок відносної незалежності різних рівнів М/Ф-симптомокомплексу, яка сприяє процесам подружньої адаптації, присвоєнню гендерно-специфічних ролей. Жінки, хворі на невротичні розлади, особливо ті, що знаходяться у відносинах подружньої залежності, мають проблеми з прийняттям таких ролей. Це зумовлене надто великим впливом статеворольових девіацій на їхнє життя.
6. Жінок, хворих на невротичні розлади і які перебувають у відносинах подружньої залежності, характеризують такі фабули ранніх спогадів: “я слабка та безпорадна”; “мене не люблять”; “я погана”, “я собою нічого не являю”; “мою свободу обмежують”; “я недостойна кохання”. Ці ранні спогади відбивають життєвий уклад цих хворих та ключові травми дитинства. Негативні ранні спогади вказаної групи хворих часто поєднуються з позитивними фантазіями стосовно майбутнього. Це дозволяє думати, що залежний зв’язок є не лише “токсичним” та руйнівним. Він дає жінкам надії на “щасливий кінець”. Сполучення негативних ранніх спогадів з позитивними фантазіями стосовно майбутнього є захисним і знижує тягар невротичної симптоматики.
7. У жінок, хворих на невротичні розлади, що перебувають у відносинах залежної любові в шлюбі, найрозвиненіші в структурі любові – “пристрасть” та “відданість”, а компонент близькості є редукований. Це дозволяє трактувати любов цих жінок як безглузду. Структури любові вказаної групи хворих на невроз жінок та їхніх чоловіків не співпадають.
8. Існують певні особистісні риси, що сприяють формуванню того чи іншого синдрому залежності. Для синдрому любові специфічним є фактор “соціабельність” Q2 (-) ; для синдрому інфантилізму – “слабкість “Над-Я” G (-) ; для синдрому агресивності – “слабкість “Я” С (-) ; для синдрому суперництва – “домінантність” Е (+), “жорсткість” І (-). Певна кількість з цих особистісних факторів (Q2, E, I) є статеворольовими.
9. Запропонована програма психотерапії токсичної любові є терапевтично ефективною і може бути рекомендована до застосування. Загальна схема психотерапії токсичної любові містить: 1) призупинення відносин; 2) аналіз форм залежності, усвідомлення різних форм залежних думок та вчинків; 3)
Фото Капча