Порушення функцій каудальної групи черепних нервів та їх профілактика при хірургічному лікуванні позамозкових пухлин задньої черепної ями

Апробація результатів дисертації.

Результати проведених досліджень доповідались на I-II з'їздах нейрохірургів України (м. Київ, 1993; м. Одеса, 1998) ; науково-практичній конференції присвяченій 100-річчю видатного вченого проф. О. С. Коломійченко (м. Київ, 1998) ; весняній науково-практичній конференції отолярінгологів України (м. Ужгород, 1999).

Дисертацію апробовано на спільному засіданні Вченої ради Інституту нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова АМН України, кафедр нейрохірургії Київської Медичної Академії Післядипломної Освіти ім. П. Л. Шупіка і національного медичного університету ім. О. О. Богомольця 18 грудня 1998 року.

Публікації та інші форми впроваджень. За матеріалами проведених досліджень опубліковано 13 друкованих праць, у тому числі 2 самостійні (5- журнальні статті, 8- у збірниках тез наукових конгресів і конференцій).

Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено на 155 сторінках, ілюстровано 12 таблицями і 16 малюнками. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, заключення, висновків та списку використаних джерел. Бібліографія містить 237 найменувань використаних джерел.

 

 

Матеріали і методи дослідження. Основу роботи склав аналіз функціональних порушень каудальної групи черепних нервів у 606 хворих з позамозковими пухлинами задньої черепної ями, які лікувались в Інституті нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова АМН України з 1988 по 1998 рік.

В залежності від гістоструктури пухлин та місця її виходного росту хворі розподілені по нозологічних групах:

*невріноми VIII нерву – 408 хворих (з них 10 хворих з 2-бічними невріномами), яким проведено 476 операцій;

*менінгіоми задньої черепної ями – 154 хворих (4 з множинними новоутвореннями) ; проведено 160 операцій;

*холестеатоми задньої черепної ями – 23 хворих;

*пухлини яремного отвору:

*гломусні пухлини основи черепу – 11 хворих;

*невріноми IX-XII нервів – 10 хворих.

Місце вихідного росту пухлини та направлення здебільшого розповсюдження новоутворення оцінювались за даними компьютерної (КТ) та магнитно-резонансної (МРТ) томографії, інтраопераційним та секційним спостереженням. Віковий діапазон хворих чоловічої (161) та жіночої (445) статі становив 15-72 роки (середній вік 44 роки).

Клініко-інструментальна діагностика включала: соматичне, неврологічне, нейроофтальмологічне, отоневрологічне обстеження, яке доповнювалось рентгенографією черепа, КТ та МРТ, а також з метою з'ясування джерел кровопостачання пухлини та її взаємовідношення до магістральних судин – селективною ангіографією.

Починаючи з 1993 року група хворих (197 спостережень), яка мала хоч одну з слідуючих ознак: супутню серцево-легеневу патологію, дисфункцію каудальної групи нервів, розмір пухлини більш 3, 5 см у діаметрі з дислокацією стовбурових відделів мозку (за даними КТ або МРТ) – в доопераційному періоді на протязі 14-20 днів отримувала антиоксиданти (вітамін Е, метілурацил).

Результати досліджень були систематизовані за допомогою карти-схеми обробки історій хвороб та піддані компютерному аналізу після занесення до бази даних програми DataEase International, Inc. USA (Release 4. 2).

Оперативні втручання проводились з використанням комбінованого наркозу, при необхідності на фоні керованої артеріальної гіпотонії. 606 хворим проведено 680 операцій (в 60 спостереженнях повторне видалення у зв'язку з продовженим ростом або рецидивом пухлини; в 14 – видалення другої пухлини при множинній патології). При цьому 62 хворих оперовані двічі, 11 – тричі, та один хворий чотири рази. Тотальне видалення пухлини проведено у 317 спостереженнях; субтотальне – 159; часткове – 204. Оперативні втручання проводились з використанням субокципітального (637 спост.), транспетрозного (16 спост.), або комбінованого субсупратенторіального (27 спост.) доступів. Видалення пухлин проводилось з використанням збільшувальної оптики та мікроскопа (фірми OPTON), мікрохірургічного інструментарія та при необхідності електроборів для відділення судин та нервів усередені кісткових каналів.

Аналізуючи результати хірургічного лікування хворих з позамозковими пухлинами задньої черепної ями порівнювались дані функціональних порушень каудальної групи черепних нервів до-, під час операції, та в післяопераційному періоді, радикальність оперативних втручань та післяопераційна смертність.

З метою поглибленого вивчення особливостей мікрохірургічної анатомії в ділянці оперативного втручання старанно фіксувались інтраопераційні дані, а при летальних випадках (77 спостережень) топографічна анатомія вивчалась на блок-препаратах мозку.

 

 

Проведені морфологічні дослідження дозволили встановити топографо-анатомічні варіанти взаємовідношень корінців каудальної групи нервів з позамозковими пухлинами задньої черепної ями в залежності від гістоструктури новоутворень, місця вихідного росту та здебільшого розповсюдження пухлини.

Взаємовідношення IX-XII нервів з невріномою VIII нерву. При здебільшому розростанню пухлини в оральному напрямку (28 спост.) вона заходить в ділянку обхідної цистерни стовбура мозку. Корінці IX-XI нервів примикають до нижнього полюсу пухлини та пухко з ними зв'язані. При здебільшому розповсюдженні пухлини в каудальному напрямку (39 спост.) корінці IX-X нервів, а трохи нижче XI нерва розпластуються по задній поверхні нижніх відділів новоутворення. З капсулою пухлини зв'язані також корінці XII нерва, які дугувато зміщенні в вентральному напрямку. При здебільшому розповсюдженні пухлини в медіальному напрямку (17 спост.), вона глибоко заходить до бокової поверхні стовбура мозку та нижньої поверхні середньої ніжки мозочка,