Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Практикум з філософії

Предмет: 
Тип роботи: 
Практична робота
К-сть сторінок: 
159
Мова: 
Українська
Оцінка: 

мас. Якщо б у філософії відняли світогляд у окресленому вище значенні, то багато людей втратили б до неї інтерес”... (Г. Ріккерт).

Спробуйте на основі даного фрагменту прокоментувати, що саме та завдяки чому філософія додає до звичайного повсякденного світогляду, а також пояснити, які переваги самій філософії надає її єдність із світоглядом? Якими своїми рисами, позначеними у даному фрагменті, філософія є корисною науці? Які інші області, де може відчуватись вплив філософії, ви можете назвати?
Уважно перечитайте наведений нижче фрагмент; на які особливості зв”язків філософії та світогляду у ньому падає наголос? Спробуйте чітко виділити, що саме дає філософія для формування виправданого та дійового світогляду.
“Філософія з давніх давен була не лише загальним розмірковуванням, вона давала стимул, проголошувала кодекс цінностей, надавала людському життю смислу та цілі, подавала людині світ, в якому вона відчувала себе захищеною, – одним словом, давала їй світогляд. Загальне розмірковування ще не є світоглядом, для світогляду необхідні стимули, які б діяли на людину в її цілісності і випливали б із її цілісності. Філософи не були просто спокійними, безвідповідальними спостерігачами, вони були двигунами та конструкторами світу. Таку філософію ми називаємо пророчою філософією. Вона суттєво відрізняється від загального розмірковування тим, що вона дає світогляд, вказує смисл та значення життя, пропонує зведення цінностей в норми належного. Тільки така філософія має право називатись філософією, якщо ми хочемо, щоб слово “філософія” звучало шляхетно та мужньо” (К. Ясперс).
Завдання 3. Особливості філософського мислення.
Які особливості філософського мислення означені у поданих визначеннях?
“Філософи це люди, які здатні осягнути те, що є вічним та тотожним самому собі, а інші цього не можуть, і застрягають на місці, розгублюючись серед нагромадження різноманітних речей” (Платон).
Як ви можете поінтерпретувати те, “що є вічним та тотожним самому собі”? Що це, на вашу думку? Де і як ви можете стикатись із подібним у своєму житті?
“Філософія є наука про відношення всякого знання до сутнісних цілей людського розуму”. “Філософ – це не просто митець, що вдало оперує концепціями, а законодавець, що задає правила роботи людському розуму” (І. Кант). Чи погоджуєтесь ви із тим, що філософ задає правила роботи людському розуму? Як та в якому сенсі можна пояснити це твердження? Аргументуйте свою відповідь на ці питання.
“... Філософія продовжує... вирішувати своє власне безкінечне завдання – вільної та універсальної теоретичної рефлексії, що охоплює всі ідеали та всезагальний ідеал, тобто універсум всіх норм” (Е. Гуссерль). Порівняйте це положення Е. Гуссерля із попереднім твердженням І. Канта, виділіть в них спільне та відмінне.
“Для людини, головною складовою якої є розум, на першому місті повинно стояти піклування про здобування... мудрості. Перша ступінь включає лише ті поняття, які завдяки власному природному світлу настільки є ясними, що можуть бути отримані і без роздумів. Друга ступінь охоплює все те, що дає нам чутєвий досвід. Третя – те, чому нас вчить спілкування із іншими людьми... На четвертому місті читання книг..., що написані людьми, які є здатними наділити нас добрими настановами. Вся мудрість, якою зазвичай володіють, здобута, на мій погляд цими чотирьма способами... Але в усі часи були великі люди, що намагалися приєднати п‘яту ступінь мудрості, більш високу та вірну..., бо шукали перші причини та істинні начала, із яких виводили пояснення всього приступного для пізнання. І ті, хто прагнув цього, отримали за перевагою ім‘я філософів” (Р. Декарт). В чому вбачає Р. Декарт перевагу та істинне завдання філософії? Якою мірою ви можете із цим погодитись? Як ви розумієте заклик шукати перші причини та істинні начала? Чи можете ви навести приклад таких?
Завдання 4. Співвідношення філософії із наукою, мистецтвом та релігією.
Ознайомтеся із тим, як філософські авторитети окреслюють співвідношення філософії із іншими сферами духовної діяльності людини. Проаналізуйте кожне із наведених тверджень та спробуйте пояснити, що є спільного та відмінного між філософією та міфом, філософією та наукою, філософією та мистецтвом, філософією та релігією.
A.“Справжнє філософське бачення світу, тобто те, яке вчить нас пізнавати його внутрішню сутність, виводить нас за межі явища, не питає звідки і куди? Та навіщо?, а завжди і всюди цікавить його лише що? Світу..., те, що складає завжди рівну собі сутність світу, його ідею. Із такого пізнання виходить як мистецтво, так і філософія, виходить також... І той настрій духу, який один веде до істинної святості та вивільнення від світу” (А. Шопенгауер). Чи згідні ви із тим, що філософія та мистецтво шукають вихідну ідею світу?
B.“Від універсальної, але міфо-практичної установки різко відрізняються... Непрактична “теоретична” установка” (Е. Гуссерль). – В чому полягає практицизм міфу та непрактична установка філософії? Чи може філософія бути практичною?
C.“... Філософія та поезія стоять на протилежних вершинах, але говорять одне й те саме” (М. Хайдеггер). Як ви можете пояснити це твердження? Чи згідні ви із ним? – Аргументуйте свою позицію.
D. “Тому і той, хто любить міфи, є в певному смислі філософом, бо міф створюється на основі здивування” (Арістотель). Як ви можете пояснити це твердження? Чи згідні ви із ним? – Аргументуйте свою позицію.
Фото Капча