Поняття та види форм держави

Курсова робота на тему:

 

 

План

 

Актуальність теми дослідження. Кожна держава, як і будь-яке інше суспільне утворення, має бути певним чином організована, побудована, сформована, а здійснення нею влади має відбуватися певними способами, методами.

У сучасній теорії держави категорія «форма держави» є однією з найважливіших понять. Розглядаючи державу, як складний суспільний феномен, необхідно знайти поняття, яке давало б уявлення про основні характеристики тієї чи іншої держави, про основні шляхи здійснення в ній державної влади. Таким поняттям є категорія «форми держави».

Своєрідність конкретної форми держави будь-якого історичного періоду визначається насамперед ступенем зрілості суспільства і державного життя, задачами й цілями, що ставить перед собою держава. Іншими словами, категорія форми держави безпосередньо залежить від його змісту і визначається ним.

Метою дослідження є з’ясування поняття та видів форми держави. Відповідно до зазначеної мети завданнями дослідження є:

визначити поняття форм держави: форми державного правління, форми державного устрою, форми державного (політичного) режиму;

проаналізувати ознаки форм держави;

охарактеризувати особливості здійснення державної влади у державах з тими чи іншими формами державного правління, державного устрою, державного (політичного) режиму.

Предметом дослідження курсової роботи є форми держави як способи її існування та функціонування.

Об’єктом дослідження виступають науково обґрунтовані теоретичні підходи стосовно форм держави, а також правові основи функціонування держав з відповідними формами державного правління, державного устрою, державного (політичного) режиму.

Методологічна основа дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів юридичної науки, зокрема на вимогах об’єктивного та всебічного аналізу суспільних явищ правового характеру.

Під час написання даної роботи були використані різноманітні літературні джерела: нормативно-правові акти, посібники з теорії держави і права, статті періодичних наукових видань.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

Вступ містить визначення актуальності теми дослідження, мету та завдання, об’єкт та предмет дослідження.

В першому розділі розглянуто структуру форми держави та поняття і види форми державного правління.

Другий розділ присвячений характеристиці форм державного устрою.

В третьому розділі курсової роботи проаналізовано демократичні та недемократичні політичні режими.

У висновках висвітлено основні положення з теми курсової роботи, одержані в результаті проведеного дослідження.

 

 

 

Форма держави – це спосіб організації та функціонування державної влади на базі прямих і зворотних зв’язків гілок влади з населенням [4, с. 23].

Уже з давніх часів у Стародавньому Сході і в Стародавніх Греції та Римі у дослідників державно-правових явищ виникла потреба щодо визначення поняття, яке було б достатньо єдиним і давало б загальне уявлення про основні характеристики тієї чи іншої держави, про основні шляхи здійснення в ній державної влади. Таким широким поняттям стала категорія «форми держави», але в нього в різні часи різними дослідниками вкладався різний зміст.

З давніх часів найбільш відомою класифікацією була та, яку дав Аристотель. Він поділяв форми держави відповідно до двох ознак: а) кількість тих хто править (один, декілька, багато), б) у чиїх інтересах (кого, скільки) здійснюється правління.

У Новий час питання про форму держави пов’язане насамперед з іменем Ш. Монтеск’є, який під формою держави вказував ті чинники, що визначають методи здійснення державної влади.

На цій основі він визначав такі конкретні форми держави: 1) республіканська  як форма держави, в якій організацію і здійснення державної влади визначають такі якості, як доброчинність і рівність; 2) монархія; 3) деспотія.

Отже під формою держави Монтеск’є розумів лише те, що у сучасній науці називається державним (політичним) режимом.

Ж. -Ж. Руссо розумів форму держави як структуру організацію вищих державних органів і на цій основі він виділяв:

1) монархію – форму держави, в якій владу здійснює одна особа;

2) аристократію – в якій владу здійснює невелика група осіб;

3) демократію – в якій владу здійснюють всі члени суспільства.

Як ми бачимо, беручи за основу визначення форми держави ознаки вищих органів держави, Ж. -Ж. Руссо як форму держави визначав ту категорію, яка в сучасному правознавстві називається формою правління.

Категорія «форми держави» є однією з найдавніших із понять державознавства. Вона має констатувати сукупність певного кола загальних ознак і взаємозв‘язків що характеризують державу як суспільний феномен. Найбільш значущі ознаки держави, які в своїй сукупності розкривають найважливіші характеристики форми держави, об'єднуються в такі групи:

1) Ознаки, що характеризують порядок організації і взаємодії вищих органів державної влади і управління. Сукупність цих ознак називається формою державного