Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Покращення фізико-механічних властивостей пластмасових базисів знімних протезів (клініко-лабораторне дослідження)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

горбів оклюзійної поверхні залежно від віку та типу жування пацієнта; перевірка конструкції протеза; виготовлення звичайного, металевого або зармованого базису; обробка, виполірування та визначення відносної пористості пластмасового базису знімного протеза; здача та корекція протеза.

Обстеження здійснювалося опитуванням пацієнтів, ретельним оглядом порожнини рота, вивченням та систематизацією даних амбулаторних медичних карток і нарядів, через огляди виготовлених знімних протезів і протезів, які потребували ремонту, вивченням візуально і за допомогою різних пристроїв поверхні злому протезів, визначенням параметрів фізико-механічних властивостей готових протезів і протезів, які зламалися в процесі експлуатації.
Крім обстеження пацієнтів,
а) провели аналіз імовірності появи полому базису знімного протеза залежно від клінічних умов порожнини рота, використовуючи метод математичного моделювання на основі положень флюктуаційної та технічних теорій міцності;
б) розробили спосіб оцінювання якості полімеризації пластмасового базису знімного протеза;
в) вивчили можливість отримання армувальних полімерних волокон із базисної пластмаси “Фторакс”;
г) вивчили міцність зармованих зразків акрилової базисної пластмаси “Фторакс”.
Міцнісні характеристики базисних пластмас, зармованих різними матеріалами, були визначені: методами дії руйнівної напружини при статичному згинанні, поперечного угинання під навантаженням, руйнівної напружини при квазістатичному згинанні, витривалістю при згинальних коливаннях, визначення твердості та конічної точки текучості за Хепплером, відносної деформації при збільшуваному стискальному напружуванні, визначення ударної в’язкості та водопоглинання. Під час випробувань увага також приділялась структурі та глибині занурення армувального елемента. Дослідження проведено в лабораторії механіки полімерних і композиційних матеріалів Національного технічного університету “КПІ” та центральній лабораторії АТ “Стома” (м. Харків).
Дослідили 9 груп зразків по 10 зразків у кожній групі: 1-а група – зразки, які містили бавовняну тканину (марлю) ; 2-а група – стандартну металеву сітку, виготовлену заводом-виробником для зміцнення пластмасових базисів; 3-я група – “Фторакс” із 0, 5% вмістом поліамідного волокна; 4-а група – “Фторакс” із 1% вмістом поліамідного волокна; 5-а група – “Фторакс” із 0, 5% вмістом полікапромідного волокна; 6-а група – “Фторакс”, посилений поліефірною сіткою; 7-а група – “Фторакс”, посилений метаарамідною сіткою; 8-а група – “Фторакс”, посилений поліарамідною сіткою; 9-а група – чистий “Фторакс”, який не містить домішок. З метою дослідження впливу на міцність базисної пластмаси “Фторакс” розмірів отворів поліарамідної сітки, що застосовувалась як армувальний матеріал, виготовили такі групи зразків: І-а група – зразки із вмістом поліарамідної сітки, діаметр отворів якої 0, 5 мм; ІІ-а група – зразки із вмістом поліарамідної сітки, діаметр отворів якої 1, 0 мм; ІІІ-а група – зразки із вмістом поліарамідної сітки, діаметр отворів якої 1, 5 мм. Для дослідження впливу глибини занурення армувального елемента на фізико-механічні властивості базисної пластмаси “Фторакс” були виготовлені три групи зразків: група а – розміщення армуючого елемента у верхньому шарі зразка, який при випробуваннях зазнавав деформації від стиснення; група в – розміщення армувального елемента у середньому шарі зразка; група с – розміщення армувального елемента у нижньому шарі зразка, який під час випробувань зазнавав деформації від розтягнення;
д) розробили спосіб армування базисної пластмаси “Фторакс” поліарамідною сіткою;
е) здійснили токсико-гігієнічне оцінення базисної пластмаси “Фторакс”, зармованої поліарамідною сіткою (санітарно-хімічні дослідження, дослідження зразків методом тканинної культури, токсикологічні дослідження, вивчення подразнювальної та сенсибілізувальної дії витяжок із зразків, вивчення реакцій тканин при імплантації зразків). Дослідження проведені у відділі полімерів медичного призначення Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України;
є) вивчили ефективність різних способів лагодження пластмасових базисів знімних протезів.
Отримані дані оброблено статистично (враховано середньо-арифметичну похибку, середньо-квадратичний відхил, стандартну похибку середньої).
Результати дослідження
Результати визначення частоти та причин поломів показали, що за період з 1996 до 2001 рр. до стоматологічної поліклініки МОЗ України при НМУ звернулися 3387 пацієнтів із поломами знімних протезів, що склало 35+0, 24% від загальної кількості виготовлених знімних пластинчастих протезів. 61, 2% протезів були виготовлені з недотриманням режимів полімеризації. Такі порушення вели до зміни структури пластмаси, появи великої кількості пор і, як наслідок цього, різкого зниження фізико-механічних показників готового протеза. Практично щодо всіх протезів ми спостерігали порушення правил поставлення штучних зубів. У 92, 3% випадків поставлення штучних зубів було проведено без урахування направленості та асиметрії нахилів міжальвеолярних ліній. У 50, 4% випадків штучні зуби були розташовані поза центром альвеолярного гребеня. У 43, 4% випадків ми спостерігали невідповідність анатомічної форми використаних штучних зубів клінічній ситуації. Усі випадки неправильного поставлення зубів сприяли виникненню нефізіологічних за силою, напрямом та розподілом навантаг, які призвели до інтенсивної атрофії протезного ложа та зміщення протеза. В сукупності з іншими факторами це призводило до поломів знімних протезів.
Серед причин поломів, які виникли при проведенні клінічного етапу виготовлення, ми відзначили нераціональний вибір конструкції зубних протезів, що в 34% випадків призводило до вимушеного положення нижньої щелепи, яке вело до формування однобічного типу жування і занадто великої концентрації навантажень на робочій стороні. Невиправдане заміщення малих дефектів знімними протезами також призводило до частих відламів штучних зубів, особливо на фронтальних ділянках.
72, 3% пацієнтів мали зубощелепні деформації різних форм. Найчастіше (54, 9%) це було вертикальне та мезіодистальне переміщення зубів. Велику кількість поломів у пацієнтів із зубощелепними деформаціями ми віднесли за рахунок патологічних силових взаємовідносин, які раптово виникають на окремих ділянках протеза, чому ще більшою мірою сприяє нерівномірна
Фото Капча