Підвищення ефективності використання основних фондів підприємств в умовах трансформації економіки

Дослідженням установлено, що за перехідний період реформування економіки України (1991- 2000 рр.) не відбулося покращення соціально-економічного положення країни (табл. 1). Дані таблиці свідчать про те, що показник ефективності використання основних фондів – фондовіддача – за період з 1992 до 2000р. знизився у 2 рази, а капітальні вкладення в економіку склали більше половини їх обсягу в 1992 році. Негативний вплив на ефективність використання основних фондів мали стагфляційні процеси, через які виникли вартісні деформації основних фондів. Це загострило проблему їх оцінки при приватизації, порушилися процеси нормального відтворення і своєчасного оновлення основних фондів. Однак з 2000р. накреслилася позитивна тенденція зростання економічних показників. Поступово змінюється на краще динаміка обсягів промислової продукції, капіталовкладень, фондовіддачі.

 

Таблиця 1

Динаміка економічних показників і фондовіддачі в Україні за період трансформації економіки (порівняльні ціни, 1991р. – 100%)

 Показники 1992 1994 1996 1997 1998 1999 2000

 

Валовий внутрішній продукт 90, 1 59, 6 47, 1 45, 6 44, 8 44, 6 47, 3

Обсяги промислової продукції 93, 6 62, 6 52, 3 51, 4 50, 6 52, 6 59, 4

Основні фонди 102, 5 106, 3 105, 5 105, 1 104, 7 106, 1 107, 2

Фондовіддача за ВВП 0, 88 0, 56 0, 45 0, 43 0, 42 0, 42 0, 44

Капітальні вкладення 63, 1 43, 6 24, 9 23, 0 24, 1 24, 2 30, 1

Питома вага збиткових підприємств 9, 5 11, 4 43, 0 45, 0 52, 0 55, 7 37, 7

Індекс цін виробників промислової продукції* 4230 870 117, 3 105, 5 135, 3 115, 7 120, 8

*До грудня попереднього року, %

 

Питома вага збиткових підприємств, яка в 1999 р. становила 55, 7% їх загальної кількості, в 2000р. значно зменшилась і склала 37, 7%. Однак у порівнянні з 1991р. ці показники залишаються низькими. Тому головною задачею є закріплення тих позитивних зрушень, що відбуваються зараз.

На думку здобувача відтворювальні процеси в масштабі промисловості України були призупинені у 1995р., коли відбулося суттєве зниження технічного рівня виробництва в машинобудуванні, призупинено виробництво обчислювальної техніки, роботів, верстатів з ЧПУ, верстатів високої і особливо високої точності, зниження обсягів виробництва найбільш масових груп обладнання – металорізальних верстатів і ковальсько-пресових машин. У роботі зроблено висновок, що на підприємствах м. Харкова значно погіршилася вікова структура основних виробничних фондів, зростає їх фізичний і моральний знос. Так у НВО «Турбоатом» на початок 2000р. активна частина основних фондів зношена на 50%, у ВАТ ХМЗ «Світло шахтаря» – на 62%, на ВАТ «ХТЗ» заміни потребувало 69% верстатів. Більшість промислових підприємств, які мають застаріле обладнання, не можуть в умовах мінливого споживчого попиту випускати конкурентоспроможну продукцію, максимально використовувати виробничі потужності. Не можна залишати без уваги моральний знос машин, верстатів у машинобудуванні, де високі темпи НТП виявляють стимулюючий вплив на створення засобів автоматизації виробничих процесів, де підвищення ефективності виробництва пов’язане з освоєнням нових технологій, з комплексним технічним переоснащенням виробництва.

У другому розділі – «Дослідження проблем використання виробничних потужностей підприємств» – розглянуто комплекс питань, пов'язаних з підвищенням рівня використання виробничих потужностей підприємств в умовах перехідного періоду. Для розкриття змістовних характеристик категорії «виробнича потужність підприємства» запропоновано нове економічне поняття «ефективна виробнича потужність підприємства», а також підхід до розрахунку виробничої програми підприємства з використанням математичної моделі нелінійного програмування, яка дозволяє реалізувати основні положення, що містяться у понятті ефективної виробничої потужності підприємства.

Ступінь використання виробничних потужностей є одним з важливих показників ефективності використання основних фондів. Проте при констатації зв'язку цих категорій часто не враховується факт перехідності категорій, звужується діапазон дослідження проблем використання основних фондів. Для виробничого процесу важливим є спосіб поєднання необхідних факторів виробництва. Вихідне становище поєднаних факторів виробництва породжує якісно нове явище, яке не зводиться до утворюючих факторів – економічну категорію виробничої потужності. Вона знаходить своє відображення у динамічній єдності та протиріччі особистих і натурально-речових факторів виробництва.

В умовах реформування економіки категорія «виробнича потужність» насичується ринковим змістом, мотиви її руху включають ринкові цільові настанови, а пропорції поєднання особистих і натурально-речових факторів визначаються не тільки технологічною доцільністю, а, й знаходяться під сильним впливом вимог, які висуваються споживачами. Вищевикладене зумовило необхідність уведення нового поняття – «ефективна виробнича потужність підприємства». Ефективна виробнича потужність підприємства – це максимально можливий обсяг продукції, який може бути вироблений підприємством і реалізований на ринку споживачу при визначеному рівні цін. Діюче підприємство здатне активно реагувати на зміни ринкових умов у короткостроковому періоді в рамках визначеної зони – О1О 2. Її межі можна встановлювати, виходячи з графіка беззбитковості підприємства і його виробничої можливості (рис. 3).

На графіку беззбиткової роботи обсяг випуску продукції Qб визначається зовнішніми для підприємства ринковими умовами реалізації продукції та внутрішніми факторами, що