Особливості розвитку та формування дитячого колективу дошкільнят підготовчої групи

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

Індивідуальна робота включає в себе трудові доручення (чергування по їдальні, полити квіти, розкласти дидактичний матеріал). Велике значення тут має грамотна організація розвиваючого середовища, щоб кожна дитина могла реалізувати свої інтереси. Для цього в групі створюються розвиваючі зони мовного і математичного розвитку, «куточок психологічного навантаження», ігрова зона з набором атрибутів до різних сюжетно - рольових ігор. Це дозволяло дітям зайнятися улюбленими справами та іграми. Але найголовніше - забезпечити емоційний комфорт дитини - моральну підтримку, похвалу.

Мета групової роботи - об'єднати дітей на основі спільних інтересів і позитивних взаємовідносин в дружний колектив.

На даному етапі ведеться робота за кількома напрямками:

Заняття з морального розвитку («Мій друг», «Ні одного - шукай, а знайшов - бережи», «Погані звички», «Подзвони одному», «Найдорожча людина», «Посиденьки»).

Вікторини ( « Подорож у світ природи (Дод. Е) », «Моя маленька Батьківщина» (та ін.), КВН.

Гра - тренінг («Радісна пісенька (Дод Є)», «Вчимо мишенят».

Психогимнастика (Дод Ж).

Спільна праця («Чистимо ділянку від снігу», «Моєму іграшки», «Наводимо порядок у групі», «Садимо рослини»).

Створення ситуацій взаємодопомоги («Друг захворів», «Зустрічаємо новенького»).

Колективні гри (сюжетні, рухливі, словесні («Не ходіть зайці в город», «ховалися кубики», «Заячі будиночки», ).(Дод З)

Свята і розваги («День народження групи», «Іменини», «Осеніни»).

Для досягнення позитивних результатів по формуванню доброзичливих стосунків у дитячому колективі велике значення має робота з батьками При цьому використовуваються традиційні педагогічні прийоми:

Індивідуальні бесіди з батьками («З чого почати», «Як і у, що грати з дітьми», «порисуємо разом» та ін.)

Анкетування батьків

Консультації для батьків («Уроки ввічливості», «Навчіть дитину дружити»).

Відвідування сімей.

Спільні свята («День здоров'я», «День народження групи», «Як на наші іменини» та ін.).

Батьківські збори («Дитяча агресивність», «Сім'я разом і душа на місці).

Залежно від ступеня розвиненості колективних взаємодій педагог займає різні позиції у взаємодії з дітьми: організатора, учасника, консультанта.

На стадії становлення колективу педагог виступає в ролі організатора спільної діяльності. Вихователь демонструє дітям способи планування та організації спільних дій, створює проблемні ситуації, що вимагає колективної співпраці, проводить тренінги, що розвивають у дітей уміння спільної діяльності.

У міру розвитку дитячого колективу педагог переходить на позицію рівноправного учасника спільної діяльності дітей. Спілкування на рівних допомагає педагогу виявляючи в колективну діяльність «ізольованих» дітей, виявити їх досягнення, привернути до них увагу однолітків.

У колективі дітей, що досягли високого рівня співпраці, педагог переважно займає позицію консультанта, однолітка.

Таким чином, сучасна гнучка педагогічна технологія організації дитячого колективу дозволяє реалізувати гуманістичні ідеї співробітництва, співтворчості, спільної діяльності, що розвивається дітей і дорослих, скріпленої взаєморозумінням, проникненням в духовний світ один одного, можливістю особистісного самовираження і самореалізації.

ВИСНОВОК

Дошкільний вік - яскрава, неповторна сторінка в житті кожної людини. Саме в цей період починається процес соціалізації, встановлюється зв'язок дитини з провідними сферами буття: світом людей, природи предметним світом.

Відбувається прилучення до культури, до загальнолюдських цінностей, час первісного становлення особистості.

Процес розвитку особистості - це етап розвитку відносин між дитиною і дорослим, етап розвитків взаємин між однолітками. Спілкування з однолітками відіграє важливу роль у житті дошкільника. Воно є умовою формування громадських якостей особистості дитини, прояв та розвитку розпочав колективних взаємин у групі дитячого саду.

Ось, чому так актуальна, дана тема в старшому дошкільному віці.

Здійснюючи керівництво дитячим колективом, педагог враховує дві характерні тенденції, які відіграють важливу роль у вихованні. З одного боку, це прагнення розвивається особистості дитини до самоствердження, до визнання і поваги себе з боку інших, до виділення свого «Я» в якості автономного суб'єкта в колективі. З іншого боку, це прагнення дитини до досягнення психологічної спільності з іншими, до спільної діяльності і загальним досягненням.

З огляду на це, педагог завжди вирішує двоєдине завдання - сприяє розвитку мотивів єднання і спільності дітей у колективі і створює умови для реалізації індивідуальності і творчої самобутності кожної особистості. Ініціатива, творча позиція особистості, наростання самостійності та самоврядування дітей, ціннісний зміст їхньої спільної діяльності є індикаторами виховного потенціалу дитячого колективу.

Таким чином, проблема формування дитячого колективу важлива. Дитячий колектив може розвиватися тільки при правильному впливі на нього вихователя і добре сформованому педагогічному спілкуванні. На етапі старшого дошкільного віку педагог є старшим помічником, наставником, другом. Вихователь відіграє велику роль у формуванні дитячого колективу, робить істотний вплив на розвиток, виховання. Він є одним з авторитетних дорослих людей для дітей цього віку, а також ключовою фігурою в організації педагогічного спілкування.

У роботі з формування колективу дошкільників основний пріоритет надається питанню взаємовідносин дітей у колективі. Вирішення цієї проблеми полягає в гармонійному поєднанні практичного та духовного досвіду взаємодії дитина - дитина, дитина - педагог, дитина - батько.

У роботі по вивченню формування колективу в групі дитячого саду ми прийшли до висновків:

. У дітей шестирічного віку йде активно згуртування колективу;

. Взаємовідносини досить стійкі.

. Основними мотивами вибору є ігровий, трудовий, моральний.

. Вдалим методом виховання взаємин є спільна діяльність.

. У дітей