Пояснювальна записка до дипломної роботи на тему: "Морально-етичні норми журналістики та їх порушення під час інформаційної війни в 2014 року"

Тим самим, ризик дезорганізації суспільства через штучно створений інформаційно-організаційний керований хаос, через надлишок чи дефіцит інформації, дезінформацію, підвищення рівня загальної керованості великих соціальних груп – у межах досяжного.

Концепт інформаційної війни виходить за межі традиційної військової парадигми. Безумовно, феномен інформаційної війни є дуже складним. Спостерігається і певна диверсифікація згаданого соціального явища. Він немов тінь, риси якої постійно змінюються.

Інформаційна війна – цілісна стратегія, обумовлена все зростаючою значимістю і цінністю інформації в питаннях командування, керування, політики, економіки і громадського життя.

Невблаганний час і швидкоплинні події спонукують серйозно помізкувати над поставленим над цим питанням: безпеці інформаційних систем загрожують не тільки і не стільки неповнолітні хакери і незадоволені співробітники старого режиму.

Поява цього терміна означає, що має бути зштовхнутися з менш проробленої, але безсумнівно більш серйозною погрозою з боку зовнішніх і внутрішніх ворожих сил.

Але як що це війна, то і воювати треба професійно, а для цього потрібно обучати людей, які будуть якісно проводити інформаційну війну.

Щоб проводити інформаційну війну требо бути дотепним та гнучкої людиною, яка може найти вихід в самих складних ситуаціях, а також требо пам’ятати, що проводити інформаційну війну треба опиратися на факти, для того щоб не попасти в халепу, тому що люба інформація, яка ведеться в ЗМІ, буде перевірена і ваша брехня відкриється і вже це використають не проти вашого ворога, а проти вас і вас зруйнують.

Як це було коли по російськім ЗМІ передали в новинах, що в Україні готують виготовлення ядерної зброї, та назвали місця де знаходяться ці воєнні частини, які тримають стратегічне зброю, а коли приїхали міжнародні спостерігачі, то оказалося, що це російські воєнні часті де трималися російські архіви.

Ясно, що це була спланована операція СБУ, ну що зробиш інформаційна війна, і як кажуть: «на війні, як на війні».

Також треба бути аматором і не боятися робити щось нове, що може перевернути світ і дати вам одержати перемогу. Мартін Лібіка з Університету національної оборони висловився так:

«Спроби повною мірою усвідомити всі грані поняття інформаційної війни нагадують зусилля сліпих, що намагаються зрозуміти природу слона: той, хто обмацує його ногу, називає її деревом; той, хто обмацує хвіст, називає його канатом і так далі.

Чи можна так одержати вірне представлення?

Можливо, слон – те і ні, а є тільки дерева і канати.

Одні готові підвести під це поняття занадто багато, інші трактують якийсь один аспект інформаційної війни як поняття в цілому... «[49].

Ця думка свідчить про те, що остаточне формулювання «інформаційної війни» поки не викристалізувалося, але процес йде.

 

 

Термін «інформаційна війна» сьогодні використовується досить широко, однак однозначного визначення цього поняття поки немає. Інформаційна війна сьогодні трактується як:

Комплексне спільне застосування сил і засобів інформаційної та збройної боротьби;

Комунікативна технологія впливу на інформацію та інформаційні системи супротивника при одночасному захисті власної інформації і своїх інформаційних систем;

Комунікативні технології впливу на масову свідомість;

Протиборство між державами в інформаційному просторі з метою завдати шкоди інформаційним системам, процесам і ресурсам (інформаційно-технічна війна), підриву політичної та соціальної систем, а також масованої психологічної обробки особового складу військ і населення з метою дестабілізувати суспільство і державу (інформаційно-психологічна війна).

Є й інші визначення, які, по суті, повторюють наведені.

Водночас існує думка, що «невійськові війни», до яких належить і «інформаційна війна», не можуть бути предметом науки про війну.

Проте думка ця досить спірна.

До того ж термін «інформаційна війна» використовується в даний час настільки широко і так глибоко проник в наукову, журналістську, та й побутову лексику, що змінити що-небудь в його використанні не представляється можливим.

Тому особливого значення набуває експлікація поняття «інформаційна війна» згідно новому об’єкту і нових умов.

Наведені вище визначення свідчать про те, що термін «інформаційна війна» використовується у двох смислових варіантах: гуманітарному та технічному.

У гуманітарному сенсі «інформаційна війна» розуміється як ті чи інші методи трансформації інформаційного простору.

У цьому випадку мова йде про атаки на структури породження інформації, про нав'язування моделі світу, яка покликана забезпечити бажані типи поведінки.

У технічному – як цілеспрямовані дії, вжиті для досягнення інформаційної переваги шляхом нанесення шкоди інформації, інформаційним процесам та інформаційним системам противника при одночасному захисті власної інформації, інформаційних процесів та інформаційних систем.

Зрозуміло, що об’єктами поразки в «інформаційних війнах» будуть, в першому випадку, психіка і свідомість людини, у другому – інформаційна інфраструктура.

Таким чином, одним терміном – інформаційна війна – позначаються процеси, засоби і методи реалізації яких кардинально різняться: комп’ютерний вірус не може вплинути на здоров’я людини, а стан суспільної свідомості та панівна в суспільстві картина світу не впливає на роботу інформаційно-телекомунікаційних систем.

У той же час поняття «інформаційна війна» неможливо експлікувати без уточнення понять, які входять до його складу і, в першу чергу, без з’ясування суті поняття «війна».

Одним з найбільш поширених визначень цього