Початок досудового розслідування

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ч. 1 ст. 62 Конституції України).

Однак перш ніж суд зможе здійснити судовий розгляд щодо вчиненого кримінального правопорушення й прийняти відповідне рішення (вирок чи ухвалу) щодо винуватості чи невинуватості особи в його вчиненні, необхідна особлива попередня підготовка. Якщо в цивільному процесі попередня підготовка має відносно нескладний характер і ведеться сторонами і судом, який буде здійснювати судовий розгляд по суті (гл. З ЦПК)[4, с.11-16], то в кримінальному судочинстві встановлення обставин, необхідних для вирішення провадження по суті, є інколи досить проблематичним, зокрема, через неочевидний характер багатьох кримінальних правопорушень, протидію з боку окремих суб’єктів тощо. Тому, на відміну від позивача в цивільному процесі, обвинувач не може відразу остаточно сформулювати свої вимоги (обвинувачення) і звернутися з ними до суду. Для цього йому необхідно встановити обставини вчинення кримінального правопорушення, сформувати доказову основу своєї правової позиції, повідомити особу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, з’ясувати правову позицію захисту та ін. Все це вимагає здійснення досудового розслідування спеціальними державними органами, які наділені відповідними владними повноваженнями (органами досудового розслідування, а за їх дорученням і оперативними підрозділами). Новий кримінальний процесуальний закон, на відміну від КПК 1960 p., встановлює обов’язковість досудового розслідування у всіх кримінальних провадженнях, у тому числі й у формі приватного обвинувачення. Називаючи розслідування «досудовим», законодавець тим самим вказує на його співвідношення із судовим розглядом. Досудове розслідування передує провадженню в суді й покликане забезпечити його успішне проведення. Однак відповідно до нового КПК (ст. 23), за загальним правилом, суд не зв’язаний матеріалами досудового розслідування й не повинен грунтувати своє рішення на доказах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. Крім того, варто зауважити, що досудове розслідування не позбавлене й самостійного характеру, оскільки може закінчуватися прийняттям остаточного кінцевого рішення у вигляді закриття кримінального провадження.

Досудове розслідування як стадія кримінального провадження характеризується такими ознаками: 

• по-перше, має чітко окреслені межі в системі кримінального процесу - з моменту реєстрації інформації про вчинене кримінальне правопорушення в ЄРДР і до винесення рішення, яким завершується досудове розслідування; 
• по-друге, має свої безпосередні завдання, які випливають із загальних завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК). Ними є: швидке, повне та неупереджене розслідування кримінального правопорушення з тим, щоб: а) кожний, хто його вчинив, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини; б) жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу; в) до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура; 
• по-третє, має свій зміст та свою процесуальну форму; 
• по-четверте, характеризується колом суб’єктів, які беруть у ньому участь[2, с.342]. Від повідно до КПК одним із основних суб’єктів досудового розслідування є слідчий суддя, до повноважень якого входить прийняття рішення про проведення багатьох слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, про застосування майже всіх заходів забезпечення кримінального провадження, розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування. Суб’єктами, які здійснюють досудове розслідування, є: 

1. органи досудового розслідування (органи, що здійснюють дізнання і досудове слідство). Ними є слідчі підрозділи: органів внутрішніх справ; органів безпеки; органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; органів державного бюро розслідувань (ст. 38 КПК); 
2. керівник органу досудового розслідування - має право провадити досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого (п. 6 ч. 2 ст. 39 КПК); 
3. прокурор має право провадити окремі слідчі (розшукові) та процесуальні дії (п. 4 ч. 1 ст. 36 КПК); 
4. оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України - можуть здійснювати слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора (ч. 1 ст. 41 КПК). 

Іншими суб’єктами, які беруть участь у досудовому розслідуванні, є: підозрюваний (ст. 42 КПК), законний представник підозрюваного (ст. 44 КПК), захисник (ст. 45 КПК), потерпілий і його представник (статті 55, 58 КПК), законний представник потерпіло го (ст. 59 КПК), заявник (ст. 60 КПК), цивільний позивач (ст. 61 КПК), цивільний відповідач (ст. 62 КПК), представник цивільного позивача та цивільного відповідача (ст. 63 КПК), законний представник цивільного позивача (ст. 64 КПК), свідок (ст. 65 КПК), перекладач (ст. 68 КПК), експерт (ст. 69 КПК), спеціаліст (ст. 71 КПК), поняті (ст. 223 КПК); 

• по-п’яте, закінчується досудове розслідування прийняттям одного з підсумкових рішень. Відповідно до ст. 283 КПК ними можуть бути: 1) закриття кримінального провадження; 2) звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру[2, с.343].

Перший етап досудового розслідування - це розслідування, яке проводиться за фактом виявлення події, що містить ознаки кримінального правопорушення, відносно невизначеного (загального) кола осіб (коли ще не встановлено особу, причетну до його вчинення (підозрюваного)). Основною метою цього етапу досудового розслідування є встановлення наявності або відсутності події кримінального