Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Порушення функцій каудальної групи черепних нервів та їх профілактика при хірургічному лікуванні позамозкових пухлин задньої черепної ями

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

В. В. « Микрохирургическая анатомия менингиомы задней черепной ямки». Київ, «Клін. Хірургія», 1993, №7-8, с. 49-52.

2. Трош Р. М., Шамаев М. И., Гудков В. В. «Причины нарушения жизненно-важных функций при хирургическом лечении внемозговой парастволовой опухоли задней черепной ямки». Київ, «Клін. Хірургія», 1998, №2, с. 28-29.
3. Сушко Ю. О., Заболотний Д. І., Трош Р. М., Борисенко О. М., Гудков В. В., Сребняк І. А. Особливості діагностики і хірургічного лікування хворих з пухлинами основи черепа. Журнал вушних, носових і горлових хвороб, Київ- «Просвіта», 1999, №2, с. 1-6.
4. Шамаев М. И., Трош Р. М., Гудков В. В., Лисяный А. Н. « Микрохирургическая анатомия холестеатомы задней черепной ямки». Київ, «Клін. Хірургія», 1999, №2, с. 40-42.
5. Трош Р. М., Шамаев М. И., Гудков В. В., Онищенко П. М. «Микрохирургическая анатомия опухоли преддверно-улиткового нерва большого размера». Київ, «Клін. Хірургія», 1999, №2, с. 38-40.
6. Заболотний Д. І., Сушко Ю. О., Трош Р. М., Борисенко О. М., Гудков В. В. «Хірургічне лікування хворих з гломусними пухлинами основи черепу». «Журнал вушних, носових і горлових хвороб», 1997, №3, с. 75-76.
7. Лисяный А. Н., Гудков В. В. Особенности хирургического лечения эпидермоидных опухолей задней черепной ямки. II – ий з'їзд нейрохірургів України. Одеса. 14-18 вересня 1998, Бюлетень Української Асоціації нейрохірургів, Вип. 5, Київ, 1998, с. 135-136.
8. Трош Р. М., Шамаев М. И., Гудков В. В., Онищенко П. М., Лисяный А. Н. Причины и механизмы нарушений жизненноважных функций при хирургическом лечении внемозговых парастволовых опухолей задней черепной ямы. II – ий з'їзд нейрохірургів України. Одеса. 14-18 вересня 1998, Бюлетень Української Асоціації нейрохірургів, Вип. 5, Київ, 1998, с. 117-118.
9. Гудков В. В. «Опыт лечения больных с невриномой VIII нерва больших размеров (особенности клинической картины). Журнал вушних, носових і горлових хвороб (додаток до №3), Київ- «Просвіта», 1999, с. 300-303.
10. Шамаев М. И., Трош Р. М., Гудков В. В., Сушко Ю. А., Борисенко О. Н., Сребняк И. А. «Опыт хирургического лечения больных с невриномой яремного отверстия». Журнал вушних, носових і горлових хвороб (додаток до №3), Київ – «Просвіта», 1999, с. 484-487.
11. Зозуля Ю. О., Трош Р. М., Долгова М. І., Оніщенко П. М., Гудков В. В. «Метилурацил – новий чинник у підготовці хворих з парастовбуровими пухлинами до операції». Перший з'їзд нейрохірургів України /24-26 листопада 1993 р. / Тез. доп. – Київ, 1993, с170-171.
12. Гудков В. В. «Динамічні спостереження за допомогою електроміографічного тестування у нейрохірургічних хворих з порушенням функцій IX-X нервів». -В кн. : «Український вісник психоневрології», Харків, 1996, том №4, Вип. 3 (10), с. 401-402.
13. Сребняк И. А., Сушко Ю. А., Заболотный Д. И., Борисенко О. Н., Гудков В. В., Трош Р. М. Особенности диагностики и хирургического лечения опухолей основания черепа. В кн. -: «Матеріали ювілейної науково-практичної конференції присвяченої 100-річчю видатного вченого проф. О. С. Коломійченко, 30 березня-2 квітня, 1998, Київ, с. 624-632.
 
