Пояснювальна записка до дипломної роботи на тему: "Морально-етичні норми журналістики та їх порушення під час інформаційної війни в 2014 року"

Метою інформаційної війни є оволодіння свідомістю населення та особового складу збройних сил країни об’єкта впливу, тобто підготовка основи для досягнення конкретних політичних, економічних та військових цілей. [50].

Слід відрізняти війну інформаційної ери від інформаційної війни.

Війна інформаційної ери використовує інформаційні технології для успішного проведення бойових операцій, в той час як інформаційна війна розглядає інформацію, як окремий об’єкт або, як потенційну зброю та вигідну ціль.

Інформаційну війну можна розглядати, як якісно новий вид бойових дій, яка є активною протидією в інформаційному просторі.

Інформаційна війна одне з нових концептуальних понять, яке відкриває широкі можливості у досягненні своїх цілей.

Безсумнівно, інформаційна війна має на увазі високий рівень технічного оснащення і відповідної професійної майстерності користувачів, їх спеціальної фахової підготовки, що стане значним потенціалом у реформуванні інформаційної системи управління та контролю.

Останнім часом тема інформаційної війни стала дуже популярною і привертає до себе увагу.

Перш за все це обумовлено тим, що знання про інформацію противника є засобом, який в змозі підвищити нашу міць та принизити міць ворога, протистояти їй, а також захистити наші цінності, нашу інформацію.

Таким чином, можна стверджувати, що інформаційна війна це атака інформаційної функції, незалежно від засобів, які застосовуються.

З воєнної точки зору, теорія інформаційної війни повинна враховувати політичні, технічні, правові та інші практичні елементи. Воєнний аспект загальнодержавної концепції інформаційної війни, базуючись на них, визначає потенційні напрямки використання інформаційних технологій у військовій галузі, розподіл завдань та обов’язків у ході практичної реалізації положень воєнної доктрини.

Ще з біблейських часів людина розвивала в себе вміння отримувати необхідну інформацію.

Так для того щоб увійти в землю обітовану Мойсей послав вивідувачів, щоб вони дізнались про Иерехон. [67].

Це показує, що інформація – це цінний стратегічний продукт, який можливо використати с потужній силою.

Використовуючи потрібну інформацію у потрібний час, ми можемо визначити реальну вартість кожної ситуації, її позитивні та негативні сторони, форми впливу на неї.

Відсутність інформації, навпаки, значно ускладнює розуміння ситуації, а, відповідно, і прийняття необхідних рішень на політичному, економічному та військовому рівнях.

Таким чином, здатність оперативно отримувати, або спростувати інформацію розглядати, як найвищий рівень воєнно-стратегічного потенціалу.

Інформаційна війна впливає на політичні, економічні та воєнні цілі.

Інформаційна війна здатна завдати шкоди економіці, підриваючи міжнародну довіру до певної національної грошової одиниці.

На стратегічному рівні інформаційна війна здатна змусити противника втратити віру у власні системи управління інформацією, ускладнити процес її обробітки та використання.

На оперативному рівні інформаційної війни, входження у ворожі системи управління даними може створити тимчасові затримки в роботі, що негативно впливає на процес прийняття рішень.

На тактичному рівні інформаційна війна здатна контролювати системи з метою підтримання власної безпеки, що збільшує можливості успішної діяльності.

Останнім часом в різних засобах масової комунікації з’являється дуже багато інформації про нові і цікаві необмежені можливості у галузі комп’ютерних технологій.

Комп’ютер стає звичним предметом в кожній родині без будь якого вікового обмеження.

Міжнародні правові відносини, що стосуються питань інформаційних технологій, зараз ставляться на найвищій рівень, так президент США Барак Обама внідряє програму, ціль якої, щоб розповсюдити Інтернет, в самих труднодоступних містах світу, для того що б люди могли спілкуватися та отримувати необхідну інформацію.

Поряд із зростанням цінності інформації виникає необхідність нових підходів до її використання. Особливість інформаційної війни полягає в тому, що вона має багато аспектів.

Для об’єктивної оцінки треба враховувати усі складові частини, такі, як збір, обробка та передача інформації.

Разом вони визначають пріоритети діяльності у виборі стратегії та тактиці інформаційної війни.

 

 

Засоби масової інформації завжди виконували декілька функцій: інформативну, просвітницьку та розважальну.

Сьогодні, в еру розвинутих інформаційних технологій, ЗМІ стали рушійною силою поширення своїх інтересів, засобом пропаганди та маніпуляції, та, зрештою, найважливішою зброєю ведення інформаційної війни.

Інформаційна війна Росії проти України є тому яскравим прикладом.

Скориставшись нестабільною ситуацією, російські медіа не просто протягом всього часу передавали хибну та образливу інформацію про події, вони спровокували територіальне втручання в Крим та на Схід країни, також постійно підтримували та продовжують створювати напружену ситуацію в цих регіонах.

Для того, щоб зрозуміти чому російські ЗМІ забули про такі слова, як «незалежність», «соціальна відповідальність», «об’єктивність», «чесність» та всі інші загальні риси, які повинні бути притаманні журналісту, варто розуміти зовнішню та внутрішню політику Росії, яка є імперською.

Але не всі російські ЗМІ підтримали агресію Росії в Україні.

Російське агентство міжнародної інформації «РИА Новости» – одне з найбільших інформаційних агентств Росії.

Має широку кореспондентську мережу на території Російської Федерації, СНД та більш ніж у 40 країнах світу.

 

Рис. 1 Аудиторія «РИА Новости» [79].