Перехідні процеси в економіці індустріального типу: зміст та методи структурування

8. Розроблено метод багатокритеріального структурування в динамічній моделі шляхом інтеграції галузевої і регіональної структур національної економіки, який використано для дослідження перехідної економіки України.

Багатокритеріальне структурування є серйозною проблемою для більшості типів моделей. Мікроімітаційний підхід, що полягає в комп'ютерній імітації поведінки великої кількості економічних агентів, дозволяє достатньо просто структурувати модель за кількома ознаками, зокрема, за галузевою та регіональною.

Однією з головних переваг мікроімітаційних моделей є той факт, що вони, по суті, є синтезуючими, тобто результати моделювання являють собою підсумок узагальнення діяльності найнижчого рівня суб'єктів ринку. Звичайні макромоделі використовують зворотній підхід: макроекономічні показники (попит, пропозиція, інвестиції) розкладаються на складові по якомусь критерію (галузь, сектор, форма власності). Структуризація макроекономічної моделі за більш ніж одним критерієм призводить до вибухоподібного її ускладнення та труднощів інтерпретації результатів. Наприклад, моделі міжгалузевого балансу використовують математичний апарат матричної алгебри та, по суті, описуються лінійними залежностями. А динамічні макроекономічні моделі, навпаки, включають в себе лише кілька перемінних, але базуються на нелінійний диференційних залежностях. Поєднання ж в одній моделі як нелінійних залежностей, так і великої кількості перемінних є надзвичайно складною проблемою.

В мікроімітаційній моделі не існує проблеми дезагрегації, тому що кожний елемент моделі вже є нижчим рівнем економічної активності. Тому введення нового критерію зводиться лише до додавання до кожного елементу моделі додаткового атрибуту та наступному узагальненню даних за новою ознакою.

Для дослідження можливостей багатокритеріальної структуризації в мікроімітаційній моделі України був використаний не тільки галузевий, але й регіональний принцип структурування агентів. Для цієї мети кожна фірма отримала додатковий атрибут, що характеризує її приналежність до одного з чотирьох регіонів України. В модель також були внесені зміни, що дозволяють узагальнювати результати імітації в розрізі регіонів.

Серед інших, досліджувалося питання зміни об'ємів випуску продукції по регіонах в результаті зменшення енергоємності продукції. Було встановлено, що за таких умов темпи росту у промислових регіонах були б лише незначно вищі за темпи росту в аграрних регіонах.

Таким чином, використання додаткового критерію викликало лише кількісні зміни, але не призвело до корінною перебудови моделі. Отже, можливе включення і таких критеріїв, як форма власності, розмір підприємства, а також критеріїв для структуризації домашніх господарств по соціальним групам, демографічним ознакам їх членів тощо.

9. Для використання в економічних дослідженнях і в економічній практиці розроблено методи відображення в моделі перехідної економіки зовнішньоекономічних факторів з урахуванням політики квотування й існування декількох основних валют.

Національна економіка в сучасних умовах не може розглядатися як замкнута система, що не залежить від впливу зовнішніх факторів. Обсяги зовнішньої торгівлі України складають майже половину ВВП, отже, вплив світової кон'юнктури та політичних відносин з сусідніми країнами стає питанням економічної безпеки держави.

В представленій роботі пропонуються спеціальні методи детального відображення особливостей зовнішньої торгівлі України за двома основними напрямками. Перший напрямок зовнішньої торгівлі являє собою зв'язки з країнами СНД. Ці ринки характеризуються тим, що вони є, по-перше, сталими, тобто сформованими на базі старих коопераційних зв'язків, по-друге, їх обсяги зменшуються, по-третє, базовою валютою розрахунку є російський карбованець.

Другим напрямком зовнішньої торгівлі є ринки інших країн, так званого «далекого зарубіжжя», що характеризуються, по-перше, більш високим рівнем конкуренції та коливанням кон'юнктури, по-друге, високою привабливістю для вітчизняних виробників та перспективністю, по-третє, прив'язкою цін до твердих валют, зокрема, американського долара.

Для вирішення задачі реалістичного відображення зовнішніх економічних чинників запропоновано таке рішення. Зовнішня торгівля в моделі України структурована за ознаками галузі та регіону. Таким чином, для кожної галузі в моделі існує чотири агента, кожен з яких втілює в собі імпорт чи експорт у країни СНД чи інші країни. Важливим атрибутом кожного такого агента є пропорції російського рубля та американського долару як базової валюти. Наприклад, імпорт російської нафти та газу розраховується в американських доларах, а експорт українського цукру прив'язаний до внутрішніх російських цін.

Встановлено, що диференціація зовнішньоекономічних потоків за напрямком торгівлі та базовою валютою, дає змогу детального аналізу політичних ризиків та коливань кон'юнктури на окремих ринках.

Для реалізації політики квотування, впливу антидемпінгових процесів, інших протекціоністських засобів в агентах, що реалізують зовнішньоекономічну діяльність, запропоновано використання таких механізмів формування попиту та пропозиції, що дозволяють за допомогою параметрів встановлювати максимум чи мінімум об'ємів ресурсів чи їхніх цін.

 

 

У роботі досліджені особливості перехідної економіки індустріального типу, визначені причини неефективності застосування до неї традиційних методів моделювання. Проаналізовано роль трансакційних витрат ринкового і неринкового характеру, досліджені можливості відображення їх у прикладній моделі. Обґрунтовано необхідність застосування чотирьохрівневої системи економічних моделей з використанням мікроімітаційного підходу. Установлено, що низька частка доданої вартості свідчить про високу чутливість економіки України до дестабілізуючих факторів.

У представленій роботі розроблені методи структурування перехідної економіки індустріального типу; сконструйована базова модель економіки України, розроблені її структура і механізм; досліджена й інтегрована в модель галузева структура виробництва, споживання і зовнішньої торгівлі; перевірена відповідність поводження моделі теоретичним принципам і статистичним даним; досліджені обмеження, недоліки і перспективи подальшого розвитку моделі.

В дисертаційній роботі доведено, що для адекватного відображення