АНОТАЦІЯ
 
Гудков Віктор Веніамінович
Порушення функцій каудальної групи черепних нервів та їх профілактика при хірургічному лікуванні позамозкових пухлин задньої черепної ями.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 05- нейрохірургія. -Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова. -Академія медичних наук України. -Київ. -1999.
Дисертація грунтується на аналізі 680 спостережень хворих з позамозковими пухлинами задньої черепної ями (невріноми, менінгіоми, холестеатоми, гломусні пухлини), та присвячена вивченню функціональних порушень каудальної групи черепних нервів на різних етапах хірургічного лікування.
Встановлені особливості мікротопографічних взаємовідносин каудальної групи черепних нервів з парастовбуровими пухлинами задньої черепної ями, в залежності від яких розроблена методика видалення цих новоутворень з метою мінімального пошкодження IX-XII нервів.
Визначені групи хворих з різними варіантами функціональних порушень IX-XII нервів. Встановлено, що дисфункція каудальних нервів в післяопераційному періоді залежить від особливостей взаємовідношень корінців IX-XII нервів з пухлиною, травматизації нервово-судинних структур під час втручань, порушення артеріального та венозного кровообігу в стовбурових відділах мозку.
Застосування спеціальної доопераційної підготовки у хворих з позамозковими пухлинами задньої черепної ями, та видалення новоутворень з урахуванням їх взаємовідношень з каудальною групою нервів дозволило зменшити в 1, 5 разів кількість хворих з післяопераційною дисфункцією IX-XII нервів, знизити післяопераційну летальність в 1, 7 разів.
Ключові слова: каудальна група нервів, функціональні порушення, задня черепна яма, позамозкові пухлини, хірургічне лікування.
 
АННОТАЦИЯ
 
Гудков Виктор Вениаминович. Нарушения функций каудальной группы черепных нервов и их профилактика при хирургическом лечении внемозговых опухолей задней черепной ямки.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 05 – нейрохирургия. -Институт нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова АМН Украины, -Киев, 1999.
Диссертация основывается на анализе 680 наблюдений больных с внемозговыми опухолями задней черепной ямки (невриномы-486, менингиомы-160, холестеатомы-23, гломусные опухоли-11) и посвящена изучению функциональных нарушений каудальной группы черепных нервов на разных этапах хирургического лечения. Дисфункция IX-XII нервов отмечена до операции у 312 больных (45, 9%).
На большом фактическом материале разработаны особенности микротопографических взаимоотношений каудальных нервов с парастволовыми опухолями задней черепной ямки. Наиболее сложные взаимоотношения IX-XII нервов с опухолью обнаружены при менингиоме с исходным местом роста в области задней поверхности пирамидки височной кости, а также при невриноме или гломусной опухоли в области яремного отверстия. Установлены четыре варианта взаимоотношений каудальной группы черепных нервов с внемозговыми опухолями задней черепной ямки: 1- с преимущественным смещением их корешков вентрально; 2- каудально; 3- дорзально; 4- расположением корешков внутри опухолевой паренхимы.
Выделены группы больных с разными вариантами функциональных нарушений IX-XII нервов: 1-без нарушений или бессимптомное течение; 2- нарушения функций IX-XII нервов легкой степени; 3- умеренно-выраженные расстройства каудальных нервов; 4- выраженная дисфункция. Больные последней группы нередко поступали в клинику с явлениями хронического бронхита после перенесенной аспирационной пневмонии.
На основании топографо-анатомических вариантов взаимоотношений IX-XII нервов с внемозговыми опухолями, разработана методика удаления этих новообразований с целью минимальной травматизации корешков каудальной группы нервов, их пиальной сети, а также магистральных сосудов мосто-мозжечкового угла.
Во время операций у 63 больных (9, 3%) на этапе отделения опухоли от корешков каудальной IX-X черепных нервов и продолговатого мозга отмечались осложнения: нестабильность артериального давления, брадикардия. У 12 больных этой группы функциональные нарушения каудальной группы нервов наблюдались еще до операции.
Анализ результатов хирургических вмешательств обнаружил, что дисфункция каудальных нервов в послеоперационном периоде зависит от особенностей взаимоотношений корешков IX-XII нервов с опухолью и степени травматизации сосудисто-нервных структур в период вмешательства. Чем более тесно связаны IX-XII нервы с опухолью, тем выше риск их повреждения, а следовательно и послеоперационной дисфункции каудальных нервов. Так в группе больных, где не было послеоперационного нарушения функций IX-XII нервов, тесная связь корешков каудальной группы черепных нервов на операции обнаружена у 58 (14%) больных; в группе, где функциональные нарушения после операции проявились в разной степени выраженности, тесная связь опухоли с корешками наблюдалась у 91 (34, 3%) больного.
Особенности взаимосвязи опухоли с корешками IX-XII нервов не единственная причина их дисфункции. В некоторых случаях травматизация IX-XII нервов при отделени от опухоли не проявилась их дисфункцией в послеоперационном периоде, в то же время в противоположность этим наблюдениям была группа больных, где корешки каудальных нервов легко отделены от новообразования, но послеоперационное течение осложнилось бульбарным синдромом. Дополнительными факторами способствующими дисфункции каудальных нервов являются нарушения артериального и венозного кровообращения в стволовых отделах мозга. В группе больных без послеоперационной дисфункции каудальной группы нервов проведена коагуляция крупных ветвей магистральных сосудов (с учетом необходимости) у 66 (15, 9%) больных; а в группе, где нарушения проявились- у 220 (83%). Сосудистый фактор в возникновении послеоперационной дисфункции каудальной группы нервов подтвержден и тем, что нарушения проявлялись чаще через 1-4 суток после вмешательств и сопровождались углублением функциональных нарушений других нервов, а также симптоматикой поражения ствола мозга вплоть до угнетения сознания и летальных исходов.
Анализ причин приводящих к послеоперационной дисфункции каудальных нервов позволил отнести больных без функциональных нарушений и с выраженной дисфункцией IX-XII нервов, а также с сопутствующей сердечно-сосудистой патологией к группе наибольшего риска послеоперационных функциональных нарушений каудальной группы нервов. Эта группа больных нуждается в проведении специфической дооперационной подготовки, специальном подходе и ведении послеоперационного периода. Анализ витальных нарушений позволил выделить три варианта осложненного течения послеоперационного периода.
Разработанные мероприятия улучшили результаты хирургического лечения уменьшив функциональные нарушения каудальных нервов в 1, 5 раз и снизив в 1, 7 раз послеоперационную смертность.
Ключевые слова: каудальная группа нервов, функциональные нарушения, задняя черепная ямка, внемозговые опухоли, хирургическое лечение.
 
