Покращення фізико-механічних властивостей пластмасових базисів знімних протезів (клініко-лабораторне дослідження)

Наукова новизна одержаних результатiв

Визначено клінічні особливості та анатомічна будова ротової порожнини, що впливають на збільшення імовірності поломання пластмасових базисів знімних протезів. Визначено показання для впровадження нових технологій виготовлення пластмасових базисів знімних протезів. Спільно з співробітниками центральної лабораторії АТ “Стома” м. Харкова вперше в порівняльному аспекті вивчено вплив існуючих способів армування базисів знімних протезів на їхні міцнісні характеристики. На основі теоретичного вивчення та лабораторних випробувань доказано доцільність використання в якості армуючого елементу, матеріал, який має близьку природу до основного конструкційного матеріалу.

Спільно із співробітниками кафедри молекулярної фізики НУ ім. Т. Г. Шевченка показано вплив пористості базисної пластмаси на її міцність та доказано можливість використання значення пористості для оцінювання якості полімеризації пластмасового базису знімного протеза.

Пріоритетність дисертаційних досліджень підтверджено патентом України на винахід “Спосіб виготовлення знімного зубного протеза” №41225А від 15. 08. 2001 та позитивним рішенням про видачу патента України на винахід “Спосіб оцінки базисної пластмаси знімного зубного протеза” №2001010615 від 12. 06. 2001.

Практичне значення одержаних результатiв

Результати дисертаційної роботи дозволили розробити та впровадити у практику ортопедичної стоматології диференційований підхід до способу виготовлення та матеріалу базису знімного протеза залежно від імовірності виникнення його поломання та анатомічної будови порожнини рота.

На основі лабораторних випробувань зразків зармованих різними матеріалами встановлено, що найбільш міцні зразки – це зразки, які містять поліарамідну сітку. Це дозволило запропонувати новий спосіб армування пластмасових базисів знімних протезів.

Клінічне спостереження 140 пацієнтів, лікування яких було проведено за допомогою запропонованих методик, показало значне зменшення кількості поломів базисів знімних протезів.

Особистий внесок здобувача

Дисертант особисто провів інформаційний пошук, аналіз літератури по темі дисертації, здійснив обстеження, протезування та динамічні клінічні спостереження тематичних пацієнтів. Спільно із співробітниками центральної лабораторії АТ “Стома” м. Харкова (керівник лабораторії – Ю. І. Довгопол*), лабораторії механіки полімерних і композиційних матеріалів НТУ “КПІ” (керівник лабораторії – к. т. н., доцент М. С. Шидловський*) і кафедри молекулярної фізики НУ ім. Т. Г. Шевченка (д. т. н., проф. Ю. Ф. Забашта*) виконав дослідження міцнісних характеристик зармованих зразків базисної пластмаси “Фторакс”. Розробив, апробував і впровадив у стоматологічну практику методи контролю якості полімеризації і армування пластмасових базисів знімних протезів. Особисто систематизував та узагальнив отримані результати, провів їх статистичну обробку. Спільно з науковим керівником сформулював мету, основні завдання, висновки та практичні рекомендації.

Публiкацiї

Основні положення роботи повністю відзеркалені в 6 наукових працях, в тому числі, 3-х статтях у наукових журналах, рекомендованих ВАК України (дві роботи виконані самостійно), 1 патенті України, тезах матеріалів конференцій.

Обсяг та структура роботи

Основний текст дисертації викладено на 147 сторінках, побудований за традиційним планом, складається зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, узагальнення результатів досліджень, висновків і практичних рекомендацій. Роботу ілюстровано 22 таблицями та 24 рисунками. Список використаних джерел містить 261 назву (183 праці вітчизняних і СНД авторів, 78 праць зарубіжних авторів).

 

 

Для вирішення поставлених завдань за період з 1996 до 2001 рр. було проведено лікування 168 пацієнтів із дефектами зубних рядів верхньої та нижньої щелеп, які потребували виготовлення знімних зубних протезів, а також пацієнтів, у яких виникли поломи зубних знімних протезів за вказаний період. Усі пацієнти перебували на лікуванні у відділенні ортопедичної стоматології стоматологічної поліклініки МОЗ України при НМУ. Згідно з клінічною ситуацією і тактикою лікування, пацієнтів було розподілено на дві групи. До І (контрольної) групи увійшли 54 пацієнти, яким було виготовлено 87 знімних протезів.

Виготовлення знімних протезів пацієнтам І групи складалося з таких клініко-лабораторних етапів: отримання компресійних відбитків за допомогою індивідуальних відбиткових ложок силіконовими матеріалами або за допомогою індивідуалізованих стандартних ложок альгинатними матеріалами; відлиття моделей, ізоляція кісткових виступів, виготовлення воскових шаблонів; визначення центрального співвідношення (центральної оклюзії) ; моделювання воскового базису та поставлення штучних зубів за методикою М. Е. Васильєва по склу; перевірка конструкції протеза; полімеризація пластмасового базису за інструкцією заводу-виробника, обробка та виполірування протеза; здача та корекція протеза.

Другу групу складали 140 пацієнтів, з яких: 70 первинних із поломами протезів, виготовлених у різних медичних закладах; 26 пацієнтів І групи з поломами знімних протезів, які виготовили ми, а також 44 пацієнти зі складними клінічними умовами порожнини рота для протезування (кісткові виступи, поодиноко розташовані зуби, гіпертонус жувальної мускулатури). Пацієнтам ІІ групи було виготовлено 233 знімні протези.

Виготовлення знімних протезів пацієнтам ІІ групи складалося з таких клініко-лабораторних етапів: оцінювання та оптимізація клінічних умов порожнини рота; вибір способу виготовлення знімного протеза з урахуванням ступеня імовірності появи його полому; отримання функціональних відбитків із диференційованим тиском за допомогою індивідуальних відбиткових ложок силіконовими матеріалами, з використанням методики В. С. Погодіна (1975) при ІV типі слизової оболонки за Суппле; відлиття моделей, ізоляція кісткових виступів, виготовлення воскових шаблонів; визначення центрального співвідношення (центральної оклюзії), визначення індивідуальної оклюзійної поверхні за методикою Г. А. Ефрона, З. П. Гельфанда, А. Я. Катца (1937) та сферичними постановочними площинами М. А. Нападова та А. Л. Сапожнікова; моделювання воскового базису та поставлення штучних зубів із різним ступенем вираження висоти та нахилу