Початок досудового розслідування

а) ті, що стосуються забезпечення всебічності, повноти, неупередженості та би строти досудового розслідування; 

б) ті, що стосуються забезпечення прав і законних інтересів учасників досудового розслідування. 

Цей поділ є досить умовним, оскільки зрозуміло, що при дотриманні приписів закону щодо провадження досудового розслідування всебічно, повно, неупереджено та швидко (тобто положень першої групи), будуть забезпечені й права і законні інтереси учасників досудового розслідування (тобто загальні положення другої групи). І навпаки, однією з передумов всебічного, повного, неупередженого і швидкого провадження досудового розслідування є дотримання вимог закону щодо забезпечення прав і законних інтересів суб’єктів кримінального процесу, які беруть участь в досу довому розслідуванні.

Характеристика загальних положень досудового розслідування, які стосують ся забезпечення всебічності, повноти, неупередженості та бистроти розслідування .

До цієї групи загальних положень досудового розслідування належать правила про підслідність; взаємодія органів розслідування; об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування; строки досудового розслідування; недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування.

1.Підслідність - це сукупність встановлених законом ознак кримінального провадження, які дозволяють визначити певний орган, уповноважений здійснювати досудове розслідування.

Кримінальне процесуальне законодавство передбачає два види підслідності: 

1. предметну (родову) (ст. 216 КПК);
2. територіальну (місцеву) (ст. 218 КПК). Інші юридичні ознаки кримінального провадження, які впливають на визначення підслідності, є винятками (або доповненнями) предметної ознаки. Винятки застосовуються в силу:

• особливостей статусу підозрюваного чи потерпілого (персональна або особиста підслідність); 
• зв’язку з іншим кримінальним провадженням (альтернативна ознака та ознака за зв’язком проваджень); 
• виключної компетенції прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням (універсальна ознака).

2.Взаємодія органів розслідування - це регламентована кримінальним процесуальним законодавством їх спільна узгоджена діяльність, яка спрямована на вирішення завдань, що перед ними стоять. Така взаємодія істотно впливає на досудове розслідування, а тому є його загальною умовою. Взаємодія органів розслідування є можливою і необхідною з таких міркувань: 

• органи, які можуть здійснювати досудове розслідування, мають спільні завдання, і, лише об’єднуючи свої зусилля, вони зможуть ефективно їх вирішити. Такими за вданнями є: попередження, виявлення і розслідування кримінальних правопорушень, притягнення до встановленої законодавством відповідальності осіб, що їх учинили, відшкодування завданої кримінальними правопорушеннями шкоди, відновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб; 
• однакова юридична сила процесуальних рішень та дій - незалежно від того, ким виконана процесуальна дія чи прийнято процесуальне рішення (самим слідчим чи прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, чи оперативним підрозділом за дорученням слідчого, прокурора), отримані результати мають однакове доказове значення; 

в) необхідність використання можливостей (засобів, досвіду, знань) різних органів розслідування.

3. Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування Відповідно до ст. 217 КПК матеріали досудових розслідувань можуть бути об’єднані в одному провадженні або виділені в окреме. Виходячи із смислу вказаної статті (частини 1, 3), можна припустити, що фактичною підставою для прийняття одного з цих рішень (тобто вона для них є спільною) є достатні дані, що одна особа вчинила кілька кримінальних правопорушень або дві чи більше особи вчинили одне чи більше кримінальних правопорушень. 

Метою прийняття таких рішень (і об’єднання, і виділення) є необхідність забезпечення всебічності, повноти та бистроти досудового розслідування.

4. Строки досудового розслідування.

Відповідно до ст.219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчено:

• протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
• протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Вказані строки досудового розслідування не є кінцевими, хоча слідчий, прокурор зобов’язані вжити всіх можливих заходів для їх дотримання. У необхідних випадках строк досудового розслідування може бути продовжений до:

1. двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2. шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;
3. дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

5. Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування Згідно з ч. 1 ст. 222 КПК відомості досудового розслідування розголошені не можуть бути. Така заборона зумовлена тим, що розголошення відомостей досудового розслідування може зашкодити розслідуванню, зокрема, призвести до знищення доказів співучасниками злочину або іншими заінтересованими в результатах провадження особами, створить умови для ухилення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, тощо. Крім того, передчасне і неконтрольоване розголошення відомостей досудового розслідування може завдати шкоди не тільки повному і неупере- дженому дослідженню обставин кримінального провадження, а й законним інтересам потерпілого, свідка, інших учасників кримінального судочинства. Тому відповідно до ч. 2 ст. 222 КПК, для того щоб не допустити небажану втрату відомостей про обставини провадження на досудовому розслідуванні