Порушення функцій каудальної групи черепних нервів та їх профілактика при хірургічному лікуванні позамозкових пухлин задньої черепної ями

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ ім. академіка А.П. РОМОДАНОВА

 

14. 01. 05 – нейрохірургія

 

ГУДКОВ ВІКТОР ВЕНІАМІНОВИЧ

УДК: 616. 714. 35-006-089: 616. 833. 19. 191. 193-084

 

Київ – 1999

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, Трош Рустем Меметович, Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова АМН України, керівник відділу позамозкових пухлин №2.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, член-кореспондент АМН України, професор Поліщук Микола Єфремович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупіка, завідувач кафедри нейрохірургії, доктор медичних наук, професор Могила Василь Васильович, Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського, завідувач кафедри нейрохірургії.

Провідна установа: Одеський державний медичний університет, кафедра анестезіології, реаніматології, нейрохірургії та післядипломної підготовки, МОЗ України (м. Одеса).

Захист дисертації відбудеться «__16__» _листопада_ 1999 року о _1330__ годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д. 26. 557. 01 при Інституті нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова АМН України (252050, м. Київ, вул. Мануїльського, 32).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова АМН України за адресою: 252655, м. Київ, вул. Мануїльського 32.

 

 

Актуальність проблеми. Під час хірургічного лікування хворих з позамозковими пухлинами задньої черепної ями особлива увага приділяється на збереження каудальної групи черепних нервів, функціональні порушення яких призводять до грубої інвалідизації хворих, ускладнюють хід оперативних втручань, біг післяопераційного періоду, а в деяких випадках призводять до летальних наслідків (Ebersold M. J., 1992; Eiras J., 1984; Ojemann R. G., 1992; Pellet W., 1987; Samii M., 1997; Sekhar L. N., 1984; Sollmann W. P., 1995). Ці причини пояснюють нерідко здійснювані операції часткового видалення новоутворень (Gabriel E. M., 1995; Kemink J. L., 1990; Miyamoto R. T., 1991; Vinchon M., 1995).

Впровадження в практику нейрохірургії мікрохірургічної техніки значно поширило можливість радикального видалення позамозкових парастовбурових пухлин. Найбільш складне при таких втручаннях – уникнути травматизації каудальної групи черепних нервів та оточуючих їх магістральних судин. Це вимагає від хірурга детального знання особливостей мікротопографічної анатомії цих новоутворень в умовах обмеженого хірургічного доступу.

Знання різних варіантів взаємовідношень каудальної групи черепних нервів з позамозковими пухлинами задньої черепної ями дозволяє використовувати більш адекватні хірургічні доступи та методику видалення цих новоутворень.

Ось чому вдосконалення мікрохірургічної техніки та детальна оцінка методики видалення новоутворень з метою профілактики функціональних порушень каудальної групи черепних нервів дозволить оптимізувати умови радикального видалення пухлин задньої черепної ями та поліпшити результати хірургічних втручань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні матеріали дисертації є індивідуальними фрагментами планових тем, що виконувалися в Інституті нейрохірургії ім. академіка А. П. Ромоданова АМН України протягом 1992-1998 р. р.

Мета дослідження: покращити результати хірургічного лікування хворих з позамозковими пухлинами задньої черепної ями, які супроводжуються функціональними порушеннями каудальної групи черепних нервів.

Основні задачі дослідження:

1.Вивчити особливості мікротопографічних взаємовідношень позамозкових пухлин задньої черепної ями з каудальною групою черепних нервів і судин цієї ділянки.

2.З'ясувати особливості клінічної течії позамозкових пухлин задньої черепної ями при різних анатомо-топографічних варіантах взаємовідношень пухлин з каудальною групою черепних нервів.

3.Розробити адекватні хірургічні доступи та методику мікрохірургічного видалення пухлин задньої черепної ями при різних мікротопографічних взаємовідношеннях пухлин та каудальної групи нервів.

4.Провести аналіз результатів хірургічного лікування хворих з позамозковими пухлинами задньої черепної ями при різних мікротопографічних взаємовідношеннях новоутворень з каудальною групою черепних нервів.

Наукова новизна одержаних результатів:

•Вперше детально розроблена мікрохірургічна анатомія різних варіантів взаємовідношень каудальної групи черепних нервів з позамозковими пухлинами задньої черепної ями.

•З'ясовані причини, які приводять до функціональних порушень IX-XII нервів на різних етапах хірургічного лікування.

•Виділені групи ризику хворих з можливою післяопераційною дисфункцією каудальних нервів.

•Визначені адекватні хірургічні доступи в залежності від особливостей анатомо-топографічних взаємовідношень каудальної групи нервів з новоутворенням.

•Анатомічно обгрунтована та детально розроблена методика мікрохірургічного видалення позамозкових пухлин задньої черепної ями з урахуванням взаємовідношень пухлин з IX-XII нервами.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені причини дисфункції каудальної групи нервів дозволяють ще до операції виділити групу ризику хворих, які потребують специфічної підготовки та ведення післяопераційного періоду. Дослідження топографо-анатомічних особливостей позамозкових пухлин задньої черепної ями з'ясувало різні варіанти взаємовідношень новоутворень з корінцями IX-XII нервів. Стосовно до кожного з них, з метою мінімальної травматизації каудальних нервів, визначені адекватні хірургічні доступи та оптимальна методика видалення позамозкових пухлин задньої черепної ями з використанням мікрохірургічної техніки. Розроблена методика видалення позамозкових пухлин, з урахуванням взаємовідношень новоутворень з IX-XII нервами, забезпечила покращення результатів хірургічного лікування цієї групи хворих та зниження післяопераційної смертності.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізована література за темою дисертаційної роботи. Разом з науковим керівником д. м. н. Р. М. Трошем сформульовані мета і завдання дослідження. Автором