Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Освітня діяльність та науково-педагогічні погляди М.М. Грищенка (1900-1987 рр.)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ученого в контексті модернізації національної системи освіти (джерела і принципи оновлення змісту освіти; цілісна система знань на основі педагогічних дисциплін та ін.).

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання сформульованих положень для збагачення історико-педагогічних знань, наповнення змісту лекційного курсу “Історія педагогіки” провідними ідеями педагогічного доробку М.М. Грищенка; під час написання праць з історії педагогіки та дидактики, підручників і навчальних посібників; при підготовці нормативних та елективних спецкурсів і спецсемінарів з педагогіки й історії педагогіки для закладів педагогічної освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації; у роботі наукових гуртків, факультативів, творчих груп та інших науково-пошукових об’єднань загальноосвітньої і вищої школи; під час проведення культурно-просвітницької роботи зі студентами та учнями; в післядипломній освіті вчителів. За результатами дисертаційного дослідження розроблено і впроваджено авторський спеціалізований навчальний курс “Видатні постаті в історії української педагогіки XX ст.”.
Зібраний і структурований з використанням проблемно-хронологічного підходу, об’єктивно проаналізований з допомогою порівняльного методу і узагальнений дисертаційний матеріал стане надійним підґрунтям для подальших історико-теоретичних досліджень.
Положення дисертаційної роботи використані в навчальному процесі Миколаївським державним університетом ім. В.О. Сухомлинського (акт від 23 серпня 2007 р. № 01/752), а також Миколаївським обласним інститутом підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (акт від 23 серпня 2007 р. № 746/16-13).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Основні ідеї, а також розробки, висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, в тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, мету й завдання, методологічні підходи до їх вирішення, практичне значення одержаних результатів, отримані здобувачем особисто.
Наукові публікації, видані в співавторстві, в процесі дослідження використані тільки в тій частині, яка належить особисто здобувачеві, й указані в авторефераті в переліку основних публікацій.
Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом публікації основних результатів дослідження в наукових виданнях, презентації у доповідях і виступах на конференціях: міжнародній – “Технології педагогічної освіти: теорія, досвід, перспективи розвитку в умовах Болонського процесу” (Миколаїв, 2006); всеукраїнських: “Виховні системи загальноосвітніх шкіл-інтернатів: нові підходи і технології (Миколаїв, 2001), “Січневі педагогічні читання: актуальні проблеми модернізації освітнього процесу” (Сімферополь, 2006); на засіданнях кафедри педагогіки Миколаївського державного університету ім. В.О.Сухомлинського (2004-2007 рр.), лекціях для методистів обласних інститутів післядипломної освіти. 
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у восьми наукових працях, у тому числі в п’яти статтях у фахових науково-педагогічних виданнях. 
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, семи додатків та списку використаних джерел (255 найменувань, з них – 66 архівних справ). Загальний обсяг дисертації – 189 сторінок, з них основного тексту – 157 сторінок.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
 
У вступі обґрунтовано вибір теми та хронологічні межі дослідження, аргументовано його актуальність і доцільність, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи та джерельну базу роботи, підтверджено її наукову новизну, теоретичне й практичне значення, відображено апробацію результатів дослідження.
У першому розділі – “Огляд літератури за темою та вибір методів дослідження” – системно проаналізовано зміст наукової літератури, архівних документів, життєвий і творчий шлях М.М. Грищенка, виявлено основні чинники становлення науково-педагогічного світогляду вченого, здійснено періодизацію та виокремлено головні напрями його педагогічної діяльності.
Аналіз архівних джерел, наукових публікацій (Н.М. Гупан, Н.М. Дем’яненко, Н.П. Дічек, О.В. Сухомлинська та ін.) на основі біографічного підходу, що зумовлює розгляд особистості М.М. Грищенка як виразника особливостей історичної епохи радянського періоду (1900-1987 рр.), дав змогу встановити, що роки життя й діяльності М.М. Грищенка припадають на XX ст., яке є складним і суперечливим етапом в історії розвитку освіти взагалі й вищої школи зокрема. Розвиток освітніх ідей і накопичення досвіду педагогічної діяльності вченого відбувалися протягом трьох етапів становлення педагогічної думки на Україні в XX ст.: 1-й етап – 1920-1933 рр. характеризується створенням власної, оригінальної системи освіти на Україні, в основу якої було покладено професіоналізацію та соціальний захист дитинства; 2-й етап – 1930-1950 рр. – аналізом і педагогічним коментуванням класиків марксизму-ленінізму; 3-й етап – 1958-1985 рр. пов’язаний із “Законом про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР”, що вийшов у 1958 р., та частковою демократизацією радянського суспільства.
У розділі значна увага приділена аналізу архівних документів, біографічної літератури (Н.П. Дічек, І.Г. Єременко, Н.П. Калениченко, Л.В. Канішевська, Б.С. Кобзар, О.П. Кондратюк, В.К. Майборода, Л.А. Медвідь, М.І. Шкіль та ін.) Наголошується, що на формування прогресивного науково-педагогічного світогляду М.М. Грищенка, виникнення в нього новаторських ідей і прогресивних переконань, визначення змісту його педагогічної діяльності винятковий вплив справили такі чинники: 1) родинне виховання та соціальне оточення вченого, що сприятливо позначилося на становленні особистості М.М. Грищенка, рис його характеру, визначенні демократичних орієнтирів, загальнолюдських та національних цінностей; 2) викладацький колектив: П.Й. Горецький, К.Ф. Лебединцев, О.М. Астряб, О.К. Дорошкевич, М.І. Вериківський, П.М. Нятко; 3) тогочасна система освіти; 4) наукове та навчально-педагогічне середовище, в якому він опановував найновіші методи раціонального дослідження й розпочав власну педагогічну діяльність; 5) постійне творче самовдосконалення й самостійні науково-педагогічні пошуки вченого. Творче становлення педагога-вченого, як і переважної більшості його ровесників, відбувалося завдяки освіті та самоосвіті, щоденній – з року в рік – роботі, творчим зусиллям, спробам, пошукам, спілкуванню зі старшими науковцями. 
У
Фото Капча