ABSTRACT
 
Gudkov Victor Veniaminovich
Functional disorder of caudal group of cranial nerves and its prophylaxis in surgical treatment of extracerebral posterior fossa tumors
A dissertation to compete for a Candidate of Medical Sciences academic degree in speciality 14. 01. 05. – Neurosurgery. Acad. A. P. Romodanov Institute of Neurosurgery, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 1999.
The dissertation is based on the analysis of 680 patients with extracranial tumors located in the posterior fossa (neurinomas, meningiomas, cholesteatomas, glomus tumors), and studies functional disorders of caudal group of cranial nerves at different steps of surgical treatment.
On the basis of a good body of evidence, the specific features of a microtopographic relationship between the caudal nerves and paratruncal tumors of posterior fossa have been revealed. The patients with various functional disorders of the IX – XII nerves have been selectively groupped.
With regard for topographo- anatomic variations of the relationship between the IX – XII nerves and extracranial tumors, the technique to remove the latter has been designed.
The analysis of surgical results showed the dysfunction of caudal nerves in the follow-up as being dependent on the relationship between the roots of IX-XII nerves and a tumor as well as on the degree of intraoperative traumatization of neurovascular structures. Additional factors to promote caudal nerves dysfunction were the disorders of arterial and venous circulation in the cerebral truncal regions. The analysis of vital disorders enabled 3 variants of a complicated posroperative period to be identified.
The measures suggested in the sdudy made it possible to improve surgical results thereby decreasing functional disorders of caudal nerves by 1. 5 times and postoperative mortality rate by 1. 7 times.
Key words: caudal group of nerves, functional disorders, posterior fossa, extracranial tumors, surgical treatment.
Фото Капча