Портрети видатних людей України в комплексній роботі художнього оформлення інтер’єру коледжу на тему: "Державні символи України"

Оформлення кабінету англійської мови. Існує багато прихильників так званих «чистих» кабінетів. Вони вважають, що всілякі плакати, стенди, портрети на стінах практично не мають корисної дії і часто відволікають учнів від процесу навчання. Можливо, але, на мій погляд, в штучних умовах просто необхідно передати дух країни, що вивчається. Подібний підхід не тільки підвищить мотивацію школярів, але і буде сприяти моральному та емоційному розвитку. Не зайвими будуть портрети видатних людей Великобританії, картини, що зображують пам'ятки, інформаційні таблиці та плакати. Головне, щоб кабінет не був ними перевантажений. [ 4; 129].

У кабінетах хімії є портрети відомих вчених таких як: Менделєєв Д. І., Бутлеров, та інші.

У фізичних та математичних кабінетах портрети відомих постатей які під час свого життя зробили певні відкриття у своїй країні та й у світі. Ампер Андре – Марі відомий французький фізик і математик. Один з основоположників електродинаміки. Запропонував теорію магнетизму. Йоффе Абрам український фізик, академік. Капіца Петро російський фізик, академік. Лауреат Нобелівської Премії.

Інтер’єр кабінету української літератури прикрашають портрети Лесі Українки, Тараса Шевченка, Івана Франка, та інші.

У кабінеті педагогіки розміщені портрети Яна-Амоса Коменського, Костянтина Ушинського, Василя Сухомлинського.

У навчальних кабінетах з історії представлені портрети видатних діячів: П. Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, та інші. Додаток В.

В історії і пам'яті Української Нації посідає одне з провідних місць поруч із Тарасом Шевченком, Іваном Франком. Як самовіддана любов до рідної нації і рідного краю. Леся Українка у своїх творах змалювала образ ідеального краю – що зветься «Україною», і вказала на чинну боротьбу за волю і державність цього краю і його людей: «Над давнім лихом України, Жалкуєм-тужим в кожний час. Нащо даремнії скорботи? Назад нема нам вороття! Берімось краще до роботи, Змагаймось за нове життя!». Безліч поезій і інших творів присвячено саме Україні, історії і культурі Української Нації: «До тебе, Україно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветься».

 

 

Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – найголовнішого засобу спілкування, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і нащадкам.

Відродження української культури й мови пройшло з творчістю великих майстрів слова: Г. Сковороди, І. Котляревського, Є. Гребінки, Тараса Шевченка. [ 9; 364]

Григо́рій Са́вич Сковорода́ (22 листопада (3 грудня) 1722, Чорнухи, Лубенський полк – † 29 жовтня (9 листопада) 1794, Іванівка, Харківщина) – український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог. Після здобуття початкової освіти в сільській школі, з 1734 року (Григорію 12) навчався у Києво-Могилянській академії. Протягом навчання в Академії вивчив латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку й інші мови, ознайомився з творами багатьох філософів та письменників, від античних до йому сучасних. Дуже любив свій край, свою мову рідну Україну, й коли відлучався за її межі, обов'язково прагнув скоріше туди повернутися. Він висловлює це в багатьох місцях своїх творів:

«Всяк повинен взнати свій народ,

а в народі пізнати себе».

Г. Сковорода.

Іван Петрович Котляре́вський (9 вересня (29 серпня за старим стилем) 1769, Полтава – † 10 листопада (29 жовтня за старим стилем) 1838р. – український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою. У поемі автор відтворив різні сторони життя українського суспільства у другій половині 18 століття. Національне забарвлення і співчуття до долі простого народу зумовили великий успіх «Енеїди» серед сучасників. Творчість Котляревського високо цінував Т. Шевченко. Поет в 1838р. написав вірш «На вічну пам'ять Котляревському», в якому підносив Котляревського, як національного співця та прославляв як творця безсмертної «Енеїди».

Для Котляревського мова – це і глибинний роздум і безкорислива, незрадлива любов до Вітчизни:

Любов к Отчизні де героїнь.

Там сила вража не устоїть.

Там грудь сильніша од гармат.

І. Котляревський

Тара́с Григо́рович Шевче́нко 9 березня 1814 с. Моринці Київської губернії, тепер в Черкаської області – 10 березня 1861 Санкт-Петербург – український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер).

Дитячі роки Тараса проходять у селі Кирилівка. Восени 1822 року Тарас Шевченко починає вчитися грамоти у місцевого дяка Совгиря. Знайомиться з творами Г. Сковороди.

Шевченкова мова – зразок найпильнішої уваги до народного слова. Саме тому Кобзар став основоположником нової української літературної мови, передачею її сучасного розвитку. На струнах своєї поетичної кобзи він відтворив чудовий мелос української мови, пісенний її лад, багатство образних засобів. [ 9; 365]

Кобзар намагався довести, що кожен народ повинен мати свою національну гідність, мораль, освячену віковими традиціями. Він послідовно відстоював розвиток української національної культури, вважав що культура кожного народу має свої характерні риси, які базуються на історії рідного краю. Слова Т. Шевченка й сьогодні спрямовані в майбутнє:

… Учітесь, читайте.

І чужому научайтесь.

Й свого не цурайтесь.

Т. Шевченко

Національний геній українського народу Т. Г. Шевченко зробив великий, можна сказати, неоцінений внесок у духовну скарбницю людства. Ставши символом